Photo by Jakob Owens on Unsplash
Війна залишається головною темою місцевих онлайн медіа, адже 28% новин від усіх проаналізованих повідомлень стосувалися саме неї. Цей показник трохи менший від серпневого дослідження — тоді 35% новин стосувалася бойових дій та їх результатів.
Такі висновки були отримані на основі вибіркового аналізу п’яти ЗМІ, який з 7 по 11 вересня 2022 року провів Інститут масової інформації. Загалом було проаналізовано 645 повідомлень наступних медіа: «Думська», «048», «Одеса.Онлайн», «УСІ» «Одесская жизнь.
Методологія дослідження охоплювала аналіз частки новин, що стосуються війни — опис бойових дії та результати обстрілів, соціальні наслідки війни (знеструмлення, відсутність води тощо), діяльність волонтерів та активістів, життя переселенців, повідомлення з окупованих територій тощо. Також окремо досліджувалася наявність мови ворожнечі у цих публікаціях.
Хейтспіч в місцевому інфопросторі
Одразу зазначимо, що серед виявлених новин про війну не було зафіксовано випадків використання агресивної термінології. У декількох випадках як от у новинах «Рашисти вдарили дронами-камікадзе по Дніпру: є поранені» та «Гори сміття та “наскельний живопис” від рашистів» використовується емоційна лексика, проте відповідно до роз’яснення Комісії з журналістської етики йдеться не про приналежність до певної національності, а про приналежність до групи, яка є ворожою до українців, сповідує російсько-фашистську ідеологію та діє згідно з нею. «Термін «рашизм» як скорочену назву «російського фашизму» активно тлумачать українські та іноземні науковці, цей термін стає звичним для експертного середовища», – йдеться у документі. Те саме стосується і новин, де є написання власних назв, пов’язаних із країною-агресором, із маленької літери (Росія/росія», «Путін/путін). За цей моніторинговий період виявлена одна подібна новина — «росія просить Україну «проявити добру волю» та розпочати переговори без додаткових умов». Комісія залишає на розсуд редакцій рішення про написання власних назв. «Медіа може використовувати написання з маленької літери як стилістичний прийом, якщо це є усвідомленим вибором редакції і продиктоване контекстом матеріалу. При цьому медіа варто пояснити для аудиторії такі зміни в редакційній політиці та причини рішення», – уточнюють автори рекомендацій.
Війна в одеських ЗМІ
Найбільше про війну писали два місцевих сайти: “Думська” та “Одеса.Онлайн” — у кожного з них 35% новин від усіх проаналізованих стосуються війни. Інші ресурси, що підпали під дослідження, однаково мають приблизно кожну п’яту новину про російське вторгнення (20%).
Зазначимо, що більша частина (54%) повідомлень про війну стосуються безпосередньо бойових дій. Це новини на кшталт «На Херсонщині “приземлили” ворожий Су-25» або «На півдні ЗСУ вдарили по колонні військової техніки рашистів». У 13% новин про війну згадується про кримінальні злочини, які здійснювали загарбники і зрадники. Найбільше а цю тему писали журналісти видання “Думська” (17% від усіх новин про війну на цьому сайті). При цьому взагалі відсутні ці новин у стрічці новин видання “Одесска жизнь”.
У новині «У погребі на звільненій території Херсонщини виявили рештки тіл цивільних» йдеться про вірогідне катування та вбивство місцевих мешканців, а у повідомленні «Хотіли підірвати міст на Одещині – терористів засудили на 15 років» пишеться про злочини диверсантів.
Обстріли, руйнування та соціальні наслідки війни (наприклад знеструмлення) займають 10% та 9% відповідно від усіх повідомлень про війну. Зазначимо, що моніторинговий період не зачепив останній масований ракетний обстріл від 15 листопада, після якого Одещина протягом кількох діб була без електроенергії.
При цьому, лише приблизно 3% загалом займають новини про міжнародну допомогу та роботу волонтерів та громадських організацій. Новини на кшталт «Одеські волонтери за 12 днів зібрали 10 мільйонів гривень на купівлю артустановки «Гвоздика»» та «Наших солдат набагато менше, ніж росіян» – одеські волонтери шукають тіла загиблих героїв» зустрічаються нечасто, що не відповідає ролі громадянського суспільства у цій війні. Зазначимо, що у подібному серпневому моніторингу цей показник також становив 3% від усіх проаналізованих тоді новин.
В одеських онлайн-медіа практично відсутні новини про біженців. Хоча станом на 4 жовтня на облік в Одеській області як внутрішньо переміщені особи встали 116 тисяч 322 особи.
Враховуючи масштабність війни та фінансові та безпекові виклики, одеські медіа продовжують досить виважено, без надлишкових емоцій та неперевірених джерел, боронити інформаційну безпеку регіону. Проте, як і раніше, регіональним редакціям ЗМІ слід звернути більше уваги на діяльність волонтерів та особливості життя ВПО у цей особливий час.
Павло Колотвін, регіональний представник Інституту масової інформації в Одеській області
