Дорогі берегині! (С. Гриневецький©)
Ви прекрасні, як квітуча весна! (М. Скорик©)
І давайте більше не будемо про слабку стать. (Г. Труханов©)
Займайтеся спортом для себе і своїх чоловіків! (О. Єремиця©)
(Фото – ФБ сторінка С. Гриневецького)
З такими цитатами були опубліковані 8 Березня привітальні дописи відомих одеських політиків. І хоча цього року листівки були менш емоційні, ніж минулого сторіччя, чимало представників влади та публічних людей, яких можна вважати лідерами думок, дотепер транслювали радянське бачення 8 Березня, яке не має нічого спільного зі справжнім змістом Міжнародного жіночого дня. Ну й навіть з тим, що 30% підприємств та бізнесу у регіоні розвивають керівниці.
Аби з’ясувати, наскільки живучі стереотипи, пов’язані з 8 Березня, в українському суспільстві, Інститут масової інформації та «Детектор медіа» на замовлення Національного демократичного інституту провели моніторинг контенту соціальної мережі Facebook, сформувавши вибірку висловлювань одеських політиків та чиновників найвищого рангу й публічних людей, яких можна вважати лідерами думок. Це дослідження доповнює картину ґендерного дисбалансу в контенті українських ЗМІ, змальовану у результаті лютневого моніторингу ІМІ та ДМ, проведеного на замовлення Національного демократичного інституту.
До регіональної вибірки потрапили політики, громадські активісти, медійники та топ-посадовці з найбільшою кількістю підписників у Фейсбуці. Ця вибірка не претендує на соціологічну репрезентативність, однак є, на нашу думку, показовою.
У перебігу моніторингу було встановлено, що приблизно половина одеських публічних осіб щось написали з нагоди 8 Березня. При цьому у 80% привітань були ознаки сексизму («справжня жіночність», «слабкість», «квітучість»). 20% привітань містили стереотипи («берегиня», «надихання чоловіків»). Про права жінок та наявну диспропорцію у заробітній платні, розподілі депутатських мандатів, керівних посад та навіть про розвиток інфраструктури для жінок-матерів ніхто не згадав.
Слід зазначити, що на загальноукраїнському рівні такими архаїчними патернами відзначилися чи не всі очільники областей, не виключенням став і голова ООДА Сергій Гриневецький, в минулому перший секретар Одеського обласного комітету ЛКСМУ! Очільник області побажав усім комсомолкам Одещини бути «дорогими берегинями». На думку експертів та експерток ІМІ та «Детектору медіа», в своєму привітанні він не відмовляє жінкам у праві мати осібні цілі та надбання, але нагадує, що жінки мають «бути відмінними господарками, люблячими мамами, турботливими дружинами», та окреслює очікування, яким жінка має відповідати у чоловічому світі: «Ділова, сильна і водночас ніжна та вишукана жінка – це вже символ епохи». Та велить жінкам «сяяти, дивувати і надихати».
Але є і позитивні тенденції. Привітання міського голови Геннадія Труханова хоч і містило певні ознаки об’єктивізації, але було насичене доволі прогресивними тезами про свободу вибору. «Наші жінки, дівчата та дівчинки – вільні, і можуть бути різними: тендітними чи сильними, опікуватися домівкою чи бізнесом, бути головами великої родини чи присвятити життя улюбленій справі», – йдеться у відеозверненні міського голови. Для патерналістського середовища Одеси та його консервативних виборців, які не мешкають в інформаційній бульбашці соціальних мереж, ці тези можуть бути сприйняті як сигнал до змін у розумінні гендерної рівності широким колом одеситів. Адже скажемо відверто: не всі мешканці регіону колись прочитають твори Сімони де Бовуар або хоча б подивляться історичну драму «Суфражистка». До цього часу серед мого нефейсбучного оточення згадка про те, що жінки у Швейцарії отримали право голосу у 1971 році, викликає неперевершений подив та завершує будь-які дискусії на тему «треба чи не треба боротися за свої права».
На думку медіаекспертки ІМІ Ірини Земляної подібне привітання міського голови все ж таки виглядає ніби виправдуванням, а додаткове нагадування стереотипу про «слабку стать», хоч і в нейтральній конотації, лише посилює його існування. «Ну і на початку порівняння міста з красивою «дамою» – це також стереотипно досить, жінки бувають не тільки красивими, як і чоловіки. Але чомусь на красі в основному наголошують», – вважає Ірина Земляна.
Слід зазначити, що, як і на національному рівні, в Одесі політики та посадовці висловилися майже всі, а от місцеві журналісти та активісти здебільшого нічого не писали. Все ж таки серед медійників та правозахисників питання рівності вже давно актуалізоване та навіть у найбільш консервативних осіб перебуває на стадії прийняття. Так у перебігу останнього гендерного моніторингу ІМІ встановив, що одеські онлайн-медіа цитують експерток у 34% матеріалів, водночас 66% коментарів у медіа походять з вуст чоловіків-експертів. Ці показники практично повністю збігаються з результатами подібних моніторингів, які проводив ІМІ у лютому та жовтні 2020 року. Тоді експертки згадувалися в середньому у 34 та 36% матеріалів відповідно. Єдиним винятком стали результати гендерного моніторингу напередодні місцевих виборів 2020 року. Тоді вперше за доволі тривалий час подібних досліджень було зафіксовано більше коментарів експерток, ніж експертів (52 та 48% відповідно). Це виключення з загального тренду можна пояснити збільшенням кількості жінок – кандидаток на виборні посади та активізацією в медійному просторі різних громадських моніторингових проєктів за участю експерток, які коментували хід виборчих перегонів.
Враховуючи ці тенденції, залишилося ще дати зрозуміти тим чоловікам-можновладцям, хто засидівся у своїх кріслах, що світ змінився, а новому поколінню політиків нагадати, що, ставши слугою державі, не обов’язково копіювати моделі поведінки своїх попередників та одразу починати складати совкові дописи під кожне «свято».
Павло Колотвін, регіональний представник Інституту масової інформації в Одеській області
Цей моніторинг здійснено на замовлення Національного Демократичного Інституту завдяки щедрій підтримці британського народу через Міністерство закордонних справ, у справах співдружності та розвитку в межах Фонду розвитку ефективного врядування. Думки, висловлені тут, належать авторкам та авторам не обов’язково відбивають погляди Міністерства закордонних справ, у справах співдружності та розвитку або Уряду Її Величності.
