Кодимська громада урочисто відсвяткувала повернення з російського полону земляка-військовослужбовця, Володимира Печериці. Він – з того великого обміну полоненими, що відбувся 19 березня 2025 року. Тоді Україні вдалося повернути на батьківщину 177 військових, ще 22 – завдяки заходам поза обмінами.
21 квітня – один день вдома, далі – вкрай необхідні заходи по реабілітації. 1119 днів у полоні підірвали здоров’я Володимира.
Історія українського воїна пронизує до глибини душі. У сонячний день в центрі села зібралися усі його мешканці, представники влади, школярі, жителі інших населених пунктів Кодимщини (там також є рідні, що у полоні). Тільки но пройшла Паска, яка символізує Божу милість до людства. А у родини – це диво повернення сина, батька, брата.
Неймовірні хвилюючі моменти очікування і зустрічі. Біжить до батька донька Олександра, підходять матір, батько, брат… Це – тріумф української сили, мужності, і батьківської молитви.
Після проведеної зустрічі родина завернула на кладовище – там останній прихисток загиблого земляка Станіслава Мукана, для якого початок війни став останнім днем життя. Довго Володимир стояв біля могили – лише ті, хто пройшов пекло, знають те, що нам ніколи не відкриється.
Вічна слава і нетлінна пам’ять усім полеглим за Україну! Та порадіймо щиро за українського ратника Володимира Печерицю та його родину. Слава Україні! Героям слава!
