Протягом останніх двох тижнів ми слідкували за новинами, які поширювали одеські проросійські медіа, зокрема Telegram-канали. Медіаресурси, які ми досліджували, послідовно публікують антиукраїнський контент, перекручуючи реальні дані або публікуючи відверту дезінформацію. Однією з топових тем проросійських фейків залишається жіноча мобілізація: контент на цю тему в досліджуваних джерелах з’являється на постійній основі протягом останнього місяця як мінімум раз на тиждень. Однак також публікуються нові фейки та маніпуляції, пов’язані з урочистими чи трагічними подіями.
Єврейський Новий рік в Умані і нова хвиля антисемітських маніпуляцій
Під час моніторингу одеських пропагандистських ресурсів, ми помітили велику кількість публікацій з антисемітськими закликами. Зокрема, вони за останній тиждень з’явились в телеграм-каналах «Республика Одесса» й «Общественное телевидение Z». Автори публікацій активно використовували емоційні формулювання, а сама координація публікацій виглядала таким чином, наче вона були попередньо запланована.
Наші спостереження підтвердив Центр протидії дезінформації. Він зафіксував, що російська пропаганда розгорнула чергову дезінформаційну кампанію напередодні святкування Рош га-Шана в Умані. Цього року до міста традиційно прибувають паломники-хасиди, однак російські інформаційні ресурси намагаються використати їхній приїзд для поширення ворожих наративів та загострення суспільних настроїв в Україні.
У підконтрольних Кремлю медіа та інформаційних ресурсах почали масово з’являтися публікації про нібито «привілейоване становище» паломників порівняно з місцевими жителями. У таких матеріалах створюється враження, що українська влада начебто встановлює для іноземних гостей особливі правила, тоді як українці нібито позбавлені таких самих можливостей. Причому, за основу публікацій береться контент з українських медіа, який свідомо перекручують для пропагандистських ресурсів.
Схожа тактика відповідає типовим підходам російських інформаційно-психологічних операцій. Кремлівська пропаганда регулярно намагається використати чутливі суспільні теми для протиставлення різних груп населення, поширення взаємної недовіри та створення конфліктів на побутовому рівні. Пропагандистські матеріали намагаються сформувати у частини української аудиторії відчуття несправедливості та «особливого ставлення» до хасидів. Це дає привід для штучного поширення антисемітських настроїв та сіяння ворожнечі між приїжджими паломниками та місцевими мешканцями.
Російська пропаганда ставить за мету поширювати емоційні та конфліктні повідомлення на цю тему. Чим більше їх буде, тим простіше посіяти напругу між різними групами людей. В умовах повномасштабної війни та нервової напруги, пов’язаної з нею, внутрішні конфлікти можуть бути використані російськими інформаційними джерелами. Інформаційні вкиди щодо Рош га-Шана в Умані є однією з складових російської пропагандистської машини, яка прагне впливати на українців через чутливі теми, перекручувати реальні події та провокувати конфлікти між різними групами людей.
Жіночої мобілізації в Україні не прогнозується…
Проросійські одеські Telegram-канали продовжують роздувати тему масової мобілізації жінок в Україні. Попри всі спростування і заяви, що наразі такої підготовки не ведеться і доцільності в масовій мобілізації жінок немає. Так, проросійський ресурс «Республика Одесса» опублікував новину про закупівлю 150 тисяч зимових курток для військовослужбовиць. Пропагандисти пов’язали закупівлю жіночого військового одягу з нібито підготовкою до призову жінок на військову службу.
При цьому тема жіночої мобілізації не нова для російської пропаганди. Повідомлення про те, що українську владу начебто цікавить масовий призов жінок, періодично з’являються у проросійському інформаційному просторі. Для цього можуть використовуватися різні приводи: зміни у військовому обліку, заяви окремих політиків або військових, а тепер і закупівлі військової форми. При тому, як виявилось, такого тендеру на Prozorro просто не існує. Пропагандисти просто скопіювали дизайн сайту і підставили свій текст.
Окремо зазначимо, що факт закупівлі військової форми для жінок, якби такий тендер справді існував, сам по собі ще нічого не говорить. Наразі в ЗСУ служить понад 75 тисяч жінок, і їм теж потрібні одяг та відповідне забезпечення. Без підтвердження відповідного рішення чи плану з боку уповноважених державних органів твердження про «підготовку жіночої мобілізації» залишається спекуляцією. Як і заяви про те, що Брюссель наполягає на жіночій мобілізації.
«Цього разу джерелом фейку стала заява служби зовнішньої розвідки рф. У російській спецслужбі стверджують, що Європа нібито «вимагає від Києва почати мобілізацію українок», а очільниця європейської дипломатії Кая Каллас буцімто назвала це «кроком у правильному напрямку».Насправді примусова мобілізація жінок в Україні не проводиться і не планується. Жодна посадова особа ЄС чи України не висувала подібних вимог і не виступала з подібними ініціативами. В українському законодавстві відсутні будь-які законопроєкти чи рішення щодо мобілізації українок. Жінки вступають до лав Сил оборони виключно на добровільній основі», – заявили у Центрі протидії дезінформації.
Мета таких повідомлень полягає не стільки в інформуванні про конкретну закупівлю, скільки у формуванні певного емоційного враження. Читачеві пропонують просту схему: жінок в армії багато, для них закуповують форму, отже, влада нібито готується мобілізувати ще більше жінок. При цьому не стає на заваді відсутність офіційного рішення про запровадження відповідної мобілізації, ні заяви, що такі кроки наразі не плануються. Однак це не заважає пропагандистським ресурсам регулярно публікувати заяви на кшталт «масової відправки жінок до армії» у найближчій перспективі.
…І ніякого «антиукраїнського джихаду в Бельгії теж не було
Телеграм-канал «Одесса Za Победу» поширив історію про нібито зростання ненависті до українців у країнах ЄС. Цього разу приводом став конфлікт у бельгійському місті Ейпені, який представили як «антиукраїнський джихад». Насправді ж, така характеристика не має підтвердження в достовірних джерелах. Ми проаналізували різні джерела, що поширювали новину про інцидент, і ніде не знайшлось підтвердження тієї інформації, яку поширив проросійський ресурс.
Публікація пропагандистів стверджує, що мусульманська громада Ейпена нібито оголосила «джихад» українцям після загибелі озброєного чоловіка під час масової бійки. Фігурувала інформація про начебто погрози розправою над усіма українцями, які проживають у місті. Саме ця деталь мала створити враження, що конфлікт переріс у масштабну кампанію проти українських біженців. Однак жодних підтверджень таких заяв у бельгійських медіа чи офіційних джерелах не знайшлось. Перевірка показала, що справжня історія виглядала інакше.
За даними видання The Brussels Times, інцидент стався 30 серпня 2026 року. Масова бійка розпочалася після конфлікту між дітьми, які навчаються в одній школі. Дитяча суперечка переросла у сутичку між двома групами дорослих. Під час конфлікту один із чоловіків почав рухатися в бік іншої групи з ножем, через що зазнав смертельного поранення від поліцейських. Ще одна людина зазнала удару ножем, але її життю нічого не загрожувало. За фактом події розпочали два окремі розслідування.
Пропагандистські ресурси суттєво змінили контекст події. Замість звичайного кримінального конфлікту вони представили її як прояв організованої ненависті до українців. При цьому навіть інформація про учасників сутички не збігається з російською версією. Видання BRF повідомило про конфлікт між представниками курдсько-турецької та російської груп. Інше місцеве медіа, Grenzecho, описало учасників як людей російсько-українського походження. Жодне з цих джерел не повідомляло про існування так званого «антиукраїнського джихаду».
Таким чином, російська пропаганда взяла реальний інцидент, додала до нього вигадані деталі та значно перебільшила його масштаб. Така схема дозволяє сформувати у української аудиторії враження, що українці нібито стають об’єктом масової ненависті навіть у тих європейських країнах, де вони знайшли прихисток після вимушеної евакуації.
У цьому випадку пропагандисти не вигадали сам факт конфлікту. Вони просто використали реальну подію як основу для неправдивої історії, змінили її учасників і причини та приписали їй антиукраїнський мотив, який не знайшов підтвердження в інших джерелах. Саме така підміна контексту дозволяє російській дезінформації роздувати локальні інциденти до рівня міжетнічних конфліктів. Багато в чому, вигаданих.
Марія Шевчук
Цей матеріал створено в межах проєкту Інститутом масової інформації за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів
