Безпека Чорного моря як міжнародна мета

Давайте поговоримо про безпеку. Згідно піраміди потреб Маслоу, потреба у безпеці для людини є однією з ключових речей, яка йде одразу за фізіологічними потребами. Нам вкрай важливо знати, що нашому життю нічого не загрожує і ми можемо спокійно планувати своє життя та далі. Проте п’ять років тому ця впевненість в більшості українців похитнулася. Анексія Криму та бойові дії на сході України, які відбулися за безпосередньої підтримки Російської Федерації, зруйнували будь-які ілюзії з приводу того, що нас оточують тільки друзі.

Одещині якоюсь мірою пощастило залишитись осторонь більшості драматичних подій. Попри криваві події 2 травня 2014 року, солдатів Одеської області, що загинули в зоні АТО, регіон живе досить мирним життям, в кількасот кілометрів від лінії фронту. Але лишається ще один шлях, з якого Одесу може очікувати небезпека – морський. Події з українськими моряками у листопаді 2018 року остаточно довели, що спокійно себе не можна почувати не тільки на землі. Питання стабілізації обстановки на Чорному морі вийшло на міжнародний рівень, про що свідчать обговорення на найвищому рівні.

«Одеса – українське місто на Чорноморському узбережжі, яке опинилось під загрозою. Тридцять років тому ситуація на Чорному морі була стабільною, спостерігалась рівновага, а зараз цього немає. Сьогодні ми обмінюємося даними з іноземними розвідками, вивчаємо всі дані, які можуть нам надати закордонні партнери. Сподіваємося, що вони допоможуть нам протистояти агресії з боку Російської Федерації, яка прагне дестабілізувати політичну обстановку своїх сусідів. Адже від безпеки на Чорному морі залежить майбутнє не тільки України, але й інших європейських держав», — зазначає міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

Наша держава стала на шлях реформ, відбуваються зміни в місцевому самоврядуванні, медичній сфері. Проте не менш важливо реформувати українську армію, щоб вона була спроможною захистити свої кордони. Ми не можемо сперечатися з Росією у військовому плані і навіть якби дивом вдалося дивом наростити збройний потенціал, це не стало б виходом у вирішенні конфлікту. Агресивні бойові дії завжди супроводжуються руйнуваннями та великими жертвами, яких, на жаль, вистачає й без ескалації конфлікту. Незважаючи на всі скандали з розкраданням майна Оборонпрому, непідготовленістю солдатів в перші роки війни Україна змогла втримати більшу частину територій, на які зазіхав північний сусід.

Не варто обходити увагою сильну міжнародну підтримку, яку отримала Україна. Санкції від Євросоюзу, різноманітні проекти розвитку, що фінансуються міжнародними грантами, грають чималу роль в стабілізації економічної та політичної обстановки нашої держави. Можливо, це продиктовано прагматичною мотивацією, щоб біля європейських кордонів не було «гарячих точок». А може західні сусіди й справді не бачать європейського майбутнього без України. Міжнародна підтримка, розуміння ситуації, що склалася, дають додаткові ресурси для реформ.

«Грузія дуже добре розуміє, в якій зараз ситуація опинилася Україна. Адже вона теж зіштовхнулася з проявами гібридної війни з боку Росії. Це були різноманітні утиски на кшталт умисних перебоїв електроенергії та водопостачання, ембарго на продукцію. Сподіваємося, що реакція міжнародної спільноти буде адекватно відповідати ставленню Росії до України. У ній зараз відбувається все, що десять років тому сталося в Грузії. І ми всі покладаємо надію, що збільшення сил НАТО та Євросоюзу в Чорноморському басейні сприятиме якомога швидшому вирішенню цих конфліктів», — вважає заступник Міністра закордонних справ Грузії ВахтангМахароблішвілі.

Коопераціяміжнародних сил можедати ефект тільки в тому випадку, коли будуть прикладенізагальнізусиллядля патрулювання. Зокрема є важливим створеннямеханізмуспостереження за маневруваннямросійськихсуден вЧорномуморі. Цюідею всерйоз обговорюють як представники України, так і міжнародноїспільноти. При цьомузауважується, щопатрулювання не має бути 24 години на добу. Потрібнопоєднатимоніторинг з космічних  супутників , військово-морськогообстеження та даних з повітрянихзасобів. Першимкрокомвданомунапрямкуможе статиприбуттяамериканськогоесмінця Дональд Кук,який нещодавно заплив до Одеси.

«Ми дуже зацікавлені в збереженні стабільності на Чорному морі. Адже тут гостро стоїть питання розвитку бізнесу, міжнародної співпраці, зокрема з європейськими країнами.Ми маємо впевненість, що можна зробити більше, ніж робиться зараз. Варто посилювати співпрацю з румунськими та турецькими військовими силами, щоб спільно патрулювати акваторію Чорного моря. Румунія та Туреччина є членами НАТО і безпосередньо зацікавлені в тому, щоб біля їх берегів не відбувалося збройних конфліктів та військових провокацій. Ми ж мотивовані забезпечити підтримку в стабілізації ситуації в акваторії Чорного моря», — говоритьзаступник помічника держсекретаря США, відповідальний за держави Східної Європи та Кавказ Джордж Кент.

На знак підтримки українські військові-морські сили отримали два катери від ВМС Сполучених Штатів. Наразі ці судна базуються в Балтиморі однак, за словами Джорджа Кента, вони вже належать Україні.  В 2019 році вони перетнуть океан та прибудуть до нашої держави на постійне місце дислокації. Катери нададуть Україні додаткові можливості для контроль безпеки в акваторії Чорного моря. До того ж, українські військові регулярно беруть участь в спільних тренінгах, військових навчаннях (зокрема маються на увазі «Сі Бриз», які щоліта відбуваються в Одесі).  Такі речі дуже важливі для держави, яка потерпає від ворожої агресії. Можливо, глобальних змін на краще так підтримка прямо зараз й не спричинить, але вона дає гарну основу для майбутніх перемог та реформування української армії.