13 червня в Одесі на погоджувальній раді, яка проходила в будівлі міської ради, невідомі чоловіки у камуфляжній формі напали на позаштатного кореспондента видання “Ізбірком” Юрія Дяченка.
За словами журналіста, після того, як він розпочав відеозйомку засідання, до нього підійшли невідомі, які, не представившись, почали вимагати від журналіста виключити камеру. Через деякий час кілька людей спортивної статури в камуфляжній формі і без розпізнавальних знаків напали на представника ЗМІ і силою винесли його з зали засідань. Всі ці дії відбувались на очах у міського голови Геннадія Труханова, місцевих депутатів та інших журналістів.
Крім того, у Юрія відібрали його речі і мобільний телефон. Через деякий час телефон повернули, проте абсолютно всі відео, які він знімав раніше, були вже видалені.
Як пише видання «Ізбірком», міський голова Геннадій Труханов, який вів погоджувальну раду, заявив, що це — “робоча нарада”, де не потрібно знімати відео. Він пояснив, що “дозволяє бути присутнім і ставити запитання”, але “знімати не треба”, оскільки нібито потім активісти “роблять з депутатів та чиновників клоунів”.
Цього ж дня Юрій Дяченко написав заяву до правоохоронних органів про перешкоджання журналістській діяльності. Розгляд справи продовжується до цього часу. Вже наступного дня охоронці та поліція тривалий час не пускали журналістів низки видань на сесію міської ради. Вхід до будівлі міськради заблокували представники приватної охоронної фірми «Зевс» та співробітники департаменту муніципальної безпеки. Охорона міськради поводилась агресивно до журналістів, штовхалася та перешкоджала професійній діяльності кореспондентів. На зауваження про перешкоджання журналістській діяльності співробітники поліції не реагували.
Наступні дні представники ЗМІ та активісти мітингували під будівлею ОДА та мерії, виступаючи за свої права. Під час цих заходів теж відбувались сутички.
Фото — Ізбірком
Вже 25 липня, після всіх скандалів, мітингів та адвокаційних кампній, на наступній погоджувальній раді, що проходила перед сесією Одеської міської ради, міський голова Геннадій Труханов заявив, що було прийнято рішення «пустити» представників ЗМІ на цей захід.
«Я дозволяю знімати. Немає заперечень? Добре », – заявив тоді мер.
У даному випадку необхідно розібратись чи мають право представники ЗМІ приймати участь в погоджувальній раді міськради або дійсно вони лише «запрошені». Чи надав міський голова більше прав ніж це прописано законом або, в даному випадку дозволив те, що й так можливо?
На думку медіаюриста Максима Ратушного питання та процедура проведення погоджувальних рад дуже часто не є визначеними у місцевих регламентах роботи суб’єктів владних повноважень. «Проте, варто відмітити, що відповідно до Закону про доступ право на доступ до публічної інформації гарантується у тому числі і шляхом відкритого доступу до засідань колегіальних органів суб’єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законом (коли, наприклад, прийнято обґрунтоване Законом рішення про проведення закритого засідання тої ж погоджувальної ради – коли може йти мова про недопустимість поширення інформації з обмеженим доступом. За аналогію можна взяти порядок проведення погоджувальних рад відповідно до Регламенту роботи ВРУ», – вважає спеціаліст. – Тому щодо зазначених заборон, то такі можуть мати місце тільки у виключних випадках та за належного юридичного обґрунтування. Також варто відмітити, що є неприйнятною реалізація навіть законного рішення мера шляхом “витолочення” журналістів з приміщення невідомими особами в невстановленому Законом порядку».
Іншої точки зору дотримується юрист Роман Головенко. «Дійсно, погоджувальна рада не передбачена ЗУ про місцеве самоврядування. І на скільки розумію, там остаточні рішення з компетенції ради не приймаються. Тому важко говорити, що це має бути відкритий захід. Але під питанням і законність проведення погоджувальної ради як такої», – вважає Роман Головенко.
Тобто якщо погоджувальної юридично не існує, то нема на що розповсюджуватися нормі закону України «Про доступ до публічної інформації». Але знову ж таки, законодавство захищає журналістів при роботі в адміністративних будівлях і ніхто не може силоміць виганяти вже присутніх журналістів.
Адвокат Юрія Дяченка та юрист Одеського центру публічних розслідувань Віталій Матвєєв наголошує, що одним із основних принципів місцевого самоврядування є гласність, що закріплено у ст. 4 ЗУ “Про місцеве самоврядування”. «Зазначений принцип дає право кожній особі знати про роботу органів місцевого самоврядування, у тому числі бути присутніми при обговоренні та голосуванні за рішення. Таким чином, виходячи з даного принципу, на узгоджувальній раді мають право бути присутні у тому числі і представники ЗМІ», – відмічає юрист, – Законом не передбачені випадки, коли міський голова має право заборонити знімати роботу узгоджувальної ради, а також проведення її у закритому виді».
Питання щодо відкритості погоджувальних рад, як ми бачимо, дискусійне. Але, навіть якщо у законодавстві існують прогалини, то чи мають депутати моральне право проводити свої нарадчі засідання в таємниці? Що саме вони хочуть приховати від представників ЗМІ та одеситів? Але в даному випадку головне інше – об’єднавши свої зусилля журналісти, і громадські активісти змогли досягти успіху в своїй боротьбі. Погоджувальні наради стали відкритими. Нажаль це коштувало здоров’ям кількох журналістів, матеріальними збитками та лідерством Одеси в рейтингу найнебезпечніших міст для працівників ЗМІ України.
Колотвін Павло, представник Інституту Масової Інформації в Одеській області
Матеріал підготовлено в рамках проекту «Мережа медіа-спостерігачів», який виконує ІМІ за підтримки Freedom House та МЗС Норвегії
