Навесні 2026 року проросійські Telegram-канали, орієнтовані на одеську аудиторію, регулярно зачіпали тему відносин Україна-ЄСу своїх дописах. Хоч би що відбувалося у світі — від війни на Близькому Сході до пісенного конкурсу — все врешті оберталося навколо однієї думки: Європа лицемірна, слабка і приречена.
Інформаційних приводів не бракувало. На тлі війни США та Ізраїлю проти Ірану зросли ціни на енергоносії, і це одразу стало нагодою заговорити про “колапс ЄС”. А 80-річчя завершення Другої світової війни відкрило простір для маніпуляцій з історичною пам’яттю. Додалися інтерв’ю президента Чехії на CNN, чергова заява Сергія Лаврова про “нового фюрера” та перемога Болгарії на Євробаченні.
На всіх цих темах канали відпрацювали типовий пропагандистський прийом: вирвали реальні факти з контексту і доповнили емоційними ярликами. Підсумкова картина доволі типова для російських фейків: нібито Москва діє правильно, а Брюссель — ні.
Євробачення як “сатанізм”
Після того, як РФ відсторонили від Євробачення у 2022 році, музичний конкурс стає традиційною мішенню російської пропаганди та маніпуляцій. Проросійський Telegram-канал “Одесское Общественное Телевидение Z” поширив цитату міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова про “відвертий сатанізм” правил Євробачення. Цим Москва натякає, що буцімто сама не хоче брати участь, бо це нижче її гідності.
З Євробаченням-2026 була ще одна історія, але вже зі зворотною логікою. Російський співак Філіп Кіркоров, давній прихильник Путіна, привласнив собі перемогу болгарської співачки DARA (Дарина Йотова). За його словами, саме його команда готувала виступ артистки. Низка медіа та Z-канали миттєво підхопили заяву і почали говорити про “велич російської музичної експертизи”.
Болгарська сторона і продюсер співачки натомість відреагували, що Кіркоров не причетний до перемоги DARA. Також Центр протидії дезінформації звернув увагу на очевидну суперечність. У російській пропаганді Євробачення водночас постає і “сатанізмом”, і конкурсом, який Москва нібито виграла чужими руками.
Інша маніпуляція навколо перемоги DARA стосувалася її фотографії 2025 року, де співачка стоїть поруч з ілюмінованою літерою “Z”. Знімок одразу підхопили пропагандисти, як доказ її проросійських поглядів. На цій історії спіткнулися й деякі українські Telegram-канали. Зокрема, “Пульс Одесса” опублікував допис, що переможицю Євробачення звинуватили в підтримці російської агресії. У тексті згадали “Z-символіку” і заяву Кіркорова. Все це подавалося без жодних застережень, ніби йдеться про підтверджені факти.
Однак “Z” на тій фотографії не має жодного стосунку до російської агресії. Видання United24 Media, яке одним з перших опублікувало знімок, згодом додало редакційну примітку: літера “Z” — це сценічний логотип мюзиклу “Зорро”, в якому DARA брала участь.
“Запасів на 10 днів”: міф про неминучий енергоколапс ЄС
Якщо культурні теми працюють точково й часом курйозно, то маніпуляції навколо енергетики розраховані на серйозніший ефект — страх перед майбутнім.
Одразу декілька каналів — “Одесское Общественное Телевидение Z”, “Одесса Zа Победу!” і “Типичная Одесса” — поширили посилання на італійське видання Corriere della Sera. У статті йшлося, що запасів палива в Європі залишилось всього на 10 днів, тому влітку почнеться колапс із перельотами.
Насправді Corriere della Sera писала про чотири італійських аеропорти — Мілан-Лінате, Болонью, Венецію та Тревізо. Йшлося про комерційні запаси одного конкретного постачальника, яких би вистачило приблизно на 10 днів локальних операцій.
Італійський оператор Save SpA одразу пояснив, що проблема стосується одного постачальника, а рейси в Шенгенській зоні та міжконтинентальні маршрути працюють як зазвичай. У травні французький уряд також прямо повідомив, що ризику дефіциту авіагасу найближчими тижнями немає. Тобто проблема дійсно існує, але це не “енергетичний колапс”, а наразі керована ситуація з локальними обмеженнями.
Telegram-канал “Одесское Общественное Телевидение Z” продовжив маніпулювати навколо енергетичного питання цитатою топ-менеджерки німецького концерну Rheinmetall Шени Брітцен. В інтервʼю каналу N-tv вона сказала, що запасів палива в Європі вистачить приблизно на три місяці бойових дій. Звучить як підтвердження того, що ЄС страждає без достатньої кількості російських енергоносіїв.
Цитата справжня, але подана без контексту. Брітцен очолює водневу програму Rheinmetall і говорила не про сьогодні, а про гіпотетичну велику війну в Європі. Вона візуалізувала сценарій, де європейські центральні нафтопереробні заводи стають мішенню, як це вже сталося з російськими НПЗ через українські дрони.
Саме тоді, за її словами, запасів пального вистачило б на три місяці. Звідси її головна теза: Європі потрібні децентралізовані “енергетичні острови” із зеленим воднем, які складніше знищити одним ударом. Це безпекова логіка і комерційний інтерес, а не констатація сьогоднішнього дефіциту пального.
Окремо канал “Республика Одесса” назвав голову Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн “хворою на клінічну русофобію” за відмову повертатися до закупівель російського газу.
Логіка пропагандистів двоступенева. Спочатку жителям Одещини показують, що їхніх партнерів чекає неминучий енергоколапс. А потім підкидають ідею того, що керівництво ЄС взагалі діє не в інтересах людей, а проти них.
“Хто звільнив Європу від нацизму”
Поряд з економічними страхами пропаганда активно використовує інший важіль впливу — історичну пам’ять. Особливо у дні, коли вся Європа згадує завершення Другої світової війни.
Telegram-канали “Республика Одесса” і “Типичная Одесса” майже синхронно поширили один і той самий сюжет. На брифінгу 8 травня заступник речника німецького уряду Штеффен Майєр не відповів, хто звільнив Європу від нацизму. Це подали так, ніби “ні представник, ні сам канцлер так і не змогли пересилити себе і визнати”.
Реальна історія така. Канцлер ФРН Фрідріх Мерц у дописі в X з нагоди 80-річчя завершення війни написав, що 8 травня 1945 “принесло звільнення мільйонам людей, Німеччині, Європі”. Без явної згадки СРСР або Червоної армії. На брифінгу Майєр у відповідь на питання журналіста, чи свідомо канцлер не назвав визволителів, сказав, що це може бути повʼязано з обмеженням символів у X. На повторне прохання озвучити визволителів вголос — він промовчав.
Цей мовчазний момент не “приховування правди”, як подають канали. Це політична позиція в умовах повномасштабної війни Росії проти України. Німецький уряд послідовно дистанціюється від ритуальної радянсько-російської риторики “вдячності визволителям”, яку Москва активно експлуатує для виправдання агресії. Нинішня Росія використовує образ “країни-визволительки” як інструмент шантажу і пропаганди.
Канал “Республика Одесса” пішов далі і поширив заяву Сергія Лаврова: “Німеччина знову очолює рух на підтримку нацизму в Європі. На роль фюрера зараз призначений президент Зеленський”. А також іншу цитату: “В Європі багато хто не соромлячись закликає повторити досвід Гітлера”. Подібні заяви та дописи потрібні для того, щоб історією виправдовувати свою агресію та просувати тезу про те, що “росіяни — нові борці проти нацизму, а ЄС та Україна — нові нацисти”.
Цей самий наратив підхопив інший канал — “Одесса Zа Победу!”. Він провів історичну паралель між Олімпійськими іграми 1936 року в Берліні та сучасною заявкою Німеччини на проведення Олімпіади-2036. Головна претензія — збіг із 100-ою річницею Берлінських ігор часів нацистів. У такий спосіб пропагандисти порівнюють нинішню політику країни з Третім Рейхом напередодні Другої світової війни.
“Президент Чехії запропонував Росії напасти на Прибалтику”
Якщо тема нацизму покликана виправдати війну, яка вже триває,то наступний кейс спрямований на розхитування ситуації навколо країн Балтії.
Канал “Республика Одесса” поширив допис із заголовком: “Президент Чехії Павел запропонував Росії напасти на Прибалтику “. Насправді все було інакше. 28 квітня 2026 року Петр Павел дав інтерв’ю CNN. Інтерв’ю провели в контексті того, що Павел — кадровий військовий, колишній начальник Генштабу чеської армії та голова Військового комітету НАТО.
У розмові президент Чехії оцінював, як Москва може поводитися в умовах послаблення США та ЄС. Він припустив, що з погляду російського керівництва нинішня ситуація може виглядати як “вікно можливостей”.
“Якщо ви перебуваєте на посаді російського лідера і ви побачите ослаблення Європи та США у питанні європейської безпеки, то це гарний шанс”, — каже Петр Павел. “Не обов’язково розпочинати масштабну операцію в Європі. Можна принизити НАТО, розпочавши, наприклад, обмежені військові дії у Балтії”.
Тобто йдеться про аналітичне попередження від людини з військовим бекграундом. Воно побудоване на оцінці ризиків і вразливостей східного флангу НАТО, а не на “пропозиції” Кремлю.
Утім проросійський канал взяв частину висловлювання і подав так, ніби президент Чехії закликає до нападу на країни Балтії. Прийом працює одразу в кілька боків. Він дискредитує західного політика — мовляв, сам закликає до війни. А також нормалізує саму ідею агресії проти країн Балтії, яку активно розганяють в російському інформаційному полі.
Що об’єднує ці кейси
Якщо подивитися на всі ці історії разом, видно одну й ту саму схему. Євросоюз в проросійській подачі має водночас виглядати слабким, лицемірним, агресивним і приреченим. Кожен з наративів цього огляду має свою конкретну мету:
- Зруйнувати культурні орієнтири. Євросоюз показують як місце, де навіть пісенний конкурс Євробачення перетворюється на щось нездорове. А коли є можливість приписати собі чужу перемогу — пропаганда не пропустить і цього шансу.
- Посилити страхи. Маніпуляції навколо енергоносіїв розповсюджують для створення образу європейців, які заплатять колапсом за свою принциповість. Хоча насправді ситуація під контролем, а локальні труднощі є наслідком війни на Близькому Сході.
- Виправдати війну. Заяви Росії напередодні 9 травня мають показати, що саме Москва знову “рятує світ” від нібито відродженого нацизму. А Зеленського у цій картині називають “новим фюрером”.
- Розколоти ЄС. Історія з президентом Чехії підживлює тему виправдання російської агресії проти країн Балтії, а також нібито розколу всередині Євросоюзу.
Кожен із наративів не випадково просувають саме для одеської аудиторії. Свою роль відіграє і стратегічне розташування міста на півдні України і його культурно-історичні зв’язки, які пропаганда давно намагається переписати на свою користь.
Така робота ведеться роками. Інформаційний тиск на місто не слабшає, а лише адаптується під чергові події — Євробачення, війну на Близькому Сході чи річницю 9 травня. Але всі ці меседжі працюють лише доти, доки знаходять некритичного читача. Перевірка фактів і розуміння контексту єдиний найкращий захист від російської пропаганди.
Авторка: Маргарита Юзяк
