Кожна війна в чомусь подібна до іншої, кожна має свої особливості. Про україно-російське протистояння світові ЗМІ часто пишуть, як про “першу війну у прямому ефірі” та першу війну, де так масово використовують БПЛА.
Дрони, які здіснюють розвідку, вражають ворожу техніку та солдат, виводять до українських позицій жертв обстрілів, або тих, кто бажає здатися в полон, навіть просто доставляють людям пляшку води – це реальність нинішньої війни, до того ж часто зафіксована “від першої особи.
Першою легендарною ластівкою в ряду БПЛА різного типу став турецький Байрактар, якому присвятили пісню та численні музичні відео із танцювальними реміксами включно.
Потужні безпілотники зарекомендували себе як у перші місяці війни, коли спалювали колони ворожої техніки на підходах до Києва, так і пізніше, в тому числі й під час морських операцій. Одне з найсвіжіших відео – знищення ворожого десанту.
“В північно-західній частині Чорного моря під час спроби висадки ворожого особового складу силами морської авіації Військово-морських сил ЗС України знищено ворожий катер типу КС-701 “Тунець”. Ворог поніс втрати в кількості 6 ліквідованих та 2 поранених окупантів”, — звітували в пресслужбі ВМСУ. За деякими даними, зафіксовані події відбулися на Кінбурнскій косі.
Втім, потужний та досить дороговартісний Байрактар не завжди доцільно використовувати завжди. З багатьма завданнями краще впораються безпілотники інших типів. Наприклад, американсські одноразові дрони-камікадзе Switchblade або Phoenix Ghost чи австралійські SYPAQ.
“Рій” дронів останнього типу був задіяний, наприклад, під час атаки у ніч на 27 серпня на військову частину та аеродром Халіно в Курській області, коли були вражені п’ять ворожих літаків та радарна установка. “Невидимість” SYPAQ пояснювалася просто: ці одноразові прилади зроблені здебільшого з просоченого воском картону. І хоча такий дрон може нести максимум 4-5 кг бойового навантаження, у складі летючого рою вони становлять серйозну небезпеку.
Зрозумівши важливість такого обладнання, населення України активно брало участь у благодійних зборах для придбання дронів на потреби військових. Крім закриття прямих зборів на такі потреби (особливо зарекомендував себе БФ “Корпорація монстрів”), волонтери збирали та сортували пластикові кришечки для переробки, кілька сотень одеських кав’ярень брали участь в акції “Чашка кави для ЗСУ”.
Частина виручених коштів направлялася на придбання позашляховика, приладів нічного бачення і дронів.
На жаль, придбання дронів для ЗСУ, стикалося з різними проблемами — як зовнішнього так і внутрішнього порядку. Серед зовнішніх, насамперед, обмеження введені Китаєм на експорт дронів (почали діяти з 1 вересня). Ці обмеження торкнулися цивільних безпілотників великої дальності, з хорошими камерами та здатністю нести такий невеличкий вантаж, як граната. Незважаючи на те, що законодавчі реформи в галузі оборони рухаються в бік послаблення експорту дронів, проблем з їх отриманням та експлуатацією вистачає.
До повномасштабного вторгнення дрони використовувались передусім як дороговартісна іграшка. Для людей певних професій, зокрема фотографів, відеографів, професійних операторів дрон став саме тим робочим інструментом, який дозволяв заробляти більше на свої послугах. Частина цих людей після 24 лютого пішли до лав ЗСУ, ставши одними з дефіцитних фахівців в українській армії. Вони були й пілотами на лінії зіткнення, вчили керувати дронами своїх колег. Аеророзвідка допомагає ефективніше наносити удари по ворогу та зберігати життя нашим солдатам. Хоча навіть тим, хто знайомий з дронами, довелось багато чому вчитися.
« У цивільному житті вміння керувати БПЛА та у військовий час це зовсім різні речі. Це зовсім різні програми, зовсім різні навички і навіть ті, хто міг літати на дроні, знають що це таке і як це робиться, вони дуже багато цікавого дізнавалися, тому що працювати на весіллях, або днях народження і виконувати завдання на передовій це зовсім різні речі. Завдяки допомозі армії та волонтерів всі військові, які до нас приїжджають, мають своїх «пташок» , деякі з яких дуже круті. Кошти на дрони збирають постійно, бо це росхідний матеріал. Вони губляться, ламаються, замерзають, тобто їх експлуатують у дуже важких умовах. Більшість цивільних дронів на таку жорстку роботу просто не розраховані, тому без допомоги волонтерів ніяк » , -говорить директорка школи Free Air «Вільне повітря » Мішель Арманд.
Таким чином, до списку потрапляють моделі як от Mavic 3 чи Matrice від китайського виробника DJI, які активно використовувалися у цій війні. Обмеження можуть тривати до двох років, тож не дивно, що волонтери квапилися скупити “вільні залишки” по всіх усюдах. Так, одеський БФ «Корпорація монстрів» на початку серпня зібрав №,6 млн гривень на закупівлю 333 дронів для Сил оборони України. Додатковий збір було оголошено до 1 вересня.
Більш того, відома одеська волонтерка Катерина Ножевнікова вкотре гостро ставила питання про доцільність витрат міського бюджету, необхідність обмежити непоршочергові витрати (такі як капремонт будівель чи озеленення) та спрямувати усе можливе фінансування на потреби ЗСУ.
Однак Україна не може повністю покладатися на експорт в такому важливому питанні. Як пише журнал Журнал Forbes Ukraine, Уряд виділив 40 млрд грн цього року, які інвестує в українських безпілотників, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на річниці проекту «Армія дронів». Він додав, що нещодавно Кабмін схвалив рішення, яке сприятиме масовому виробництву боєприпасів для дронів.
Російське повномасштабне вторгнення стало великим випробовуванням на міцність української державності. В перші місяці суспільство скоординувалось та всі працювали на межі своїх можливостей. Перед найпотужнішим ударом ми встояли, однак до перемоги, на жаль, ще дуже далеко. В обставинах, що склалися, потрібно навчитися ефективно використовувати ресурси, які в нас є. За ці важкі півтора роки українські винахідники продемонстрували, що їм є чим вдарити ро російській армії. Навіть в умовах обмежених фінансових ресурсів, тяжкої бюрократії та загального емоційного виснаження від війни.
Наталя Шевчук
