В умовах повномасштабної війни про державні реформи, реорганізацію транспортних перевезень думається в останню чергу. Бо, на перший погляд, який сенс ремонтувати дороги, якщо вони будуть контролюватися дронами і ними ніхто не скористається? Здається логічним зосередитись виключно на базових потребах, залишивши всі інші речі до кращих часів. Однак зовсім ігнорувати проєкти розвитку теж не сильно хороша ідея, бо саме вони є основою як післявоєнного, так і повоєнного відновлення.
На запрошення Транспортного співтовариства, ми поїхали до Білграду, столиці Сербії,щоб дізнатись, які підходи варто застосовувати в розбудові логістичної інфраструктури України. Захід був організований в рамках проєкту «Участь Грузії, Республіки Молдова та України в Транспортному співтоваристві, NDICI-GEO-NEAR/2023/452-688». Ця ініціатива підтримує інтеграцію України та Молдови до Транспортного співтовариства у зв’язку з подальшим розширенням ЄС та виходом країн-кандидатів на європейські ринки.
«Наприкінці квітня в Кишиневі відбудеться захід, присвячений розвитку компетенцій аудиторів та інспекторів з безпеки дорожнього руху. Це буде тренінг, який дозволить запровадити нові інструменти для ефективнішої роботи на місцях. До участі ми також запросили українських фахівців. Дуже важливо, що вони співпрацюватимуть разом, взаємодія дуже важлива для комплексної реалізації проєктів з обох сторін. І треба розуміти потреби як Молдови, так і України, щоб ініціативи з організації дорожньої безпеки були успішними. Визначити пріоритети, окреслити можливі проблеми та знайти шляхи до їх вирішення», – розповідає співробітник відділу дорожнього руху та безпеки дорожнього руху в Транспортному співтоваристві Дарко Міцескі
Окремо зазначимо, що унормування транспортних стандартів України та Молдови до вимог Євросоюзу — це не тільки технічне завдання для економіки, а й основа для сталого відновлення прифронтових регіонів. Південь України серйозно постраждав від російських обстрілів, зазнав катастрофічних наслідків з боку екології (чого варте тільки руйнування Каховської ГЕС) , а доступ до важливих речей, на кшталт медичної допомоги та соціальних послуг, став для жителів деяких районів задачею із зірочкою.
Запровадження нової транспортної стратегії допомагає організувати базові потреби громадян. Адже саме від якості дорожнього покриття та ефективності вантажних перевезень залежить, наскільки швидко надійде гуманітарна допомога, чи отримають доступ до медичних послуг люди з пораненнями та наскільки ефективною буде відбудова. Сам курс на євроінтеграцію закладає передумови для розвитку інфраструктури, яка першочергово працюватиме на потреби найвразливіших верств населення.
Одеській області, в перспективі майбутніх реформ, відведена роль одного з ключових логістичних хабів в Україні. Зміни передбачають створення єдиної транспортної системи, яка поєднає всі види перевезень, від морських до наземних. Якщо говорити про залізничні перевезення, одним із викликів є збільшення навантаження на вісь. Це показник того, наскільки важким може бути один вагон для залізничного полотна. Чим він вищий, тим більше вантажів можна перевезти потягом, не пошкодивши рейки. Наразі одним із пріоритетів є організація роботи потягів із показником 22,5–23,5 тонни на вісь.
Впровадження такого стандарту, який відповідає європейським параметрам (зокрема категорії D4), дозволить синхронізувати роботу одеських залізничних вузлів із європейськими залізницями, зокрема в напрямку Румунії. Завдяки цьому можна організувати безперешкодний транзит від області до інших країн, підвищити вантажопідйомність вагонів та створити єдиний логістичний коридор. Таке покращення технічних показників є важливою умовою, щоб порти Великої Одеси стали повноцінною частиною європейської мережі TEN-T, від Балтики до Дунаю, й мали прямий вихід до ринків ЄС.
«В країнах Європи є система, яка автоматично обліковує вантажні перевезення. На жаль, така система не працює в Україні, а також у Молдові та Грузії. Коли йдеться про проєкти розвитку, ви маєте думати про загальну систему, хай і на невеликій частині. Наприклад, у нас, на Західних Балканах, в Сербії, така система вибудувана від Белграда до кордону з Угорщиною. Вантажний трафік керується в цифровому режимі, з мінімальним залученням працівників. При тому, що наша мережа не така вже й велика, близько три тисячі кілометрів залізничних шляхів», – говорить cпівробітниця відділу залізничних та мультимодальних перевезень Транспортного співтовариства Віда Єркович.
Перед Україною, та Одеською областю зокрема, наразі стоїть завдання з відновлення інфраструктури. Проте відновити її такою, як вона була до завданих руйнувань, замало. Відбудувати старий міст чи проєктувати нові автошляхи потрібно з використанням технологій, від яких менше шкідливих викидів у атмосферу та які стійкі до руйнувань. Як це робиться, для прикладу, в процесі інтеграції балканських країн до транспортної мережі Європейського Союзу (TEN-T). В Україні ситуація ускладнюється війною, де транспортні мережі є однією з пріоритетних цілей російських обстрілів.
Наведемо кілька прикладів. Так з 2022 року закритий для проїзду підйомний міст у Затоці, який зазнав численних ворожих ударів. У грудні 2025 року, внаслідок атаки безпілотниками, був тимчасово заблокований рух трасою Одеса-Рені. Через удар по автомобільному мосту в Маяках південь Одеської області тимчасово залишився фактично відрізаним від усієї України. Щоб дістатися з Рені до Києва, треба було їхати транзитом через сусідню Молдову. А жителям Одещини, яким треба було потрапити до Молдови (зокрема, до Кишинівського аеропорту) , доводилося заїжджати туди через Вінницьку область.
Приклад ізоляції частини Одеської області через обстріли транспортної інфраструктури доводить важливість безперебійної роботи логістичних шляхів. А ще нові маршрути мають бути стійкими до воєнних викликів, що передбачає як захист основних транспортних вузлів, так і організацію розгалуженої системи перевезень, щоб перекриття однієї транспортної артерії не залишало заблокованим весь регіон на невизначений час. І до цих викликів має бути готова не тільки Україна, яка вже більше чотирьох років перебуває в стані повномасштабної війни, а й інші держави, які зіштовхуються з безпековими загрозами.
Марія Шевчук
