Після повномасштабного вторгнення багато людей залишились без засобів до існування, або стали заробляти значно менше. Чимало роботодавців втратили працівників через те, що їх співробітники пішли на військову службу. Як людям знайти роботу? Які професії є зараз найзатребуванішими? Як допомогти ветеранам та ВПО? Ці та багато інших питань прозвучали під час форуму «Людський капітал 2024: Одеса» .
Учасники заходу обговорювали стан ринку праці, його перспективи на 2024 рік та необхідність реформ у напрямку працевлаштування. Форум об’єднав роботодавців, професійні спільноти, органи освіти, міжнародних партнерів та громадські організації. Всі вони зацікавлені в тому, щоб українська економіка розвивалась, а люди були при роботі.
Одна з найголовніших тем – пошук роботи для людей, які через війну покинули свої домівки. За даними Одеської районної військової адміністрації, в Одесі та прилеглих містах зареєстровано 112 тисяч внутрішніх переселенців. Якщо не брати до уваги пенсіонерів, людей з інвалідністю, неповнолітніх, працездатних людей серед них 20-30 тисяч. Однак офіційно оформлені на своїх робочих місцях близько тисячі осіб.
Скільки з переселенців працює неофіційно – підрахувати важко. Однак велика кількість ВПО, які б могли працювати, з різних причин не можуть себе забезпечувати. Комусь потрібна психологічна допомога, комусь перекваліфікація. Люди часто розгублені і не знають, як застосувати свої вміння та навички в новому для себе місці.
«Зараз дуже багато робиться навчальних заходів, орієнтованих саме на переселенців в Одесі та Одеській області. Ці проекти дуже часто об’єднані з іншими, зокрема з програмами для жінок, програмами для жінок-ВПО і т.д. Нам є над чим працювати в цьому напрямку. Для цього мають об’єднатися державні інституції, громадські організації та бізнес. Всі разом ми зможемо подолати всі проблеми, якщо будемо якісно комунікувати. Треба щоб бізнес розумів ситуацію на ринку праці, відстежував всі тенденції. На жаль, дуже часто буває, що люди бізнесу крутяться в своєму оточенні та не знають, які програми діють в державі і як їм можна використати для свого розвитку», – засновниця HR-агенції «Центр Кар’єри 3D» Оксана Турчина.
Проблема з пошуком роботи стояла задовго до 24 лютого 2022 року. Складнощі почались ще в 2020 році, під час локдауну через пандемію СOVID-19. На фоні великої війни, спалах коронавірусної інфекції та його жахливі наслідки швидко забулись. Однак негативні соціальні чинники почали діяти ще тоді і повномасштабне вторгнення тільки поглибило цю проблему.
Людям, які були працевлаштовані офіційно, пощастило більше. Після скорочення вони близько року отримували виплати від Служби зайнятості, за цей час можна було в спокійному темпі знайти нову роботу чи перевчитись. Проте грошові виплати явище тимчасове та не всіх стимулювали до пошуків.Як показує практика минулих років, деякі люди, залишившись без роботи, з року в рік приходять до центру зайнятості отримувати допомогу з безробіття. Це категорія людей, яка не зацікавлена в працевлаштуванні, а лише в грошах. Через це правила допомоги шукачам роботи в минулому році змінились.
За період військового стану виплата допомоги по безробіттю була зменшена з 270 днів на 90 днів. Три місяці дається людині, щоб вона знайшла роботу, бо після цього періоду виплати припиняються. Переглянуті правила призначення виплат внутрішньо переміщеним особам. Щоб отримувати допомогу від держави, вони повинні або працювати або стояти на обліку в центрі зайнятості, як безробітні з метою пошуку роботи. Ситуації, коли треба здійснювати догляд за дітьми або хворими родичами, теж рахуються за роботу.
«Ми співпрацюємо з багатьма структурами. Так всі вакансії, які має зареєстровані у Службі зайнятості, автоматично будуть транслюватися на сайт rabota.ua. Це перевірені вакансії від перевірених роботодавців, які офіційно працевлаштовують та платять білу зарплату. Список оновлюватиметься кожного дня, всі вакансії будуть в доступі до людей, які шукають роботу. Ну і для самих роботодавців це великий плюс. Вони не платять за оголошення, а просто подавши вакансії до служби зайнятості вакансії знатимуть, що їх оголошення побачать. Така співпраця буде корисною для всіх», – говорить директорка Одеської міської філії Одеського обласного центру зайнятості Тетяна Канава.
Наразі кошти служби зайнятості перерозподілені таким чином, щоб стимулювати людей йти на роботу. Фінансування видається на навчання, якщо людина безробітна, то вона може перевчитися за рахунку центру професійно-технічної освіти державної служби зайнятості. Там можна отримати нову професію, в якій є потреба, або підвищити кваліфікацію та стати затребуваним на ринку праці й знайти професію. Для людей, що стоять на обліку, навчання безкоштовне. Однак є варіант вивчитись за рахунок роботодавця, за власний рахунок та завдяки ваучеру.
Ваучер – це одна з реформ у центрі зайнятості, яка користується значним попитом. Сама програма розроблена давно, однак популярність серед шукачів роботи отримала саме в цьому році. Адже це можливість отримати необхідну освіту за державний кошт. Для цього в центрі зайнятості видають ваучери на суму не більше ніж 26 800 гривень. На них можуть претендувати люди, які через об’єктивні причини мають труднощі з пошуком роботи. За ці гроші вони можуть перевчитися на робітничу професію, отримати інший рівень освіти на кшталт бакалавра чи магістра, або взагалі здобути нову спеціальність.
Зараз в Україні за ваучерами переважно навчаються соціальні працівники та психологи. Ці професії найзатребуваніші, тому що коли закінчиться війна, українським захисникам потрібна буде підтримка. Деякі з них вже зараз за станом здоров’я повертаються до цивільного життя і їм необхідно буде адаптуватися до нього. Хтось повернеться до старого місця роботи, хтось шукатиме нове. Тому на підприємствах і в колективах буде потреба в психологах. Деякі штатні працівники пішли здобувати другу вищу освіту психолога коштом роботодавця, для того щоб компанії мали можливість у необхідних кадрах, а не наймали додаткову людину.
Наразі в Україні через повномасштабне вторгнення склалась парадоксальна ситуація на ринку праці. З одного боку, велика кількість підприємств та бізнесів закрилась, через що люди втратили роботу. З іншого боку, роботодавці, що залишились «на плаву» відчувають брак необхідних кадрів через те, що людей немає. Хтось в евакуації в іншій країні, хтось несе службу в ЗСУ, а знайти кваліфіковану людину не так вже й просто. Тому доводиться адаптуватися до нових умов, перенавчатися, шукати нові виходи, хоча подекуди це буває дуже складно.
Марія Шевчук
