У 2025 році одеські редакції продовжували працювати під обстрілами — в умовах енергетичної нестабільності, що особливо загострилася у грудні, коли світло зникало не на години, а на дні, — та фінансової невизначеності. Вона посилилася після згортання частини грантової підтримки й стагнації рекламного ринку. Це був рік без ілюзій, але з наполегливими зусиллями зберегти діяльність і рухатися вперед..
Все почалося з великих змін
2025 рік для багатьох одеських медіа розпочався з різкої втрати фінансової опори. У січні США припинили фінансування низки проєктів підтримки незалежних медіа через USAID. Тож, для місцевих редакцій, які впродовж війни значною мірою спиралися на гранти, це означало втрату одного з ключових ресурсів підтримки. Місцеві медійні команди були змушені оперативно перелаштовуватися: переглядати бюджети, скорочувати витрати, змінювати пріоритети й шукати нові моделі існування в умовах стагнації рекламного ринку.
Обертаючись назад, можна зробити висновок, що одеські медіа змогли пройти крізь цей шторм, переживши гостру фазу кризи. Частині медіа довелося менше писати про розслідування, зокрема менше уваги приділяли тендерам, алевонине припинили планувати на наступний рік.
“Біляївка.City” був одним із сайтів, який суттєво постраждав від згортання допомоги, але команда не планує здаватися. Як розповіла головна редакторка видання Галина Халимоник, щоб вижити, довелося робити “неймовірне”. “Ми створили Youtube-канал “Земля О’Деса”, запланований як освітньо-культурний проєкт медіа. Вже зняли там перші відео про національні спільноти, набрали більше 5000 переглядів, дуже схвальні відгуки. Вивели за короткий термін канал в монетизацію. Запустили чат-бота “Білла” для співпраці з аудиторією. Масштабувалися на Одеський район через спільні проєкти з партнерською ГО “Агенція розвитку пониззя Дністра”. Почали отримувати дохід від Facebook. Ну і зберегли медіа попри всі шторми”, — поділилася напрацюваннями року Галина Халимоник.
“Біляївка.City” створила новий оствітньо-культурний проєкт. Скрин: Youtube-канал “Земля О’Деса”
Так само пережити невпевнені часи вдалося місцевому виданню Odesa Online. “Незважаючи на все, бо ми ще й не виграли жодного гранту, продовжили повноцінно працювати. Ціль на 2026 рік — реалізувати два проєкти, які запланували”, — розповіла головна редакторка Віталіна Пухир.
Ситуація з USAID стала поштовхом у пошуку нових можливостей і для інших одеських медіа. Хоча рік почався з кризи, він завершується пошуком нових точок опори й плануванням майбутніх планів з урахуванням можливих проблем. “Наше надбання [цього року] — це люди. У нас кілька прям гарних новачків в команді”, — поділився головред одеського “Інтента” Валерій Болган.
Місцеве видання “Інформер” виконувало спільний проєкт з “Інтерньюз Нетворк”, тож,після припинення фінасування шукало інші можливості для розвитку. Такими були невеликі програми, пошук ресурсів для реклами й покращення особистих навичок журналістів. Деякі журналісти видання також самостійно змогли знайти індивідуальні стипендії від європейських організацій.
Перешкоджання професійній дяльності
У 2025-му не вдалося обійтися без перешкоджання професійній діяльності журналістів, однак ці випадки були поодинокі і локальні. Протягом року медійники повідомляли про спроби заборонити зйомку або обмежити доступ журналістів до інформації у публічних просторах.
Так, 29 квітня в будинку для літніх людей напали на журналіста “Думської”. Працівниці закладу намагалися закрити камеру, вибити техніку з рук і подряпати йому обличчя, коли він хотів сфотографувати їжу для підопічних. Редакція не зверталася до правоохоронців. Також 24 червня одеська поліція повідомила про напад на 53-річного журналіста обласного онлайн-видання під час виконання ним професійних обов’язків: зловмисник намагався вибити з його рук камеру. Нападника затримали, йому повідомили про підозру. Водночас правоохоронці не назвали імені потерпілого, а сам журналіст публічно про інцидент не заявляв, тож наразі неможливо точно встановити, про кого йдеться.
Вже у листопаді іншим журналістам “Думської” намагалися заборонити знімати біля монастиря на вулиці Італійській. Ситуація не дійшла до фізичної сутички, а обмежилася суперечкою.
Також цього року журналістка Ірина Гриб піддалася тиску з боку голови облради Григорія Діденко. Політик хотів змусити медійницю видалити пости про ймовірну корупцію, але 29 квітня суд йому відмовив. В іншому випадку “Радіо Одесу” оштрафувала Нацрада з питань телебачення і радіомовлення через те, що вона не отримали доступ для планової перевірки. У коментарі регіональному представнику ІМІ в Одеській області очільник ТРК “Радіо Одеса” Костянтин Гуцель зазначив, що рішення Нацради стало для нього несподіванкою. “Як бачите, зв’язатися зі мною не так уже й складно. Але тут трохи неправильно подано послідовність подій. Насправді, все почалося з нашого листа до Нацради, де ми повідомили про тимчасове припинення діяльності підприємства у зв’язку з мобілізацією і загальною ситуацією в країні”, – пояснив Гуцель. В редакції вирішили штраф не оскаржувати але наразі радіо так і не відновило мовлення.
Локальні інциденти не мали надзвичайного характеру. Головним ризиком для одеських журналістів залишається війна: робота під обстрілами, виїзди на місця прильотів і фіксація наслідків атак тощо. Як-от випадок, коли від російського обстрілу постраждала квартира головної редакторки “Odesa Online” Віталіни Пухир. При цьому журналісти відігравали важливу соціальну роль. Так, кореспондентка агентства «Укрінформ» Ніна Ляшонок під час російського обстрілу Одеси 11 липня 2025 року, працюючи на місці атаки на стайню, помітила серед руїн живого собаку й повідомила про це рятувальників, які врятували тварину та передали її господині.
Перемоги, допомога і повернення до цивільного життя
На Національному конкурсі журналістських розслідувань 2025 дві одеситки Валерія Єгошина та Юлія Химерик отримали спеціальну відзнаку за розслідування. Вони досліджували, як російські спецслужби вербували підлітків і дітей для підпалів військових авто та використовували для дезінформації. Також журналістка з Одеси Юлія Рябова, яка переїхала до Ірландії 2023 року, здобула перемогу в національній премії у сфері радіо, яку влаштовує Ірландська організація з музичних прав – IMRO’s Radio Awards. У 2024-му вона стала ведучою і продюсеркою подкасту “Нові резиденти” на Радіо Керрі – станції радіомовлення графства Керрі зі щоденною аудиторією 89 тисяч слухачів. Подкаст, зокрема, присвячено українцям, які перебувають в Ірландії під тимчасовим захистом.
Джекі Нілл та Юлія Рябова на церемонії нагородження. Фото: “Детектор медіа”
У жовтні 2025 року редакторка Informer.od.ua Марія Шевчук стала однією з переможниць конкурсу від Представництва Європейського Союзу, який був організований серед медійників, що взяли участь у тренінгу “ЄС: просто про складне”.
До позитивних новин у 2025 році можна віднести й повернення до цивільної журналістики після важкого поранення на фронті пресофіцера Івана Капсамуна. Він проходив службу в бригаді морської піхоти. Лікування та реабілітація після поранення тривали понад два роки. Ще один пресофіцер з Одеси — за сумісництвом регіональний представник Інституту масової інформації в області — Павло Колотвін 5 серпня 2025 року був нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних сил України “Хрест Військова честь”.
Цього року ІМІ, АНРВУ та Ukrainian Media допомогли багатьом медіа втриматися на плаву під час скорочення допомоги і відключень світла. Так, команда сайту “Одеське життя” отримала технічну допомогу, яка включала обладнання для роботи в режимі віключень світла.
Важливу роль у підтримці журналістів Півдня протягом року відігравала Медіабаза Одеса. Херсон. За словами її менеджерки Вікторії Яслик, хаб став точкою опори для медійників, які працюють в умовах постійної небезпеки — обстрілів, втрат і близькості фронту. «За рік ми провели 216 заходів із фокусом на практичні навички, а простір відвідали близько сотні журналістів, фрілансерів та студентів. Окремим напрямом стала підтримка обладнанням — 30 одиниць техніки для тих, для кого доступ до неї є питанням професійної спроможності та безпеки», — зазначила Вікторія Яслик у коментарі регіональному представнику ІМІ.
Шведський журналіст Ніклас Рореніус отримав необхідне для роботи спорядження від Медіабази Одеса, Херсон. Фото: “Медіабаза Одеса, Херсон”
Вона також наголосила, що під час останніх багатотижневих блекаутів місцеві журналісти змогли працювати завдяки обладнанню, переданому протягом останніх трьох років. «Основні місцеві редакції отримали генератори, зарядні станції та Starlink від різних донорських організацій і фондів — здебільшого, через Медіабазу. Тому під час масованих відключень електроенергії до нас приходили переважно фрілансери: зарядити техніку, поспілкуватися або записати інтерв’ю», — додала вона.
Скандал у НСЖУ як точка перезапуску
У 2025 році вибухнув один із найгучніших професійних конфліктів. Голову місцевої організації НСЖУ Юрія Работіна публічно звинуватили в тому, що він передав персональні дані журналістів адвокатам Олега Мальцева, обвинуваченого у співпраці з РФ. Работін усе заперечив, назвав звинувачення безпідставними й пообіцяв судовий позов. Ситуація вийшла за межі регіону: НСЖУ висловила йому недовіру, засудила поширення даних і тимчасово зупинила видачу журналістських посвідчень в області.
Скандал довкола Работіна став поштовхом до консолідації одеських журналістів. Вони ініціювали створення нової місцевої організації з акцентом на прозоре членство, солідарність і захист професійних прав. Тож конфлікт оголив старі проблеми й запустив процес нових інституційних рішень.
Втрати року у журналістській спільноті
2025 рік для одеської медіаспільноти позначився непоправними втратами. У Одесі помер Леонід Заславський — багаторічний очільник Незалежної профспілки журналістів Одеси, який колись писав для “Одеського життя”. Восени внаслідок онкохвороби пішов із життя журналіст і засновник видання “Odesa Online” Вадим Тютюкін — відомий тележурналіст і медіаменеджер, який висвітлював війну з Росією, зокрема з виїздами в зону бойових дій. “Головна втрата для нас — смерть нашого співзасновника і директора видання Вадима Тютюкіна”, — додає головна редакторка видання Odesa Online.
Також у червні безвісти зник на Донеччині одеський телеоператор і військовослужбовець Андрій Терещенко. Він працював на ТРК “Круг”, “Перший міський”, державному телебаченні, а також у низці медійних проєктів.
Загалом 2025 рік став для одеських медіа черговою перевіркою на витривалість і здатність до самоорганізації. Припинення частини грантової підтримки на початку року одразу вплинуло на контент: редакції скорочували витрати, відмовлялися від розслідувань і працювали в режимі жорсткої фінансової економії. Паралельно медфа функціонували в умовах блекаутів, що створювало серйозні труднощі навіть для заряджання техніки та підготовки матеріалів. Попри це, жодне з ключових регіональних медіа не припинило діяльність, а більшість команд зберегли штат у мінімально робочому складі або навіть розширювалися.
Перешкоджання роботі журналістів, спірні регуляторні рішення та внутрішній конфлікт у НСЖУ оголили вразливі місця галузі: відсутність стабільних механізмів захисту, залежність від формальних процедур і слабкість професійного самоврядування. Водночас більшість ключових регіональних медіа змогли втриматися й навіть будувати плани щодо подальшого розвитку та розширення.
Маргарита Юзяк, Павло Колотвін, регіональний представник Інституту масової інформації в Одеській області
Фотообложка автора Reza Tavakoli
