Фото: Scott Olson/Getty Images
15 травня Одеський адмінсуд зобов’язав Одеську державну академію будівництва та архітектури зачинити корпуси, в яких були виявлені порушення правил пожежної безпеки та допущене порушення прав журналістки Анни Покровської. Водночас проти охоронця академії, який погрожував кореспондентці видання «УСІ», яка виявила порушення, проваджується розслідування. Таке рішення суду є наочним прикладом кооперації різних громадських організацій, одеських журналістів та юристів. Цей випадок потрапив до постійного моніторингу порушень прав журналістів в Одеській області, що його здійснює Інститут масової інформації.
У подальшому регіональний представник організації Павло Колотвін передав інформацію про перешкоджання працівникові ЗМІ одеському адвокату Віталію Матвєєву, який при підтримці проекту «Свої люди» (платформа від https://bihus.info) довів цю справу до суду.
Також адвокат звернувся до Головного управління ДСНС України в Одеській області з метою проведення перевірки дотримання правил пожежної безпеки в Одеській академії будівництва та архітектури.
Ще один яскравий приклад єднання журналістської спільноти та неурядових громадських об’єднань ми спостерігали у травні, після того як голова Одеської обласної державної адміністрації Максим Куций за допомогою Національної гвардії спробував вигнати зі свого кабінету знімальну групу програми «Секретні матеріали» (телеканал «1+1») після запитання журналістки про тендер на закупівлю карет швидкої допомоги. Цей інцидент обурив місцевих журналістів та громадськість. Після десятків повідомлень у ЗМІ та у соціальних мережах губернатор Одещини публічно вибачився перед медійниками за емоційну поведінку.
Зважаючи на те, що останніми роками Одеса опиняється серед лідерів країни за кількістю нападів та випадків перешкоджання діяльності журналістів, працівники ЗМІ кооперуються та спілкуються у відповідних групах та професійних чатах у соціальних мережах та месенджерах, оперативно повідомляючи одне одному про такі факти. Слід зазначити, що спілкування звично відбувається толерантно, конструктивно та без суттєвого флуду. У випадках нападів на журналістів інформація про них доволі швидко транслюється у регіональне медіасередовище, на що згодом реагують і правоохоронні органи.
«Головна мета кооперації журналістів між собою, на мій погляд, це захист своїх професійних прав від посягання на них та від неправомірних дій, – вважає адвокат Віталій Матвєєв. – Завдяки тому, що журналісти висвітлюють напади проти себе, показуючи свою небайдужість, поліції доводиться реагувати та проводити розслідування. Тому об’єднання за професійною ознакою для захисту своїх прав дає впевненість у тому, що державні органи вчасно відреагують на порушене право. Як писав Тарас Шевченко: “Борітеся – поборете!”».
Нещодавно до поля зору моніторингу порушень потрапило недопущення журналістів «7 каналу» до Авангардівської селищної ради, що під Одесою. Як пояснила співробітниця ради Світлана Рябоконь кореспондентові видання Ксенії Сітінській, таке рішення ухвалили самі депутати. На сесію намагалися потрапити й місцеві мешканці, проте їх також не допустили. Це недопущення чиновники аргументували карантинними обмеженнями. Редакція каналу в своєму повідомленні також влучно зазначає, що на власному сайті Авангардівська селищна рада не публікує проектів ухвал, чим порушує п’ятнадцяту статтю Закону України «Про доступ до публічної інформації», адже органи місцевого самоврядування зобов’язані оприлюднювати ці документи за двадцять днів до сесії. Знімальна група каналу написала заяву до поліції.
Після аналізу даного випадку одеські журналісти та юристи вирішили подати до суду позов до селищної ради та зобов’язати її надалі працювати відповідно до законодавства.
Крім того, 9 травня під час пам’ятних заходів стався ще один напад, на кореспондентку видання «Думська» Олену Балабу. Проте, як зазначили юристи ІМІ, цей випадок не підпав під моніторинг, оскільки у повідомленні про цей інцидент було зазначено, що журналістка «намагалася допомогти поліцейським» припинити порушення законодавства, що, на думку експертів ІМІ, не відповідає журналістським стандартам поведінки під час проведення масових заходів.
Варто нагадати, що нападники на журналістів в Одеській області встановлені у більшості зареєстрованих кримінальних проваджень. Існують проблеми зі встановленням замовників злочинів проти працівників ЗМІ. Так на даний момент Національна поліція України відкрила 26 кримінальних проваджень щодо порушень прав журналістів із загального переліку випадків загалом по країні, представлених Інститутом масової інформації до уваги Нацполіції.
Про це 5 червня повідомила заступниця начальника відділу Головного слідчого управління Національної поліції України Анастасія Шидловська під час онлайн-дискусії «Безпека журналістів та протидія безкарності злочинів проти журналістів», яку було організовано Офісом Ради Європи в Україні.
«В Одесі, як і в Києві, бурхливе соціально-політичне життя, плюс багато різних медіа, журналісти досить активні, а влада намагається їх заткнути. До того ж, місцеві ЗМІ належать різним власникам та групам впливу, що теж має свій вплив на кількість порушень», – вважає медіаекспертка Катерина Дячук.
Як видно з наведених прикладів, медійне життя в Одесі під час карантину та в період виходу з нього триває доволі активно – хоча ж карантинні обмеження та звуження рекламного ринку призвели до скорочення штатів у деяких редакціях, що є загальноукраїнською тенденцією. За даними травневого дослідження ІМІ, 26% українських журналістів стикнулися зі скороченням заробітних плат чи з їх затримкою. Ще 6% очікують на зменшення гонорарів.
В Одеській області протягом останніх двох місяців припинила свою діяльність низка газет, онлайн-медіа та телевізійних проектів. Від власних джерел відомо, що на період карантину припинила виходити регіональна газета «Вісті Кодимщини», значно скоротився штат обласної газеті «Одеські вісті», деякі місцеві газети зменшили кількість полос та наклад. Проте слід зазначити, що проблеми в друкованих ЗМІ скоріше пов’язані з їхнім роздержавленням та браком структурних реформ, а також з методами їхньої роботи з читачами. Карантин лише прискорив незворотній процес санації медіапростору.
З відкритих джерел відомо, що на цю мить припинив свою діяльність місцевий проект «Редакція», який транслювався на телеканалі «Перший міський». Йдуть чутки про скорочення фінансування й однойменної радіохвилі. Через карантин закрилися вечірні програми на телеканалі «А1», також є неофіційні повідомлення у ЗМІ про скорочення штатів на телеканалах «Думська» та «Академія». Відбулося переведення співробітників кількох місцевих сайтів (наприклад, видання «Зачем» та «Одеса.Онлайн») у відпустку за свій кошт. Закрилася одеська філія всеукраїнського інформаційного проекту depo.ua («Одеса.Депо») та припинив діяльність сайт новин «Метроном». І головна втрата регіону: у травні припинив діяльність прес-центр ІА «Контекст – Причорномор’я», який функціонував у місті з 2005 року та став медійним символом усього регіону.
Проте, враховуючи, що в Одесі функціонують кілька десятків онлайн-медіа, близько 20 телеканалів, та зареєстровано більше сотні газет, медіасередовище насправді не зазнало серйозних скорочень. Більше того, 11 червня розпочалися кастинги та відкрилися вакансії для працівників ЗМІ на новому телеканалі «Odesa.Live». Нещодавно в деяких українських медіа повідомлялося, що творець телеканалів «112», «NewsOne» і «Прямий» Олексій Семенов готує запуск мережі міських телеканалів у мегаполісах країни. У столиці телеканал буде називатися «Kyiv.live». Нардеп від «Опозиційної платформи – За життя» Вадим Столар заявив, що буде інвестором цього проекту. Судячи зі схожої назви нового одеського телепроекту, а також за відсутності свого медіа у політиків місцевого осередку ОПЗЖ, можна дійти висновку про спорідненість вищезазначених медіа та спонсорів.
«Одна з причин того, що медіаринок в Одесі фактично встояв, – це залежність медіа від своїх медіавласників. Медіавласники-бізнесмени Одещини, очевидно, мають не той бізнес, який потерпав від карантину або ж мали достатній запас міцності. Ну і ще одна з причин, яку не можна ігнорувати, – це наближення місцевих виборів, а місцеві медіа є одним з основних гравців під час виборчої кампанії», – вважає медіаекспертка ІМІ Ірина Земляна.
До цієї думки схиляється й одеська журналістка Оксана Піднебесна: «Думаю, зараз все в одеських ЗМІ швидко налагодиться – звичайно, якщо будуть вибори».
У більшості редакцій триває робота у звичайному режимі. Звісно, що існують певні тенденції до звуження рекламного ринку. Але й до кризи виключно коштом реклами практично жодне з одеських медіа не функціонувало. А напередодні місцевих виборів, знову ж таки, основні спонсори будуть намагатися підтримувати свої ЗМІ максимально довго. Тим часом регіон готується до туристичного сезону та жаркого літа. Кілька років поспіль медіажиття в Одесі протягом цих місяців теж доволі гаряче.
Павло Колотвін
Матеріал підготовлено за підтримки правозахисної організації Freedom House в Україні
