Доньки жителя села Саф’яни Ізмаїльського району Одеської області Олександра Караяні, загиблоко у боях за Херсон вирішили віддати радянський позашляховик УАЗ-469 тата на потреби військового підрозділу, де він служив водієм кулеметного відділення.
Кореспондентка Інтента поспілкувалася з дівчатами. Річ у тім, що 1 квітня поточного року виповнюється півроку з дня загибелі Олександра Караяні.
Напередодні передачі військовим машину під потреби фронту модернізують фахівці Ізмаїльського судноремонтного заводу: досвід у цьому напрямку в них вже є.
Сестри Тетяна, Ірина та Альона приїхали віддавати машину разом. Таким складом вони – попри наявність вже власних родин – і крокують по життю, бо так їх виховали батьки.
Джипом радянських часів кермує Альона. Вона додала, що напередодні вони з сестрами ще і двигуна власноруч у автівці замінили, і мастило.
Поратись із автівкою дівчат навчив батько з дитинства. Він все своє життя працював водієм. Тому вони змалку спостерігали, як він лагодить транспорт. У 19 років вже мали права. І хоча зараз їздять на автоматиці, перші навички водіння здобували на машинах з механічною коробкою передач, як от такі машини радянського виробництва.
Сестри порадилися і вирішили передати “УАЗик” тата, який простоював в гаражі, його побратимам на передову. Ірина, Тетяна та Альона довго вагалися, чи варто оприлюднювати у ЗМІ інформацію про свій вчинок – передачу батьківської машини військовим. Єдиним аргументом на користь цього для них стала надія на те, що їхній приклад допомоги військовим стане для когось мотивацією до дії.
