Ми продовжуємо аналізувати фейки та маніпуляції в одеському медіапросторі в рамках нашої традиційної рубрики InfoCrime. Останнім часом ми помітили тенденцію, що проросійські джерела почали активно поширювати фейки не тільки про події в регіоні, але й давати оцінку подіям як за кордоном, так в інших регіонах України. І зазвичай ці оцінки ґрунтуються на домислах, судженнях, без жодної спроби перевірити інформацію на правдивість. І дуже поширеною є ситуація, коли в пошуках додаткових фактів легко знаходяться дані, які повністю спростовують стартові публікації.
Українські військові атакували пологовий в Маріуполі, а росіяни поцілили по військовому об’єкту в Павлограді: фейки тижня для одеситів
Минулого тижня проросійські джерела, орієнтовані на жителів Одеської області, переважно зосередили свою увагу на подіях в інших регіонах України. Так пропагандистський телеграм-канал «Одесса Za! Победу» поширив недостовірну історію про Маріанну Вишемирську. Вагітну жінку, яка постраждала під час атаки пологового будинку в Маріуполі 9 березня 2022 року. У повідомленні стверджується, ніби вона позивається до західних ЗМІ і «спростувала» факт російського удару, назвавши його «українським». Усе це відповідає дійсності.
Вишемирська справді перебувала у пологовому будинку № 3, коли туди потрапив снаряд. Вибух зруйнував частину будівлі, поранив жінок та новонароджених. Маріанна була поранена уламком скла і евакуйована разом з іншими пацієнтками. Пізніше вона розповіла журналістам BBC, що пережила сильний шок та довго відновлювалася. Жодних заяв про «постановку» чи про те, що удару завдали українські сили, вона не робила. Жінка лише зазначила, що не бачила літака і не може точно сказати, хто саме атакував пологовий будинок.
Також зазначимо, що одразу після трагедії російські офіційні особи та державні ЗМІ заявили, що кадри з постраждалою жінкою були постановкою. Її фотографії використовувалися у спробах довести, ніби маріупольський пологовий будинок був «захоплений українськими військовими» і що «жодного удару по породіллях не було». Ці твердження виявилися цілком вигаданими, але довго циркулювали у російських медіа та телеграм-каналах.
Також немає достовірних відомостей про те, що Маріанна наразі веде судові процеси проти ЗМІ. Такі твердження є черговою спробою переписати події, відповідальність за які російська сторона упродовж трьох років намагається перекласти на Україну. За моніторинговий період, це був не єдиний фейк в одеських проросійських пабліках, який висвітлював атаки по іншим регіонам.
В проросійському телеграм-каналі «Республика Одесса» з’явилась інформація, що обстріл підприємства в Павлограді (Дніпропетровська область) спровокував детонацію, яка спричинила серйозну руйнацію будівлі. Автор повідомлення намагається вдаватись до іронічних оцінок, мовляв, це так чіпси довго «детонували» і звичайні сухарики все «рознесли» . Однак це повідомлення є не тільки маніпулятивним, а ще й фейковим, бо поширена інформація не проходить перевірку фактами.
Перш за все, фотографії з місця обстрілу, повідомлення власників та дані з офіційних джерел вказують на те, що пошкоджень завдав вогонь, який довго не вдавалось загасити. Другим моментом є те, що будівля виглядає не підірваною, а обгорілою, з пошкодженими конструкціями. Все свідчить про те, що пожежа була дуже серйозною та завдала збитків на мільйонів гривень. Руйнування є тільки в місці ураження ударного дрона. Якби там зберігались боєприпаси чи інші предмети, які могли б детонувати, пошкодження були б значно серйознішими.
Співзасновник групи компаній Star Brands Іван Омельченко, якому належало зруйноване підприємство, на своїй сторінці у Facebook зазначив, що через російську атаку було знищено продукції на десятки мільйонів. Також він розповів,що пожежники довго не могли приступити до ліквідації,бо в небі ще були російські дрони, які кружляли всю ніч. На щастя ніхто з співробітників не загинув, завдяки чіткому дотриманню інструкцій і наявності спеціальних укритів.
Хто замалював цитату Героя України, подробиці побиття немовляти та незрозумілі тендери: маніпуляції одеських медіа
Одеські регіональні медіа, за нашими спостереженнями, регулярно вдаються до емоційних оцінок, подекуди ігноруючи чи не шукаючи факти. Так публікація «В Південному місцеві ждуни замалювали цитату Героя України Ратушного» повідомляє про вандалізм (замальовування цитати) і чітко маркує акт як прояв опонентських та проросійських настроїв. Маніпуляція виникає через вибір назв на кшталт «ждуни», «любителі руського миру»), яке є узагальненням, що підсилює поляризацію й може обмежити нейтральне розуміння мотивації виконавців.
Новина «Побила бабуся, мати була п’яна – нові подробиці знущання над тримісячним немовлям в Одесі». Стаття подає шокову історію з чітким акцентом на емоції й драму: «шокуючий випадок», «серйозні травми», «бабуся в стані алкогольного сп’яніння». Факти про госпіталізацію, діагнози, підозру присутні, але матеріал використовує репрезентативні зображення і тезовий початок, що підсилює емоційний відгук читача — типовий прийом для привернення уваги. Відсутні деталі щодо процесу розслідування що створює ефект «історії як факту» без повного документального опису.
Матеріал «Одеса починає “велику чистку”: повний аудит комунальних структур і перевірка майна» розповідає про ініціативу МВА: аудит, комісію з перевірки договорів оренди, поквартальні плани. Тут домінує тон офіційного повідомлення, використовуються цитати посадовців і перелік завдань. Маніпуляційна складова більш витончена: акцент на слові «велика чистка» створює очікування масштабних кадрових та корупційних розкриттів, хоча текст поки що містить іще лише розпорядження та планові заходи.
Новина «”Карл у Клари вкрав корали»: в Одесі судитимуть чоловіка, яких ледве не вкрав у пенсіонерки будівельний бізнес» подана з іронічним заголовком, що привертає увагу, але інформативно розповідає про механіку шахрайства (фальшива довіреність, спроба заволодіти корпоративними правами). Тут помітне поєднання веселого заголовку та серйозного тексту. Заголовок працює як кліковий тригер, але за суттю цей матеріал є звичайним кримінальне повідомленням із посиланням на поліцію. Сатиричні чи книжкові фрази в заголовку можуть зменшувати сприйняття серйозності події або навпаки, підсилювати інтерес за рахунок спрощення.
Повідомлення «Гріються, як можуть: прокуратура Одещини придбала дрова за завищеними цінами» про закупівлю 334 кубометрів дров за ціною вищою за ринкову має розслідувальний відтінок. Тут журналістика працює як контроль: порівняння цін, питання щодо тендеру і можливого завищення. Маніпуляційна загроза поляговає у вибірковості даних. Не зовсім зрозуміло, які саме ринкові пропозиції порівнюють, і вживаються емоційні слова на кшталт «золоті дрова» для викликання обурення в читача.
У проаналізованих новинах переважають два прийоми маніпуляції: творення сенсації за допомогою заголовку, або вибіркова подача деталей (або їхня відсутність) для формування потрібної думки. Такі підходи спрямовані на те, щоб привернути увагу читача та викликати емоції, засновані на інтерпретації автора новини, а не на наведених фактах. І хоча мова в цьому випадку не йде про фейки, чи неправдиву інформацію, зміщення акцентів робить споживачів новин менш критичними у сприйнятті інформації.
Маpія Шeвчyк
Проєкт реалізується за підтримки ІМІ і CzechAid
