З початком повномасштабної війни в Україні вдалося очистити та повернути в експлуатацію 40 700 км² територій. Зокрема, 15,1 тис. гектарів становлять агроугіддя, які очистили від мін за державною програмою «Гуманітарне розмінування». Такі дані оприлюднила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. Водночас вона підкреслила, що Україна досі є лідером за рівнем мінного забруднення у світі: потенційну небезпеку становлять понад 130 тис. км². Найкритичніша ситуація фіксується у Харківській, Херсонській, Миколаївській та Донецькій областях.
Також складною залишається ситуація в прибережних водах України, зокрема в Чорному морі, де періодично спливають морські міни. Наразі торговельні шляхи очищають мінні тральщики. На загальне очищення акваторії, за даними військово-морських сил, знадобиться близько п’яти років. І то прихована загроза може ховатись у водах десятиліттями. Українська асоціація гуманітарного розмінування в своїх прогнозах ще песимістичніша, кажучи, що на очищення знадобиться сотні років. Однак одразу зазначає, що новітні технології можуть прискорити цей процес.
Повернення земель до життя: виклики і проблеми
Успішне відновлення економіки неможливе без повернення у роботу стратегічно важливих земельних ресурсів, що вимагає об’єднання зусиль ключових цивільних відомств. Державна програма з компенсації витрат на гуманітарне розмінування стала одним з найголовніших досягнень останніми роками. За даними Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України станом на березень 2026 року оператори протимінної діяльності вже очистили та повернули аграріям перші 970 гектарів землі, повністю виконавши дев’ять угод із розмінування.
За цю роботу фахівці отримали 65,2 мільйона гривень, при цьому середня вартість безпеки одного гектара в межах лютневої програми склала 67,2 тисячі гривень. Проте масштаби очищення лише зростають, адже Центр гуманітарного розмінування уклав ще двадцять один договір на суму 220,1 мільйона гривень. Сапери вже розпочали масштабні роботи з ліквідації мінної загрози на понад 3,3 тисячі гектарів сільгоспземель, повертаючи країні її економічний та продовольчий потенціал.
Завдяки державній програмі відкрились нові можливості як для фермерських господарств, так і невеликих аграріїв. Завдяки додатковій фінансовій підтримці понад дванадцять тисяч гектарів земель сільськогосподарського призначення було повернуто в експлуатацію. Тепер фермери можуть проводити там посівні кампанії, вирощувати продукцію та заробляти собі на життя. Ефективна взаємодія держави, бізнесу та неурядового сектору може послужити зразком для інших країн, що перебувають в схожих обставинах.
Перевірка та знешкодження одного гектару землі вартують від 55 до 70 тисяч гривень, тому не всі фермери мали можливість розмінувати свої угіддя приватним коштом. Фінансова підтримка посприяла тому, що більше агровиробників повернулось до своєї справи. Таким чином, з’являються нові робочі місця, Україна продовжує вирощувати зерно й утримуватись на світовому ринку, а наші землі поступово стають безпечнішими.
Зі свого боку, екологічне відомство ретельно контролює процес розмінування, щоб мінімізувати шкоду для ґрунтового покриву та навколишніх екосистем, оскільки вибухи та хімічні залишки боєприпасів негативно впливають на родючість. Профільні міністерства планують розширювати фінансування цієї ініціативи, оскільки перші результати довели її високу окупність і критичну важливість для продовольчої безпеки.
Не тільки на землі: розмінування Чорного моря
За даними Офісу Президента України, 100 тисяч квадратних кілометрів нашої країни досі становлять потенційну небезпеку. Але робиться все можливе для того, щоб земельні угіддя знову були безпечними. Станом на квітень 2026 року, понад 15 тисяч гектарів земель сільськогосподарського призначення повернуті в користування. Паралельно у водах Чорного моря знешкоджують міни та інші вибухонебезпечні предмети.
Наразі Україна перевірила та очистила понад 168 квадратних кілометрів акваторії. Судноплавство в Чорному морі відновлене, торговельні судна заходяться в порти Великої Одеси, що дозволяє експортувати зерно й іншу сільськогосподарську продукцію, забезпечуючи продовольчу безпеку для країн, які найбільше цього потребують. З вересня 2023 року, коли запрацював Український морський коридор, вдалось перевезти майже 179 мільйонів тонн вантажів, з яких 107 мільйонів припало на українське зерно.
Морські міни блокують логістичні маршрути, завдають серйозної шкоди портовій інфраструктурі й екології. Очищення внутрішніх водних шляхів та прибережних зон Чорного моря вимагає специфічного обладнання, роботизованих комплексів та висококласних фахівців з підводного розмінування.
Важливо залучати представників бізнесу, готового інвестувати у безпеку судноплавства. Одним з останніх прикладів є проєкт компанії «Нібулон», спрямований на глобальне очищення морських просторів. Ініціатива передбачає комплексне та ретельне розмінування десяти квадратних кілометрів акваторії Чорного моря, що дозволить зробити підходи до ключових українських портів значно безпечнішими.
Розмінування Чорного моря має колосальне значення для відновлення повноцінного експортного потенціалу країни та зниження страхових ризиків для іноземних торговельних суден. Такий підхід зробить морський коридор стабільнішим та буде гарантувати безпеку цивільним суднам, які везуть гуманітарні вантажі цілим світом. Тут потрібні гідрографічні дослідження, які визначать тип потенційно небезпечного об’єкта і зможуть застосувати найоптимальніший принцип знешкодження, який мінімізує ризики для морської екосистеми.
У гуманітарному розмінуванні приватний бізнес має можливість підсилити державний сектор та військово-морські сили у покращенні безпекової обстановки на морі. Завершення безпекових робіт як в районі портів, так і акваторії Чорного моря загалом, дозволить повноцінно відновити вільне та безпечне цивільне судноплавство в Україні. Що, своєю чергою, сприятиме економічному зростанню та виконанню гуманітарних зобов’язань, які Україна взяла на себе перед іншими партнерами.
Які перспективи в гуманітарного розмінування?
Станом на кінець 2025 року, в Україні було розміновано 12 тисяч гектарів земель сільськогосподарського призначення. Це великий обсяг роботи, яку виконали та продовжують виконувати сапери, однак велика кількість територій досі небезпечна для сільського господарства. За даними ООН, наразі в Україні заміновано близько 25 % територій. Площа земель, забруднених вибухонебезпечними боєприпасами, складає 137–139 тисяч квадратних кілометрів, що робить Україну однією з найбільш замінованих країн у світі.
Приховані міни на українських землях залишаються однією з найбільших загроз для цивільного населення. Досвід минулих війн показує, що небезпечні боєприпаси дошкуляють людям навіть за десятки років після припинення боїв. Однією з установ , яка досліджує ступінь забруднення вибухонебезпечними предметами, займається Центр гуманітарного розмінування. Організація постійно фіксує обстановку на звільнених і прифронтових територіях, дає оцінку роботі, яку проводять численні урядові та міжнародні організації.
Простим знешкодженням вибухонебезпечних предметів гуманітарне розмінування не обмежується. Великий обсяг роботи полягає в обстеженні підозрілої території. Такий підхід дозволяє скоротити перелік підозрілих зон. Після завершення всіх етапів, землі можна повертати в користування громадам, що дає їм можливість повернутися до мирного життя. Наскільки це можливо в обставинах, що склалися. Починаючи з 2024 року, темпи розмінування серйозно зросли завдяки залученню міжнародних партнерів. Останні дані відображають серйозне зростання ефективності гуманітарних саперних підрозділів.
Впровадження нових технологій, зокрема використання безпілотників та штучного інтелекту для дослідження рельєфу, дозволяє пришвидшити розмінування. Разом з тим, вони не є універсальним рішенням, бо постраждалі регіони географічно неоднорідні. Для степових зон Херсонщини потрібно використовувати одні методи, а ось ліси Київщини вимагають інших підходів.
Найчастіше на деокупованих територіях знаходять протипіхотні та протитанкові міни, а також нерозірвані артилерійські снаряди. Зведення отриманих даних дозволяє знаходити більш ефективні рішення, перерозподіляти технічну допомогу між різними підрозділами та залучати цільову міжнародну підтримку до тих регіонів, які потребують її найбільше.
Марія Шевчук
