Війна відходить на другий план в місцевих онлайн-медіа, адже лише 22% новин від усіх проаналізованих повідомлень стосувалися саме неї. Цей показник менший від дослідження 2022 року в листопаді — тоді 28% регіональних новин стосувалися війни.
Такі висновки були отримані на основі вибіркового аналізу п’яти ЗМІ, який з 6 по 10 травня 2024 року провів Інститут масової інформації. Загалом було проаналізовано 482 повідомлень у медіа «Думська», «048», «Одеса.Онлайн», «УСІ» «Одесская жизнь».
Методологія дослідження охоплювала аналіз частки новин, що стосуються війни — опис бойових дії та результати обстрілів, цивільні жертви, діяльність волонтерів та активістів, життя переселенців, питання мобілізації, повідомлення з окупованих територій, кримінальні новини про війну тощо.
Також окремо досліджувалася наявність мови ворожнечі у цих публікаціях.
Війна в одеських ЗМІ
Найбільше про війну писало місцеве видання “Одеса.Онлайн” — 31% новин від усіх проаналізованих стосуються війни. Інші ресурси, що підпали під дослідження, однаково мають приблизно кожну п’яту новину про російське вторгнення.
Зазначимо, що більша частина (56%) повідомлень про війну стосуються безпосередньо бойових дій. Це новини на кшталт «Над Одеською областю збили дві ворожі ракети» або «Вночі над Одещиною збили 17 дронів».
У 15% новин про війну згадується про кримінальні злочини, які здійснювали загарбники й зрадники. Найбільше на цю тему писали журналісти видання “Думська” (14% від новин про війну на цьому сайті). Найменше цих новин у стрічці новин видання “Одеське життя” (11%). Протягом моніторингового тижня присутні новини про, те, що агенти фсб рф готували вбивство Президента України, а також місцеві новини про надзвичайні події на кшталт «На Одещині в результаті вибуху гранати загинули чоловік та жінка».
Обстріли, руйнування, соціальні наслідки війни (наприклад знеструмлення) та інформація про цивільні жертви займають приблизно 20% від усіх новин про війну.
Найбільше про це писало видання “Думська” — 6% від усіх їх новин про війну були саме на ці теми. Мова йде про новини на кшталт “В Одеських лікарнях перебувають 15 постраждалих під час нещодавніх обстрілів”. Найменше “засмучувати” свою аудиторію вирішили у редакції видання “Одеське життя”, де за період моніторингу була зафіксована лише одна подібна новина.
Зазначимо, що під час моніторингового періоду не було масованих ракетних обстрілів регіону, на відміну від інших тижнів травня. А нічні нальоти «Шахедів» вже стали звичною справою, що відображається у щоденних ранніх звітах про нічну бойову роботу ППО, як от у новині «Над Одещиною збили 17 дронів: загалом ворог запустив 20 безпілотників».
При цьому, за час моніторингу зафіксована лише одна новина про роботу волонтерів та громадських організацій. Це новина про митців, що підготували свої роботи про війну на громадських засадах — «Війна — це особисте: одеські митці передали свій біль у картинах».
Очевидно, що висвітлення роботи волонтерів та громадських об’єднань у місцевих медіа не відповідає ролі громадянського суспільства у цій війні. Зазначимо, що у подібному серпневому моніторингу 2022 року цей показник становив 3% від усіх проаналізованих тоді новин. В одеських онлайн-медіа взагалі відсутні новини про біженців. Хоча станом на 28 лютого 2024 року на обліку лише в Одесі як внутрішньо переміщені особи зареєструвалися 85,5 тисяч українців.
Як і в попередніх подібних дослідженнях регіональним редакціям ЗМІ залишається та сама рекомендація — слід приділити більше уваги діяльності волонтерів та особливостям життя внутрішньо переміщених осіб у цей непростий час. Тим більше, що практично всі фундації та громадські проекти мають свої пресслужби, сторінки у соціальних мережах і задля залучення коштів на свою діяльність вони досить активно поширюють інформацію про свої досягнення.
Хейтспіч в місцевому інфопросторі
Не зафіксовані за цей період часу новини із використанням емоційної лексики стосовно до окупантів. У попередніх дослідженнях фіксувалися повідомлення із використанням терміну «рашисти», проте відповідно до роз’яснення Комісії з журналістської етики йдеться не про приналежність до певної національності, а про приналежність до групи, яка є ворожою до українців, сповідує російсько-фашистську ідеологію та діє згідно з нею. «Термін «рашизм» як скорочену назву «російського фашизму» активно тлумачать українські та іноземні науковці, цей термін стає звичним для експертного середовища», — йдеться у документі.
Зменшення мови ворожнечі стосовно рашистів демонструє, що місцеві журналісти, незважаючи на ненависть, продовжують сповідувати високі людські цінності та міжнародні журналістські стандарти, що відрізняє нас від окупантів та їх пропагандистів.
Зменшення згадок про війну теж навряд чи відбувається через втому від війни. Це можна пояснити тим, що Сили оборони відтіснили ворога від регіону настільки, що бойові дії та соціальні наслідки війни все менше потрапляють в локальні стрічки новин.
Павло Колотвін, регіональний представник Інституту масової інформації в Одеській області
Photo by israel palacio on Unsplash
