Скоро вже три роки, як Україна перебуває в стані повномасштабної війни. За цей час ми зіштовхувались з горем від втрати населених пунктів, загибелі військових, відчуттями шаленого горя від того, що в наших містах та селах гинули мирні люди. Разом з тим, ми відчували радість, коли повертались додому колишні бранці, окупаційні війська відходили з наших земель і, звісно, коли тонули кораблі Чорноморського флоту, яких перші місяці після вторгнення так боялись в Одесі. Наразі ворожі ВМС вже не несуть нам такої загрози, що значно покращило не тільки ситуацію з безпекою, а й сприяло відновленню міжнародних морських шляхів.
За даними Одеської обласної військової адміністрації, в минулому 2024 році порти регіону обробили 97 мільйонів тонн вантажів. Зокрема, порти«Великої Одеси» перевантажили 79,9 мільйонів тонн, а порти на Дунаї – 17,3 мільйонів тонн. Це на 57% більше, ніж за аналогічний період 2023 року. В основному, на експорт йшла агропродукція, яка надходила до різних країн світу. В минулому 2024 році Україна демонструвала себе світові, як надійний партнер, який попри війну продовжує світову торгівлю і навіть нарощує її обсяги. Хоча це вартує серйозних зусиль, подекуди з ризиком для життя.
Протягом останніх трьох років Україна зіштовхується з серйозними атаками на портову інфраструктуру регіону. Позаминулого літа була призупинена робота «зернового коридору», але невдовзі Україні вдалось організувати свій власний гуманітарний коридор, робота якого стала можливою завдяки підтримці ЗСУ. Для торгівельних суден немає небезпеки прямої атаки від військових кораблів, захоплення екіпажу в полон, але залишається загроза обстрілів, від яких тим чи іншим чином страждає вся Україна.
Налагодження експорту української сільськогосподарської продукції позитивно впливає на глобальні торгівельні угоди, дає можливість наповнювати бюджет та фінансувати галузь оборони. Міжнародні партнери виділяють нам кошти на соціальні програми, однак не завжди дозволяють витрачати гроші на армію. З лютого 2022 року, українські порти пройшли великий шлях, починаючи від повної блокади, закінчуючи відновленням гуманітарного зернового коридору, який ЗСУ вдається забезпечити власними зусиллями.
«В цьому сезоні ми бачили зростання експорту, за рахунок наполегливості та сили волі наших людей. Адже ворог атакує не лише житлову інфраструктуру чи енергетичні об’єкти. Він б’є також по портах. Були певні затримки з експортом, але вони, скажімо так, не призводили до серйозних фінансових втрат. Так, було знищене майно, на жаль, були летальні випадки, коли в портах гинули люди. Однак в цілому експорт продовжувався, і це дуже важливо з точки зору отримання валютної виручки для воюючої країни», – говорить заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
За його словами, близько 60 % усієї продукції, яку Україна продає за кордон, належить до аграрного сектору. Виробники сільськогосподарських товарів своєю роботою не тільки підтримують нашу економіку, але й зменшують ризик світової продовольчої кризи, який був дуже явним під час блокади наших портів . Експорт залишається важливою складовою не тільки для аграрного сектору, але й для багатьох інших галузей нашої країни.
Бізнес, який продожує працювати в умовах воєнного стану, фактично забезпечує армію, наповнюючи бюджет, попри серйозні небезпеки. Вивіз української сільськогосподарської продукції за кордон через порти Чорного моря серйозно ускладнений внаслідок воєнного стану, який продовжується в Україні майже три роки. Спочатку російські окупаційні війська використовували свої ВМС для створення блокади наших портів, з метою ускладнити або взагалі унеможливити вихід України до Чорного моря.
Проблеми відчували як торгівельні судна, що хотіли покинути наші порти, так і ті, що не мали можливості пришвартуватися. Після повномасштабного вторгнення та окупації районів на узбережжі Азовського моря Україна втратила доступ до портів, які знаходяться в цій акваторії. Портова інфраструктура Чорного моря, підконтрольна Україні, залишається мішенню для ракетних обстрілів і атак з БПЛА. Під удар потрапляють інфраструктурні об’єкти, торгівельні судна, вантажі та судноплавні шляхи.
Вивіз агропродукції через українське Чорне море несе в собі ризики: як безпекові, так і фінансові. Деякі судновласники оминають українські порти, хоча поступово наша держава виходить на довоєнний рівень експорту зернових та олійних культур. Однак наразі експорт товарів серйозно ускладнений, що підвищує вартість доставки та збільшує час очікування на завантаження. Пошкодження портової інфраструктури, завдані внаслідок російських атак, вимагають ремонтних робіт, що також може призводити до затримок у обробці та відвантаженні продукції.
Найбільшими загрозами залишаються обстріли, до яких періодично вдаються росіяни. Збиток від інфраструктурних руйнувань та втрат сировини оцінюється в сотні мільйонів доларів, що не дуже сприяє приходу інвесторів. Всі розуміють, що сьогодні немає сенсу вкладати кошти в інфраструктурні об’єкти, які завтра можуть бути знищені.Щоб зменшити фінансові ризики, виробники змінили тактику. Більшість з них прийшли до того, що наразі вивантажують продукцію з вантажівок безпосередньо на торгівельні судна.
«Відверті обстріли нікого не зупинили, експорт триває, військові роблять все, що від них залежить. Компанії вірять нам, екіпажі торгівельних суден працюють, експорт працює стабільно, зокрема через Чорне море. Загалом, є три основні регіони-споживачі української агропродукції. Найбільший з них – Євросоюз: його частка зросла в 2022-2023 роках, а зараз стабільно знижується, бо запрацювали порти Чорного моря. Також це регіон Близького Сходу та Африки, а також південно-східна Азія. До повномасштабного вторгнення ці частки були однакові, зараз ми знову рухаємось до вирівнювання», – зазначає перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.
Зростання експорту до держав ЄС було пов’язане з тим, що саме вони стали тим хабом, від якого наше зерно надходило до інших країн. Україна, спільно з європейськими партнерами, розробляла альтернативні експортні маршрути, зокрема автомобільними та залізничними шляхами до портів сусідніх країн. Однак це рішення не здатне було замінити традиційні морські перевезення: вантажне судно вміщує в собі набагато більше продукції, ніж потяг чи вантажівка.
Після деблокування портів потрохи відновлюється можливість вивозити товари безпосередньо, уникаючи додаткових транспортних ланцюгів. Сьогодні Україна, разом з виробниками-експортерами, бореться за кожну можливість, щоб забезпечити економічний добробут України в такий складний воєнний час. Попри обстріли портової інфраструктури, заміновані сільськогосподарські території, нестачу кваліфікованих кадрів та блокування кордонів.
На початку повномасштабного вторгнення годі було й уявити ситуацію, за якої українські військові зможуть зняти блокаду портів Чорного моря. Але поставки західного озброєння, новітні українські розробки і, головне, жага вистояти дозволили нам прийти до тієї ситуації, яка є зараз. Наразі ворожі кораблі вже не почувають себе в безпеці, а ми, попри всі ризики, маємо можливість вести міжнародну торгівлю морем.
Марія Шевчук
Фото для матеріалу надані Міністерством аграрної політики та продовольства України
