99% новин одеських онлайн-ЗМІ мають чітко визначені джерела походження інформації, а факти відокремлені від коментарів. Такі дані були отримані у межах точкового аналізу п’яти відомих одеських новинних вебсайтів на предмет дотримання журналістського стандарту достовірності, який з 10 по 14 квітня 2023 року провів Інститут масової інформації. Загалом було проаналізовано 551 новину в стрічках сайтів «Думська«, 048, «Одеса.Онлайн», УСІ, «Одесская жизнь». Також аналізувалися надійність джерел, відокремлення фактів від коментарів у повідомленнях та наявність мови ворожнечі.
Найкращий рівень роботи з джерелами продемонстрував сайт Odesa.Online — 100% ідентифікованих джерел. Всі з них не викликали сумніву, але й в основному ґрунтувалися на пресрелізах офіційних інституцій (поліція, ДСНС, міноборони тощо).
Інші медіа, які увійшли до моніторингу, теж показали вкрай високі результати. Але серед них були і деякі недоліки.
Наприклад відсутнє джерело походження інформації у новині сайту «Думська» «Новим директором одеського Палацу спорту призначили депутата від ОПЗЖ і зятя «голови уряду Придністров`я»». В повідомленні присутні досить гучні звинувачення, але незрозуміло, на чому саме засновується надана інформація. Також в цій новині журналісти не відокремили факти від коментарів та надали власні оцінки описаній ситуації. Ці ж тенденції присутні й у новині «Одеське обласне видавництво, звідки викинули волонтерів, пропонують перейменувати на «Слугу народу»». У назві новини присутня емоційна лексика та ознаки чорного піару.
Слід одразу відзначити, що під критерії сумнівних джерел автоматично підпадали джинса та посилання на очевидців, «одеситів», місцевих мешканців, працівників підприємств, чиновників та експертів без зазначення ідентифікаційних даних. Окремо аналізувались посилання на інформацію з соціальних мереж.
Через це до новин з сумнівними джерелами відноситься повідомлення «Черговий скандал в Одесі: в торговому центрі продавчиня відмовилася вимикати російську музику», оскільки вся новина ґрунтується на допису з месенджера Телеграм. Так само повністю на дописі з анонімного телеграм-каналу заснована новина «Одесский таксист: Украины нет, а в украинской церкви святая вода зеленеет». Все ж таки дописи з соціальних мереж мають бути додатково перевірені, оскільки не завжди зафіксовані події відбуваються там, де це вказано у повідомленні, а деякі факти можуть бути спотворені або взагалі вигадані.
Не відокремлені факти від коментарів у повідомленні видання «УСІ» «Кандидатом у голови одеського гуманітарного штабу став фігурант «Миротворця»», оскільки вислови на кшталт «в Одесі він відомий неоднозначною поведінкою», мають підтверджуватися конкретними фактами. Також не вказано джерело, яке підтверджує тезу, що «також він був одним з лідерів руху «антивакцинаторів» під час карантину у зв’язку з пандемією COVID-19».
Крім того, власні емоційні оцінки присутні у повідомленні «Подорожает ли в Одессе газ?». Кореспондент видання «Одесская жизнь» робить самостійні, не засновані на експертних оцінках, висновки: «якщо тариф збільшиться, то не лише для населення, а й для підприємств теплокомуненерго. А отже, вже наступного сезону зросте вартість тепла». Журналісти, звісно, люди обізнані, але робити ці висновки мають робити компетентні у цій сфері спеціалісти. Залучений експерт надав би цьому матеріалу більше достовірності. Оцінювальне судження, а також порушення презумпції невинуватості, присутнє у новині цього ж видання «Коллеги не пощадили судью-взяточницу из Одессы». У самому ж повідомленні вказано, що слідство триває, а тому називати героїню новини корупціонеркою, все ж таки завчасно.
Сумнівне джерело вказано у новині «Китай або Новосибірськ: міжнародні програми освіти на окупованій Луганщині», оскільки посилається на маловідоме видання KibOrgNews. Через те, що новина описує ситуацію з освітою на окупованих територіях Донбасу, ймовірна наявність інформаційних маніпуляцій та вкидів, які можуть бути встановлені лише під час глибоко аналізу. Тому не варто використовувати сумнівні джерела при роботі з темами, які пов’язані з війною.
Відзначимо, що під час моніторингу не було зафіксовано новин з мовою ворожнечі.Попри розглянуті приклади деяких порушень стандартів, як вже зазначалося на самому початку, 99% промоніторених повідомлень ґрунтуються на достовірних джерелах. У схожому дослідженні у 2018 році, цей показник становив приблизно 90%. Крім покращення загального рівня журналістських стандартів у регіоні, на цей показник очевидно вплинула й війна — щоб не нашкодити, журналісти намагаються використовувати лише перевірені першоджерела.
Павло Колотвін, регіональний представник Інституту масової інформації в Одеській області
Photo by Bank Phrom on Unsplash
