Штучний інтелект давно перестав бути технологією з фантастичних фільмів і використовується чи не в кожній професії. Журналістика тут не пасе задніх — одеські редакції потроху беруть нейромережі на озброєння. Тож, питання вже не в тому, чи користуються ШІ в медіа, а як саме і за якими правилами це роблять редакції.
Опитування Інституту масової інформації, проведене на початку 2026 року серед 193 медійників, малює цікаву картину. 56% редакцій використовують ШІ як помічника для рутинних завдань, 13% впроваджують його активно (зокрема для створення контенту), а 9% не звертаються до нього взагалі.
На Одещині цей тренд також приживається нерівно: десь роботу нейромереж чітко регламентують, десь вони тихо роблять чорнову роботу, а хтось уникає їх зовсім. Регіональний представник в Одеській області розпитав п’ять місцевих редакцій, як вони співіснують із ШІ, чи зізнаються у цьому читачеві й які нові проблеми вбачають.
Помічник, а не автор
Місцеві медійники майже одностайні: у щоденній роботі ШІ — це радше технічний асистент, ніж автор. Головний редактор онлайн-медіа “Інтент” Валерій Болган каже, що їхній експеримент із використання нейромереж себе виправдовує, тож редакція не проти користуватися інструментом навіть активніше.
“Ми використовуємо штучний інтелект у журналістській роботі, але швидше на етапі збору, опрацювання інформації, можливо, оформлення. Але не більше”, — каже Валерій Болган.
Інша справа, коли ШІ замінює роботу журналіста в самому матеріалі. Тут постає питання чесності перед читачем: маркувати згенероване чи ні? “Згенеровані зображення чи відео мають обов’язково маркуватися. Тексти не можуть бути повністю написані штучним інтелектом, за текст відповідає редактор”, — пояснює Болган редакційну політику “Інтенту”.
Редакція в своїй редполітиці допускає використання інструментів штучного інтелекту в роботі журналістів за умови обов’язкового редакційного опрацювання матеріалів. Контент, повністю або частково створений ШІ, не публікується без перевірки та доопрацювання редакцією, а зображення, створені за допомогою ШІ, обов’язково маркуються відповідним чином.
У редакції Інтенту підписують зображення, згенеровані ШІ. Скриншот: “Інтент”
До того ж висновку дійшли і в інтернет-медіа “Біляївка.City”. Їхня редакційна політика вимагає позначати матеріали, зроблені за допомогою ШІ. Однак відповідальність за їхню точність залишається на редакторі.
“[ШІ] дуже прискорює виконання рутинної роботи, СЕО-оптимізує тексти, структурує новини, виправляє одруківки. Ставлюся до нього як до ще одного інструмента — як, наприклад, Google Point”, — пояснює головна редакторка “Біляївка.City” Галина Халимоник.
Редакція в свої редполітиці також зазначає, що використовує інструменти штучного інтелекту для допоміжних завдань, зокрема форматування матеріалів, пошуку та систематизації інформації, збору посилань і підготовки чернеток. Усі матеріали, створені або опрацьовані із застосуванням ШІ, проходять обов’язкову редакційну перевірку. Згенерований колаж про російські фейки та удар по Києво-Печерській лаврі. Скриншот: “Біляївка.City”.
Єдиної думки, навіщо саме потрібен ШІ, немає. “Суспільне Одеса”, приміром, тримається загальнонаціональних принципів мовника: як зазначається в редакційній політиці, команда залучає ШІ суто для рутини — від транскрибування й перекладу до аналізу даних і фактчекінгу, а відповідальність за кожен елемент такого контенту лишається на працівниках. Стосовно залучення нейромереж до написання текстів в редакційній політиці не йдеться.
Використовує штучний інтелект й редакція видання “Думська”, про це розповів головний редактор “Думської” Юрій Басюк.
“ШІ корисний для ілюстрацій подій, з яких у нас немає фото (по ілюстраціях зрозуміло, що це ШІ), а також для першої редактури тексту, щоб усунути помилки. Але друга редактура проводиться вже власноруч”, — зазначає Юрій Басюк.
Редакція Думської також підписує згенеровані ШІ зображення. Скриншот: “Думська”
Згенеровані зображення тут позначають, однак не завжди. Наприклад, на сайті можна знайти публікації із підписом “Зображення створено ШІ”, а в телеграм-каналі цим нехтують. Також в редакційній політиці видання наразі ніяк не прописана робота з ШІ.
У телеграм-каналі зображення ШІ медіа не підписують. Скриншот: телеграм-канал “Думская. Одесса. Война в Украине”
Схоже бачення використання інструментів ШІ у журналістиці і в редакції інтернет-видання Odesa Online. Головна редакторка видання Віталіна Пухир каже, що ШІ в роботі редакції на других ролях — вичитує тексти на одруки й повтори, розшифровує інтерв’ю, бере на себе дрібні технічні завдання під час монтажу відео. Однак на рівні редакційної політики користування штучним інтелектом не прописано.
“[Від ШІ]“ користь є. ШІ добре економить час, але не замінює журналістську роботу”, — зазначає Віталина Пухир, додаючи, що забороняти нейромережі у редакції не збираються. Поки що видання не оновило свою редакційну політику питаннями використання ШІ.
Дехто ж тільки придивляється до цих інструментів. Журналістка “Південь сьогодні” Амєлія Мийнова поділилася, що їхнє видання поки що на етапі розробки офіційної редакційної політики щодо ШІ та активно його не використовує.
Пошуковик замість медіа?
Чим частіше редакції використовують ШІ, тим помітніші й ризики. Найболючіше нейромережі б’ють по гаманцю медіа. Google чи чатботи на зразок ChatGPT видають читачеві готову відповідь і той просто не переходить на сторінку сайта. Менше кліків — менше переглядів і рекламних грошей.
Світові цифри показують, що далі буде тільки важче. У Reuters Institute підрахували: з 2024 по 2025 рік новинні сайти стали отримувати на третину менше трафіку з Google. Головна причина – ШІ-функції пошуковика. Аналітики Ahrefs додають, що через готові відповіді від штучного інтелекту найпопулярніші сторінки втрачають до 58% кліків. А попереду прогнозують нове падіння: за три роки видавці готуються недоотримати ще половину пошукових переходів.
Місцеві журналісти вже відчувають це на собі. До звичної гонитви за увагою з телеграм-каналами та TikTok додалися ще й “розумні” функції пошуковиків. Головна редакторка “Біляївка.City” каже прямо, що “ШІ від Google (Gemini), по суті, краде контент, коли не приводить читача на сайт, а залишає на своїй головній або перекриває інформацію”. Окрім трафіку, Галину Халимоник непокоїть і дезінформація, яку нейромережі зробили дешевою та масовою. Яскравим прикладом є вже добре відомі в медійному середовищі ШІ-зображення на кшталт: «У військового день народження, а його ніхто не привітав». Для фахівців такі матеріали зазвичай легко розпізнати як фейкові, однак серед широкої аудиторії й досі знаходяться люди, які сприймають подібні картинки та супровідну інформацію як реальні.
Згенеровані штучним інтелектом зображення. Фото: Центр протидії дезінформації
Встигнути за світом і не зламати шию
Українські журналісти все частіше використовують інструменти ШІ. За даними ІМІ, лише за 2025 рік кількість редакцій, які впровадили штучний інтелект, зросла з 22% до 42%. Одеські медіа – в їх числі. Нейромережі справді здатні прокачати роботу редакції, але за однієї умови: якщо користуватися ними відповідально, а не сліпо копіювати результат.
“Ми зараз маємо дуже високий ризик того, що українська журналістика може відстати від загальносвітових трендів. У певному сенсі через те, що ми десь менше ШІ використовуємо, ніж глобальні гравці”, — вважає Валерій Болган. За його словами, сучасні інструменти можуть вивільнити час і ресурс, тож уміння працювати з ними поступово стає обов’язковою навичкою. Але його використання має бути чітко регламентовано кожною редакцією.
Головна редакторка Odesa Online ставиться до поширеності інструментів ШІ спокійно “Це корисний інструмент, якщо використовувати його відповідально”, каже вона.
Вже очевидно, що ігнорувати сучасні технології не вийде — майбутнє журналістики так чи інакше з ними пов’язані. За редакціями залишається не ховати голову в пісок, а вчитися працювати з цими інструментами відповідально, інакше можна просто відстати від тих, хто вже їх опановує.
Але чим зручніший інструмент, тим більша спокуса розслабитися. Разом із ШІ ростуть і ризики: дезінформацію та маніпуляції тепер можна штампувати дешево й швидко. Вже зараз соціальні мережі забиті ШІ-слопом (низькоякісний медіаконтентом), який візуально стає кращим і правдоподібнішим з кожною новою моделлю.
Саме тому в редакційних політиках мають прописувати, де ШІ доречний, а де ні, і хто відповідає за результат. Не завадять і тренінги, щоб прокачати навички журналістів розпізнавати фейки й маніпуляції, зроблені ШІ. А також навчитися медійникам інструментам, які зменшать рутину й вивільнять час на творчу або розслідувальну роботу. Бо зрештою за кожне слово й кожну картинку на сайті відповідає не алгоритм, а жива людина.
Маргарита Юзяк, Павло Колотвін, регіональний представник Інституту масової інформації в Одеській області
Photo by Markus Winkler on Unsplash
