Лютневий показник з гендерної чутливості одеських ЗМІ – середній по Україні.
Упродовж тижня (11-17 лютого 2019 р.) експертами проекту «Гендерночутлвий простір сучасної журналістики» разом з прес-центром Paritet було проведено моніторинг 5 друкованих видань (газет «Вечерняя Одесса», «Одеські вісті», «Чорноморські новини», «Прес-кур’єр», «Порто-Франко») та 5 новинних сайтів («Думская, «Трасса Е95», «Одесса-Медиа», «Одесская жизнь», «УСИ») Одещини. За цей період проаналізовано 306 газетних матеріалів (статті, новини, дайджести, інтерв’ю та ін.) та 641 інтернет-новину.
Мета моніторингу – визначити рівень гендерної чутливості одеських медіа, а саме – кількість експерток/експертів, героїв/героїнь, фемінітивів і наявність стереотипного та сексистського контенту у журналістських матеріалах.
17,6% (54) газетних публікацій та 28,4% (182) інтернет-новин були неперсоналізовані, тобто без наявності героїв/героїнь та посилань на експертів/експерток. До таких матеріалів відносяться дайджести, роз’яснення правових норм за підписами відповідних структур або зовсім без підписів, повідомлення офіційних або оперативних структур, перероблені на новини.
В одеських медіа експертів було більше за експерток: 69% проти 31% – в інтернет виданнях та 73% проти 27% – в газетах. Винятком і для друкованих і для інтернет-медіа стали матеріали на тему волонтерства, де 100-відсотково фігурували лише експертки. На сайтах в інформаційних повідомленнях про освітні процеси та різноманітні події правового характеру (кримінальні хроніки, роз’яснення юридичних норм і.т.і) експерти й експертки зустрічалися порівну. А в газетах експерток із медичної тематики більше ніж експертів (57% проти 43%).
В інтернет-виданнях експертки рідко зустрічалися в матеріалах на розважальну (8%), спортивну і воєнну (по 11%) тематику. В друкованих ЗМІ – експертки лише в 16% коментують економічні теми.
Але, якщо порівняти присутність експерток в лютому 2017 р та лютому 2019 р, наприклад, політичній тематиці, то кількість коментарів або експертних оцінок в одеських інтернет ЗМІ збільшилась з 10% до 26%, а в друкованих – із 11% до 14%. На 3% частіше жінки ставали «героїнями» цієї рубрики на сайтах, і ніяких змін не відбулось в газетах (13% і 13%).
Зростання відсотку експерток/героїнь в рубриці «Політика» можна пояснити присутністю в новинах активних депутаток міськради, очільниць деяких департаментів місцевої влади, кандидаток в Президенти, та в.о. міністра Уляни Супрун, яка часто фігурувала в новинах з 11 до 18 лютого. Велика кількість експертів/героїв в рубриці «Політика» була пов’язана з кількістю кандидатів на посаду Президента, візитом Петра Порошенка та високопосадовців до Одеси, судовими засіданнями у справі щодо міського голови Одеси Геннадія Труханова та кількох чиновників.
«Героїнь» в одеських виданнях також було менше, ніж «героїв»: 25% згадок в інтернет ЗМІ і 31% – в друкованих. Найбільший показник в рубриці «Волонтерство»: 67% в інтернет ЗМІ та 50% в друкованих. Найменший – в рубриках «Політика» (13% в газетах і 14% в інтернет-виданнях).
Інтернет-медіа частіше за друковані зверталися до експерток/героїнь, коли мова йшла про «Освіту/науку» (50% і 33% – дані по експертках; 44% та 15% – по героїнях). Але в газетах експертки/героїні зустрічалися частіше в матеріалах про спорт (20% і 11% по експертках, 37% і 23% по героїнях) та війну (23% і 11% – експертки, 16% і 0% – героїні).
В інтернет-виданнях зафіксовано дві тематичні публікації з гендерної тематики. Обидві – на сайті «УСІ» в розділі «Суспільство» («А вы замужем?: гендерные стереотипы становятся причиной женской безработицы в Одессе и области» (11.02.19) та «Вятрович: 8 марта должен быть днем феминисток»(13.02.19).
Гендерній темі присвятили публікації газети «Чорноморські новини» – стаття «Укрaїнські aмaзонки aбо про гендерний aспект нaшого спротиву» (16.02.19) та «Одеські вісті». В цій газеті вийшло кілька публікацій: «Жінки за мир» и за кусочек власти» – (13.02.19), «Конспект из секретов семейного счастья» (1 абзац про стереотипи) (13.02.19), «Кохання у свята та будні» (один розділ статті) (13.02.2019)
З іронією подали деякі одеські ЗМІ нагородження 35-річної депутатки Світлани Осаулєнко медаллю «30 років виведення військ з Афганістану». Сама ж депутатка пояснила цю нагороду внеском, який вона зробила для підвищення виплат «афганцям».
На жаль, в одеських газетах знаходимо гендерні стеретипи: «В ринге – слабый пол», «Женщина – это мать, берегиня, созидатель» (навіть не «созидательница»), «Він виконував свій чоловічий обов’язок – захищав…». На сайті «Одесская жизнь» у новині від 11.02 про змагання з боксу, в яких брали участь і чоловіки і жінки, навпаки, акцент робився не на статі учасників і учасниць, а на їх спортивних досягненнях.
Щодо фемінітивів, то їх одеські одеські медіа вживають рідше, ніж маскулінітиви (назви професій, посад, діяльності жінок у чоловічому роді): в друкованих ЗМІ їх 38%, а в інтернет-виданнях – 29%.
На сайтах часто травпляються не лише директор, кандидат, адвокат, депутат, але й назви тих професії, де і в російській, і в українській мові є фемінітиви: журналист, писатель, оценщик, свидетель, специалист, продавец, землеустроитель, основатель, представитель, преподаватель, руководитель, начальник, сотрудник, чиновник. Багато таких маскулінітивів ми знайшли в інтернет-виданні «Думская». Хоча в новинах цього ЗМІ були і свидетельница, воспитательница, журналистка, чиновница, заведующая. Але «рахунок» все ж 5:1 на користь «чоловічих» назв.
Приблизно порівну використовували фемінітиви та маскулінітиви сайти «Трасса Е95», «Одесская жизнь», «Одесса медиа».
Всі інтернет-ЗМІ використали фемінітив «патрульная полицейская» або «одесская полицейская» в новині про освідчення на плацу військовослужбовця поліцейській.
На сайті «УСИ» про одну і ту ж особу без ПІБ сказано: «рассказал эксперт» і «специалист отметила».
В друкованих ЗМІ ситуація з використанням фемінітивів дещо схожа. Ті ж самі назви – начальник, руководитель, заступник, сотрудник, журналист, вчитель, вихователь.
Лише в одному виданні з десяти проаналізованих – у газеті «Чорноморські новини» – автор/к/и вживали фемінітиви частіше, ніж маскулінітиви (18 проти 7). Та все ж і в цій газеті «проскочили» такі слова як «керівник», «експерт», «заступник».
Майже порівну вживали в жіночому та чоловічому родах назви професій у газеті «Прес-кур’єр» (9 і 8).
Велику кількість посад і професій в чоловічому роді в новинах і статтях можна пояснити особливістю російської мови, в якій суфікси творення жіночого роду містять емоційне забарвлення, а отже – не вживаються в повідомленнях прес-служб і мало використовуються журналіст/к/ами.
Загальний показник гендерної чутливості одеських медіа у лютому 2019 року – 30%. Ознайомитися з підсумковими результатами лютневого моніторингу регіональних медіа по 24 областях України можна на сайті ВОГО “Волинський прес-клуб”.
