Ми повертаємось до нашої традиційної рубрики Infocrime, де досліджуємо фейки в телеграм-каналах та маніпуляції в медіа. Кожного тижня ми збираємо статистику, спростовуємо фейки та виявляємо маніпуляції. За нашими спостереженнями, одеські проросійські канали для своїх дезінформаційних вкидів дуже часто використовують фейки, орієнтовані на всеукраїнську та міжнародну аудиторію. Що стосується маніпуляцій в одеських медіа, то тут основний акцент на локальних новинах, які цікаві жителям Одеського регіону. Детальніше – у нашому дайджесті.
Дитина не отримала подарунок за російську мову, Європа втрачає гроші через санкції проти РФ: фейки тижня
Російські пропагандистські джерела кожного тижня публікують нові неправдиві новини. Телеграм-канал «Одесское Общественное Телевидение Z» поширив фейковий скріншот, в якому розповідалась ситуація про «мовний скандал» в львівському дитячому садочку. В дописі розповідалось про дитину, яка начебто не отримала подарунок від Святого Миколая через спілкування російською мовою. Однак перевірка показала, що цей факт не відповідає дійсності.
Спростування опублікував директор Департаменту освіти та науки Львова Андній Закалюк. Він повідомив, що в жодному комунальному садочку міста подібної ситуації не було. Інформація, яка наразі поширюється в соціальних мережах, не відповідає дійсності та не отримала жодних реальних підтверджень.Такі вкиди є типовою тактикою російської пропаганди. Вони ставлять на меті розпалити конфлікт між українцями, посіяти образи між жителями різних регіонів, дискредитувати заклади освіти та створити враження внутрішнього конфлікту між ВПО та іншими жителями громади.
Також звернемо увагу, що зробив публікацію телеграм-канал, орієнтований на жителів Одещини. Це може бути частиною глибшої тактики, на поширення розколу між різними регіонами України. Однак також проросійські ресурси не гребують міжнародною аналітикою, проте зазвичай це не їхній авторський контент, а перепости інших каналів і дані, інтерпретовані виключно так, як вигідно російські пропаганді.
Проросійський телеграм-канал «Республика Одесса» опублікував інформацію, посилаючись на дані російського МЗС, в якій говорилось про нібито втрати європейської економіки у розмірі до 1,6 трильйона євро за період з 2022 по 2025 роки. Причиною таких втрат називались санкції проти Росії, проте викладені дані не мають підтвердження з незалежних джерел. Вказана цифра присутня лише в заявах російського зовнішньополітичного відомства та поширюється медіа без аналізу методології чи надання вихідних даних. У відкритих документах Єврокомісії, Організації економічного співробітництва та розвитку, а також міжнародних аналітичних центрів оцінки, які відповідали б цій заяві, відсутні.
Незалежні дослідження дійсно фіксують, що санкції та енергетична криза 2022 року вплинули на економіки держав Євросоюзу, зокрема через зростання цін на енергію, перебудову ланцюжків постачань і збільшення дотацій на бізнес та домогосподарства. Проте навіть великі аналітичні огляди обмежуються аналізом окремих секторів чи короткострокових ефектів, і не займаються розрахунком сукупних «втрат» у трильйонах євро. Серед робіт, присвячених санкціям, увага зазвичай зосереджена на їх впливі на російську економіку, експорт енергоресурсів та фінансову систему, а оцінка наслідків для ЄС подається як складна сукупність факторів, до якої входять не лише санкції, а й наслідки війни, зміни на світових сировинних ринках, відновлення після пандемії, тощо
Всі міжнародні дослідницькі центри оперують загальними цифрами обережно, звертаючи увагу на те, що ізолювати вплив санкцій від впливу інших факторів неможливо. Станом на сьогодні, відсутні загальновизнані дослідження, які б підтвердили, що ефект санкцій на економіку європейських країн справді призвів до таких серйозних втрат. Тому заяву російського МЗС варто розглядати лише як пропагандистську чи політичну оцінку, однак не як науково обґрунтований факт.
Розчарування Труханова, дивовижні секрети довголіття та кривава сварка: які маніпулювали одеські медіа
Регіональні новинні ресурси активно маніпулювали с своїх заголовках, однак це було радше за привернення уваги. Фоторепортаж «Бюджет за добу та голова Кернеса на столі: як пройшла остання сесія року в Одеській міськраді » через світлини показує, як депутати голосують або обговорюють питання бюджету чи інші важливі моменти. Такі матеріали часто містять іронічний чи навіть саркастичний тон, що підсилює певну політичну позицію або критику на адресу окремих політиків або дій місцевої влади. Маніпуляція полягає у відбиранні саме тих кадрів, які підсилюють певний візуальний наратив, залишаючи поза увагою інші моменти сесії, що можуть бути менш драматичними або більш технічними.
У публікації «Одеський ветеран відзначив 100 років: секрет довголіття здивував усіх» розповідається позитивна історія про столітнього ветерана Михайла Логвинченка, ветерана Другої світової та колишнього правоохоронця, якого вітали представники поліції та місцевої влади. В самому тексті маніпуляції немає однак заголовок зі словами «секрет довголіття здивував всіх» є клікабельним та змушує перейти за посиланням і прочитати новину. Сам текст радше має ознаки нарису з життя, ніж аналітичного матеріалу, і якщо читач прагне фактів про здоров’я чи демографію довгожителів, він їх там не знайде.
Новина «Накрив тіло шифером і втік: що відомо про криваву сварку в Одеській області» має очевидний кримінальний характер і детально описує побиття до смерті після застілля, а також показує хід розслідування з боку поліції. Тут акцент робиться на жорстокості злочину, подробицях конфлікту та оперативній роботі правоохоронців. Основна маніпуляція в цьому тексті полягає у виборі драматичних деталей (тіло накрито шифером, «кривава сварка»), що підсилюють емоційну реакцію читача. Такий заголовок і тон можуть створювати враження, що подібні випадки є дуже поширеними або характерними для регіону, хоча сам матеріал містить лише один детальний випадок без статистики злочинності.
Матеріал «МОЗ відкликало ліцензію Одеської клініки Odrex через відмову надати документи» містить посиланням, за яким говориться, що ліцензія відкликана через невиконання вимог щодо надання документів під час перевірки, а це рішення набирає чинності через 30 днів. Це стало частиною ширшого скандалу, пов’язаного з розслідуванням смерті пацієнта й кримінальним провадженням за неналежну медичну допомогу. Важливо зазначити, що ліцензія була відкликана лише для певного виду діяльності, і клініка може продовжувати роботу під іншими юридичними особами чи ліцензіями. Цей контекст свідомо чи несвідомо проігнорований, що створює маніпуляцію через упущення: виглядає, ніби клініка повністю припинила свою роботу, хоча це не зовсім так
У замітці «Труханов розчарований – він залишається під домашнім арештом» автор концентрується на емоційній реакції фігуранта та його розчаруванні тим, що запобіжний захід не змінили. У цій публікації автори надають оцінку реакції фігуранту кримінальної справи, однак ця оцінка є емоційною та не спирається на факти. Відношення до героя публікації формується через особисте сприйняття, а не спирається на юридично-правові підстави рішення суду чи фактичні умови арешту. У такому тоні можуть бути приховані важливі нюанси: наприклад, чи були апеляції сторін, які аргументи подавали сторони, чи існують інші докази, на які спирається суд, тощо.
Частина проаналізованих матеріалів, зокрема кримінальні та фоторепортажі, використовують емоційно забарвлені заголовки та деталі, що потенційно впливають на сприйняття подій. Інші тексти, такі як подія про ветерана або інформація про ліцензію МОЗ, можуть бути нейтральними, однак свідомо привертати увагу до тої чи іншої сторони.
Марія Шевчук
Проєкт реалізується за підтримки ІМІ і CzechAid
