Перший понеділок листопада починається із нашої традиційної аналітичної рубрики InfoCrime. Протягом минулого тижня ми ретельно досліджували, яку інформацію поширюють проросійські телеграм-канали, орієнтований на одеський медіапростір. Минулого тижня вони викладали як пости з регіональним акцентом, так і фейкові пости, які видавали за інсайди та міжнародну аналітику.
Окрім цього, ми проаналізували одеські регіональні медіа. Хоча вони не публікували на своїх сайтах відверто ворожих меседжів чи дезінформацію, усе ж іноді зловживали маніпуляціями та емоційними оцінками, аби виділити свої матеріали серед потоку новин. Подекуди маніпулятивні судження спостерігались в самих першоджерелах. Детальніше про ситуацію в медіапросторі Одещини читайте у нашому щотижневому дайджесті.
Нова небезпечна зброя та французькі війська в Україні: аналіз проросійських одеських телеграм-каналів
Нещодавно в багатьох джерелах, зокрема і офіційних, з’явилась інформація, що Одеська область була вперше атакована КАБами. Цією новиною вже скористались пропагандистські джерела, які використовували емоційні оцінки на кшталт, що оперативне командування «Південь» не знає, що робити із новою загрозою бо нікому невідомо, яку небезпеку вона несе. Зокрема, таку публікацію зробив телеграм-канал «Одесский партизан». Хоча при детальнішому розборі стало зрозумілим, що цей зразок баражуючого боєприпасу вже досліджується та відомі його технічні характеристики.
Новий вид озброєння прокоментував Сергій Бескрестнов, більш відомий як Сергій Флеш. Це український фахівець з військових радіотехнологій, консультант і технічний блогер, який став відомим через свою волонтерську діяльність з навчання українських військових та аналізу передових військових технологій. Він зазначив, що небезпека дійсно є, однак не така, яку більшість українців уявляють при слові «КАБ» і що різні джерела, в цьому випадку, свідомо чи несвідомо перебільшують небезпеку.
«Зараз росіяни дійсно показали застосування нового КАБ, реактивного плануючого боєприпасу УМПБ-5Р. По суті це дешева крилата ракета з бойовою частиною вагою 100 кг і сумнівною точністю. Вона літає на відстань 100-180 кілометрів і зараз не може літати далі. І таких виробів за час війни вже було кілька: Бандероль, Д30», – зазначив Сергій Флеш.
По суті, новий вид зброї є радше аналогом крилатої ракети або реактивного Шахеда, якими українців атакують з початку повномасштабного вторгнення. У відомих нам КАБах бойова частина важить 500- 3000 і кілограм, у цього – 100. Вдвічі більше, ніж у звичайного шахеда, однак набагато менше, ніж у авіабомби. Цей вид озброєння вможе літати на відстань до 120-180 кілометрів, проте не несе величезного заряду «фронтового» КАБа.
Також одеські пропагандистські канали поширювали інформацію, що французькі військові готують інтервенцію до України, з метою набрати політичні очки для президента Макрона, який втрачає свої позиції і хоче повернути популярність свого народу. Військовий контингент, мовляв, знаходиться в Польщі та готується до перекидування в центральні області України. Зокрема, таку публікацію ми виявили в телеграм-каналі «Одесса Za Победу!».
Аналогічні публікації та перепости почали з’являтись в різних інформаційних проросійських джерелах. Тому Центр протидії дезінформації відреагував на таку інформацію, зазначивши, що насправді йдеться про планові та публічно анонсовані навчання союзників, а не про «таємне розміщення» чи «маскування». Було зазначено, що Кремль намагається подати нормальну діяльність НАТО як «підготовку до війни», щоб виправдати власну агресію.
Метою вкиду було нагнітання страху, дискредитація оборонної співпраці союзників, і створення інформаційного прикриття для можливих російських провокацій на польсько-українському, румунсько-молдовському кордоні чи на кордоні з країнами Балтії. Таким чином, російські пропагандистські джерела (зокрема й ті, що орієнтовані на Одещину), систематично працюють над поширенням зневіри та сіянням паніки в регіональному медіапросторі.
Чистка в Одесі, боротьба з катастрофою, злочинна недбалість: маніпуляції в одеських медіа
У матеріалі «ДТП на Об’їзній дорозі: легковик розірвало навпіл, є постраждалі» автори використовують типову для аварійного контенту сенсаційність. Слова «розірвало навпіл» не лише шокують, а й емоційно «розкадровують» сцену події, перетворюючи інформаційний матеріал на елемент видовища. Також замість коментарів поліції першоджерелом слугують «місцеві телеграм-канали». Таке поєднання драматизації та відсутності перевірених даних створює атмосферу катастрофи, не надаючи розуміння причин і наслідків інциденту.
У новині «В Одесі почалася “чистка”: Сергій Лисак заявив про безлад у місті» риторика навмисно апелює до страху та невдоволення. Ключові слова на кштальът «чистка», «безлад», «назвав речі своїми іменами» формують образ «сильної руки» без наведення конкретних фактів про масштаби порушень або юридичні підстави перевірок. Джерелом подається Telegram-заява чиновника, що дозволяє обходити редакційний контроль і фактичну перевірку. Таким чином, матеріал перетворюється на комунікативний інструмент політичного тиску, а не на інформування.
Новина «В смерті бізнесмена Аднана Ківана звинувачують двох лікарів клініки “Одрекс”» демонструє проблемну практику передчасного оприлюднення особистих даних підозрюваних. У матеріалі згадуються результати експертизи, проте не наведено документальних підтверджень або підстав для публікації персоналій у контексті «суспільної необхідності». Таким чином, стаття транслює обвинувачувальний наратив без юридично достатніх аргументів і може сприйматися як упереджене формування громадської думки.
Публікація «Службова недбалість: у прокуратурі підтвердили, що повідомили про підозру Геннадію Труханову» стосується теми значного суспільного інтересу, однак містить емоційно насичені висловлювання з боку прокурора («ніби ніхто не знав…», «Йдеться не про недбалість, а про злочинну недбалість»), без додавання конкретних фактів, що підтверджували б обвинувачення. Такий прийом надає коментарю риторичного, а не доказового характеру, сприяючи створенню у читача враження про «встановлену провину», хоча слідство триває.
У матеріалі «Заради розваги чи боротьба з катастрофою: в Ізмаїльському районі дозволили відстрілювати хижаків і диких кабанів» відчутна подвійна рамка, що протиставляє «турботу про безпеку» й «мисливську забаву». Сам заголовок має маніпулятивний характер, задаючи моральну дихотомію («розвага» проти «катастрофи»), яка підштовхує читача до оцінки, а не аналізу. У тексті подано позиції двох сторін: чиновників і еколога Івана Русева, який вказує на можливість лобізму.
Проте баланс точок зору підмінюється контрастом емоцій: раціональне пояснення влади зведене до коротких цитат, тоді як критика мисливського лобі подається розгорнуто, із виразними образами. Водночас голос мисливців з’являється наприкінці, у формі побутових прикладів, що надає сюжету елементу побутового страху. Таке чергування страху та морального осуду створює драматичну опозицію, а не інформує про реальні параметри дозволу чи його обмеження.
Усі п’ять текстів ґрунтуються на емоційних образах, відсутності документальної аргументації, де аналітика підмінюється емоційною рамкою. Маніпуляції здійснюються через заголовки, які нав’язують оцінку ще до прочитання змісту («розірвало навпіл», «почалася чистка», «заради розваги»), а також через непрямі джерела та вибіркову подачу експертних думок. Така стилістика зміщує фокус із фактів на переживання, формуючи у читача не розуміння подій, а готову емоційну реакцію на кшталт співчуття, обурення або страху.
Маpія Шeвчyк
Проєкт реалізується за підтримки ІМІ і CzechAid
