Російське повномасштабне вторгнення негативно вплинуло на всі сфери життя українців. Органи місцевого самоврядування сьогодні зіштовхнулись з великою кількістю проблем, які доводиться вирішувати. Яким чином наповнювати бюджет, де шукати допомоги для військових, як підтримати вимушених переселенців. Це далеко не повний перелік проблем, з якими зіштовхуються українські територіальні громади в умовах воєнного стану. І кожна з них вимагає великої роботи з документацією.
Центр надання адміністративних послуг в Балті є одним з найстарших в Одеській області. З 2016 по 2020 рік Балта мала статус міста обласного значення, що стимулювало розвитку послуг на місцях. Пізніше цей досвід поширився на інші населені пункти Балтської територіальної громади. Такі нововведення, зокрема, покращили життя людям, які мешкали у віддалених селах. Їм вже давно не потрібно їздити за десятки а то й сотні кілометрів, щоб отримати необхідний папірець чи оформити довідки.
«Кожен ЦНАП надає різні види послуг, які залежать від багатьох чинників, зокрема територіальності, місця проживання. Адже в селах попит мають одні послуги, в містах – зовсім інші. У великих громадах ще є віддалені робочі місця, де на іншому кінці міста чи в селі працює адміністратор. Війна внесла свої корективи. Ми зараз активно надаємо допомогу учасникам військових дій, ветеранами. Розроблені нові інформаційні картки, бо це дуже актуально, багато людей повертаються з інвалідністю, на жаль є люди, які втратили своїх рідних, і вони теж матимуть право на відповідні пільги та компенсації», – говорить начальниця відділу ЦНАП Балтської міської ради Наталія Димовська.
Це тільки один з прикладів роботи центрів надання адміністративних послуг. Аналогічний об’єм виконують всі ЦНАПи на підконтрольних Україні територіях. До територіальних громад прибувають нові люди, які дуже часто потребують соціальної підтримки. Співробітники йдуть служити на фронт, через що нестача кваліфікованих кадрів відчувається особливо сильно. Не говорячи вже про те, що місцеві бюджети страждають від дефіциту надходжень.
Галузь надання адміністративних послуг сьогодні є однією з найпроблемніших. Утримання відповідних закладів вимагає серйозних коштів, починаючи від зарплат співробітникам, закінчуючи оплатою комунальних тарифів. Сьогодні на ЦНАПи покладена велика робота, яка через воєнний стан та супутні з ним проблеми постійно зростає. На жаль, непропорційно кількості задіяних людей та їхнім зарплатам.
Реєстрація внутрішньо переміщених осіб, оформлення документів для військових та членів їхніх родин, компенсація за пошкоджене чи втрачене майно внаслідок обстрілів: це далеко не повний перелік нових обов’язків, покладених на центри надання адміністративних послуг. Додатково вони мають реєструвати акти сімейного стану на кшталт шлюбів, розлучень і т.д. Остання новація прийнята в квітні 2023 року.
Надходження до місцевих бюджетів від роботи ЦНАПів не вистачає навіть на те, щоб виплатати й так досить невелику зарплату співробітникам. Держава регулярно перекладає на органи місцевого самоврядування нові повноваження, при тому що матеріальне забезпечення лишається незмінним. Люди стараються звільнитися, знайти собі кращі місця, а ті, хто працює, виконують більше роботи за меншу зарплату. Безвідносно інфляції, яку ми маємо через воєнний стан.
Удосконалення системи надання адмінпослуг свого часу стало однієї з найпрогресивніших законодавчих змін, які запроваджувались останніми роками. Однак реформа не була доведена до кінця. Коли створювались ЦНАПи передбачалось, що через певний час вони вийдуть на самоокупність, будуть приносити доходи до своїх громад. Проте з багатьох причин ці процеси сповільнились, а після 24 лютого 2022 року взагалі відійшли на десятий план.
«Україна може пишатись реформою децентралізації і реформою надання адміністративних послуг. Як людина, яка дотична до цих процесів з дуже давніх часів, я вважаю що за допомогою ЦНАПів подолана побутова корупція. Є чіткі прозорі процедури, але для того, щоб все це успішно працювало, потрібні гідні умови оплати праці держслужбовців, представників органів місцевого самоврядування які працюють по обидва боки: як в ЦНАПах, так і в установах, що ці послуги отримують. Люди, які працюють, мають бути професіоналами своєї справи, і все йде до того щоб зрозуміти, скільки послуги коштують від держави взагалі», – зазначає Голова Всеукраїнської асоціації центрів надання адміністративних послуг Наталія Шамрай.
Представники органів місцевого самоврядування наголошують, що важливо врегулювати адміністративні збори. Зокрема, необхідне законодавство зі зрозумілими механізмами сплати адміністративних послуг за тими цінами, які будуть доцільними для тих чи інших територіальних громад. Одним з таких може стати законопроект № 4380 «Про адміністративний збір». Якщо його ухвалять, він дасть більше свободи органам місцевого самоврядування, дасть можливість зробити надання адмінпослуг, як мінімум, не дотаційним для місцевих бюджетів. Останнім, в умовах повномасштабної війни, стало важко знаходити гроші та розвиватися.
Передбачається, що найважливіші послуги, оформлення документів для соціально-вразливих груп залишаться безкоштовним чи за символічними цінами. Однак які саме це будуть послуги, за якою вартістю, кожна територіальна громада визначатиме індивідуально. Адже кожне місто чи село має свій бюджет і людей з певним рівнем доходу. Показники можуть різнитися навіть у сусідніх селах, тому всі законодавчі плати встановлюватимуться органами місцевого самоврядування індивідуально.
Заплановані реформи, у випадку їх втілення у життя, відобразяться на житті українців, отримувачів адміністративних послуг. Для них оформлення тих чи інших документів стане дорожчим. Для людей, в умовах падіння доходів, потенційне збільшення витрат малоймовірно що буде доброю новиною. З іншого боку, адмінпослуги це не та річ, які отримуєш на постійній основі. Зазвичай, це разові витрати під час тих чи інших дій і які не вплинуть на загальний сімейний бюджет. Однак протягом року їх отримують мільйони людей і за рахунок масовості можна навести лад забезпеченні ЦНАПів таким чином, щоб від цього виграли усі.
Марія Шевчук