Два одеських телеканали оприлюднили дані про своїх власників та стали відповідати вимогам прозорості, відповідно до методології ІМІ, яка ґрунтується на українському законодавстві. При цьому один телеканал виявився абсолютно непрозорим. Серед онлайн ЗМІ три регіональних сайти показали високі показники відкритості, а чотири медіа оцінюються як зовсім закриті від аудиторії.
Такі висновки можна зробити на основі вибіркового аналізу десяти онлайн-ЗМІ та п’яти місцевих телеканалів, який у вересні 2021 року провів Інститут масової інформації. Загалом були проаналізовані такі онлайн-ЗМІ: «Думська», «048», «Одеса.Онлайн», «УСІ» «Одеса-медіа», «Ізбірком», «Бесарабія інформ», «Пушкінська», «Таймер», «Одесит», та сайти наступних телеканалів: «Думська ТВ», «ТРК КРУГ», «Перший міський канал», «7 канал», «Odesa Live». Методологія дослідження охоплювала аналіз наявності контактних даних, відомостей про засновників, менеджерів та головного редактора, присутність інформації про аудиторію (лічильник), оприлюднення редакційної політики (статуту) та фінансових даних. Якщо інформація щодо певного пункту присутня — ЗМІ отримує 1 бал, якщо відсутня — 0 балів, якщо присутня не в повному обсязі — 0,5 бала. Максимально можна отримати 7 балів. Відтак, 6-7 балів — це абсолютна прозорість; 3,5-5,5 бала — прозорість; 2-3 бали — непрозорість; 0-1,5 бала — абсолютна непрозорість.
Прозорі та закриті онлайн-медіа регіону
Найближче до максимальних показників прозорості наблизилися три місцевих медіа: «048», «Бессарабія-інформ» та «Ізбірком» (4,5-6 бали з 7 можливих).
Слід зазначити, що видання «048» (6 балів) у наших спостереженнях зазвичай очолює список найбільших порушників журналістських стандартів (1, 2, 3). Але не цього разу. На сайті «048» є інформація про власників, що досить рідко трапляється серед онлайн-медіа, та зазначені необхідні контактні дані. Присутні також відомості про головного редактора та аудиторію сайту. Також це ЗМІ має повноцінний оприлюднений документ з чіткою редакційною політикою. За результатами минулих моніторингів ми зазначали, що одеське медіа «048» – суто комерційний проект. На відміну від інших ЗМІ, які потрапили під моніторинг, воно не має політичного інвестора та цілком залежить від реклами. Саме цим можна пояснити значну відкритість цього медіа у порівнянні з іншими ЗМІ міста. Для рекламодавця має бути зручно знайти контакти для розміщення реклами та бути впевненим в існуванні юридичної особи, якій, можливо, будуть переказані кошти за послуги. Цей приклад підтверджує, що незалежність та фінансова спроможність ЗМІ з часом призводить до збільшення прозорості його функціонування.
Нещодавно новинний сайт «Ізбірком» (5,5 бали), за даними НСЖУ (Національна спілка журналістів України), був визнаний кращим регіональним виданням України, що також підтверджується високим рівнем прозорості в цьому моніторингу ІМІ. У порівнянні з попереднім лютневим подібним дослідженням, де це медіа також отримало високу позитивну оцінку, редакція покращила свій рівень, оскільки сформувала та оприлюднила свою редакційну політику. Відзначимо, що “Ізбірком” також має незалежну редакцію та фінансується з донатів читачів та громадських проектів підтримки медіа в Україні.
Наразі в Одесі лише ці згадані два онлайн медіа мають повноцінний сформований документ, який описує принципи роботи журналістів у своїй повсякденній роботі.
Слід зазначити, що редакція сайту «Бессарабія-інформ» (4,5 балів) має окрему рубрику “Про нас”, де повноцінно описані контакти видання, зазначений головний редактор, його заступник та присутній список всіх журналістів.
На одному з найбільш популярних медіа Одеси “Думська” (3 бали), відомості щодо головреда можна знайти лише в рубриці «Блоги». Також опублікована інформація щодо показників відвідування сайту та узагальнена інформація щодо редакційної політики. При цьому досить значна увага приділяється рекламному блоку, присутні цінники на розміщення рекламами, промоційні відео та презентація видання.
Всі інші онлайн-медіа, що потрапили під моніторинг, обмежилися лише контактними даними та кількома реченнями про принципи своєї роботи. Так, лише контактну інформацію розмістили видання «Таймер», «Одеса-медіа», «Одесит», «Пушкінська» (по 1 балу). На головних сторінках сайтів присутні електронні скриньки, телефони редакції та є реальна можливість зв’язатися з медіа та отримати фідбек. Короткі тези на кілька речень про головні принципи своєї роботи присутні на сайтах «УСІ» та «Одеса.Онлайн» (по 1,5 бали).
Відповідно до українського законодавства, електронні медіа перебувають поза правовим полем, недотримання ж вищезгаданих норм прозорості не спричиняють ніяких санкцій з боку державних органів. Деякі одеські онлайн-ЗМІ зареєстровані як інформаційні агенції, які керуються іншим законодавством але, як і традиційні медіа, мусять оприлюднювати власників.
Публікація цих даних важлива для аудиторії та дає розуміння того, що це медіа працює відповідно до журналістських стандартів, редакції нічого вкривати від читачів і при цьому можливий зворотній зв’язок, швидка реакція на події та виправлення можливих неточностей.
Одеське телебачення. Значні зміни за рік
Ще у 2016 році Верховна Рада України ухвалила законопроект, відповідно до нових норм якого, всі телеканали країни мусили подати в Нацраду інформацію про медіавласників телерадіоорганізацій та опублікувати цю інформацію у себе на сайті.
Так, в Одесі та області зареєстровано понад 20 телеканалів. Наразі в ефір з новинним контентом постійно виходять близько десяти. Під цей моніторинг потрапили половина з них. У порівнянні з попереднім моніторингом, одразу два телеканали (“Перший міський”, “Odesa.Live”), відповідно до методології ІМІ, отримали статус прозорих ЗМІ, оскільки, крім виконаних у минулому показників відкритості, наразі вони оприлюднили дані про своїх власників. Слід відзначити, що під час моніторингу у 2016 році, ця інформація спочатку містилася на сайті «Першого міського каналу», проте через деякий час вона зникла. Крім того, в ході цього моніторингу у телеканала “Odesa.Live” була встановлена наявність редакційної політики.
Два інших медіа, «ТРК КРУГ» та «7 канал» (3 та 2 бали відповідно), ще з моменту затвердження даної вимоги оприлюднили інформацію про своїх власників, проте їх оцінка не дотягує до статусу “прозорих” медіа, оскільки ці телеканали не опублікували дані про своїх керівників, головних редакторів, журналістів. У них також відсутні публічні редакційні політики. Зазначимо, що, відповідно до українського законодавства, редакційні політики також мають бути у відкритому доступі. Законодавець, приймаючи закон, не вказав, яким чином ця інформація повинна бути опублікована на сайті та в якому розділі. Тому одеські телеканали, які опублікували інформацію про своїх власників, зробили це в дуже прихований спосіб. Такі дані, зазвичай, знаходиться знизу сторінки та прописані дрібним шрифтом.
Найбільш закритим телеканалом в ході моніторингу стала «Думська ТВ» (1 бал). Це медіа вказало лише свої контактні дані й отримало один бал та відповідну оцінку — “абсолютно непрозоре”. У цього телеканалу відсутня інформація про власність та керівництво, головного редактора, аудиторію та редакційну політику.
Загалом відзначимо, що жодне медіа з усіх, які потрапили до цього моніторингу, не відзвітувалися про своє фінансове становище.
Нагадаємо, Нацрада з питань телебачення і радіомовлення може відмовити у ліцензуванні медіа, якщо структура його власності непрозора та існують порушення при публікації цієї інформації на сайті. Те саме стосується й документа про редакційну політику.
Павло Колотвін, представник Інституту масової інформації в Одеській області.
Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО «Інститут масової інформації» та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.
