Як війна впливає на життя прифронтових регіонів? Чи можна розвивати економіку в умовах постійних російських атак? Та як залучати гроші в умовах, коли потенційний інвестор може втратити все? Щоб знайти відповіді на ці питання, ми ознайомились з результатами проєкту «Зміцнення спроможності регіонального приватного сектору для залучення іноземних інвестицій». Попри воєнний стан та несприятливу економічну ситуацію, дослідники з Одеської, Харківської, Рівненської та Волинської областей намагались знайти рішення, чим можна і чи можна взагалі привабити інвесторів, які готові вкладати кошти економіку регіону.
Головними специфічними бар’єрами, з якими стикається бізнес Одеської області, є безпекові загрози, які безпосередньо впливають, перш за все, на портову інфраструктуру регіону. Станом на сьогодні, понад 100 об’єктів портової інфраструктури було пошкоджено внаслідок ворожих обстрілів. Також є ускладнений доступ до фінансування і складнощі зі страхуванням від воєнних ризиків. Місцеві підприємці зазначають, що через них компанії не беруться страхувати їхнє майно, а без цього інвестори не готові заходити на ринок. Аналіз інвестиційного клімату Одеської області, показує, що велика кількість стратегій розвитку існує тільки на папері.
Крім того, даються взнаки кадровий дефіцит, брак спеціалістів і криза бронювання, зокрема, в агропромислових і виробничих комплексах і у портовій логістиці, в інженерному обслуговуванні цієї логістики і т.д. Також підприємці Одеської області скаржаться на надмірну бюрократизацію процесів. Для прикладу, робота з митницею під час погодження експортних та імпортних декларацій у портах Дунаю та Великої Одеси. Потенційні інвестори зіштовхуються з інфраструктурними обмеженнями і непридатністю ділянок, які потенційно мали стати індустріальними парками та представляти місцеві територіальні громади.
«Попри безпрецедентні виклики, з якими стикаються всі українці, зокрема український бізнес, попри численні обстріли і той факт, що підприємці живуть в умовах постійних проблем, нестачі, трудових ресурсів, браку коштів і навіть браку сну, вони знаходять можливості для себе. Існують регіони, в яких хвилини тиші легше порахувати, ніж хвилини, коли тривають тривоги. І попри це, підприємці знаходять в собі сили, ініціативу та натхнення працювати над проєктами розвитку. Ми всіляко підтримуємо такі ініціативи, тому що вважаємо, що запорукою міцної демократії, має бути сильна економіка,» – вважає менеджерка програм CIPE в Україні Наталія Жугай.
Бізнес має запит на дієве партнерство із місцевою адміністрацією, органами місцевого самоврядування. Однак наразі підприємцям ніхто не може дати гарантій, що не буде різких і непередбачуваних змін законодавства. У випадку незрозумілих правил гри неможливо забезпечити стабільні умови для формування подальших бізнес-рішень. Наразі бракує певного єдиного маршруту для супроводу інвестора і проведення його через бюрократичний цикл, щоб він зацікавився Одещиною та міг залишитись тут працювати. В цьому випадку мова йде не про обстріли та їх ризики, а про роботу законів, які може запровадити держава навіть за умов воєнного стану.
Одним із рішень для подолання кадрового голоду може стати залучення до роботи переселенців та ветеранів, які повернулися з війни. Перекваліфікація під потреби місцевого бізнесу дозволить не тільки позбутися дефіциту фахівців, а й дасть можливість ВПО, що опинилися в нових обставинах, встати на ноги та забезпечити себе. У випадку ветеранів, зокрема тих, які отримали поранення чи мають інвалідність, підприємцям варто продумати, як адаптувати робочий простір. Впровадження нових інклюзивних підходів є необхідною передумовою, щоб дати можливість працювати якомога більшій кількості людей.
Досі не створено дієвого механізму страхування в умовах війни, що є одним із факторів, який гальмує прихід як іноземних, так і українських інвестицій. Якщо державні та міжнародні програми страхування майна, логістичних маршрутів і торговельних вантажів стануть доступними, це може значно покращити ситуацію на ринку праці. Фінансові перешкоди для бізнесу стануть меншими, захист прав підприємців та співробітників буде гарантованим. Запуск інструменту покриття воєнних ризиків стане тим сигналом, який допоможе інвесторам зрозуміти: сюди можна приходити. В свою чергу, територіальні громади Одещини повинні мати план розвитку і знати, що вони можуть запропонувати бізнесу.
«Громади Одеського регіону висловлюють різні потреби. Це пов’язано з тим, що Одеська область має специфічне територіальне планування, вона витягнута. Є громади, які безпосередньо спеціалізуються на портовій логістиці і функціонуванні мультимодального логістичного комплексу. Є громади, для яких більш актуальним є агропромисловий комплекс. І, на жаль, є громади, які, не можуть для себе знайти таку зону спеціалізації, яка б потім трансформувалася в інвестиційні пропозиції і залучення іноземних коштів. Але всі громади висловлюють своє бачення, перш за все, у тому, що їм дійсно не вистачає капіталу і не вистачає робочих місць», – каже завідувачка кафедри міжнародних економічних відносин ОНЕУ Інна Уханова.
За її словами, підприємці Одеської області бажають формувати такі інвестиційні пропозиції, які будуть приносити високу додану вартість, спрямовуватимуться на модернізацію основних фондів, формування нових переробних потужностей. І для цього громадам також необхідний певний супровід. Інвестиційні пріоритети Одеської області полягають в модернізації агропромислового комплексу, інфраструктурному забезпеченні територій, які потрібні бізнесу. розвитку мультимодальної логістики, розвиток енергетичної автономності і відповідно, відтворення людського капіталу.
Основними інвестиційними стимулами для Одещини можуть бути прямі субсидії для того, щоб мінімізувати початкові витрати інвестора на облаштування інфраструктури. Також однією з пропозицій, про яку говорять дослідники, може бути впровадження податкових канікул для резидентів. Зокрема, для тих індустріальних парків, які визначені пріоритетними для створення робочих місць. Людям, які готові вкладати власні кошти, потрібна впевненість, що вони будуть захищеними. Наскільки це взагалі можливо в умовах постійних повітряних тривог та обстрілів.
Марія Шевчук
