Автори словника з англійської мови Collins Dictionary назвали слово 2022 року – «пермакриза». Це слово, що описує відчуття життя під час війни.
Починаючи з 24 лютого 2022 року, одеські журналісти сповна занурилися у цей стан. Російські війська почали бомбити Одесу, а регіональний інформаційний простір піддався масованій ІПСО. В перші години вторгнення в соціальних мережах десятками поширювалися неперевірені повідомлення про диверсантів у місті, мітки та висадки десанту, що створювало атмосферу страху та підвищеної емоційності. Попри інформаційну істерію у перші години вторгення одеські журналісти у своїй більшості не повелися на різного роду фейки та відповідально віднеслися до своєї роботи — основні місцеві редакції публікували лише перевірені сповіщення від офіційних осіб.
Місцевий інформаційний простір встояв, як вистояла й оборона міста й країни. У перші ж дні військові та представники інших воєнізованих організацій надали контактні дані своїх речників, через яких продовжилася й комунікація щодо бойових дій у регіоні. Після введення воєнного стану та прийняття законів про обмеження розповсюдження інформації військового характеру, комунікація між армією та місцевими журналістами дещо погіршилася, фактично недоступною стала повнота контенту щодо обстрілів, їх характеру, втрат і завоювань в ході військових операцій.
Не знаходячи оперативної інформації про події, про які читачі самі почули або навіть й побачили зі свого вікна, вони почали шукати відповіді з альтернативних джерел, в тому числі, й у досить популярних у регіоні телеграм-каналах, які іноді беруть контент й у російських медіа.
Гучні фейки та основні нарративи
Російська ж пропаганда не гаяла часу і протягом всього року намагалася психологічно вплинути на одеситів, нав’язуючи думки, що за всіма буквально стежать військові комісари. Для цього анонімні проросійські телеграм-канали масово публікували повідомлення, де саме нібито роздають повістки. До початку мобілізації в Росії у вересні 2021 року, щоденно зустрічалося 5-10 схожих за форматом цих дописів. Всі ці повідомлення йшли у перемішку з фотографіями «мирної» Одеси, природи, «котиками», навіть у дні найбільших потрясінь через обстріли регіону та інших міст країни з численними жертвами.
За нещодавнім повідомленням Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, два телеграм-канали, які називають себе «одеськими», мають причетність до спецслужб Росії — це «Типичная Одесса» та «Одесский фраер». Найгучнішими кейсами розповсюдження дезінформації і фейків, за підсумками цього огляду медіапростору Одещини, відзначилися саме ці два телеграм-канали. Їх автори називали звільнення острова Зміїний від окупантів «жестом доброї волі», а з Херсону – тимчасовою передислокацією, ретранслюючи сміховинні формулювання російських посадовців.
Ще одним цікавим кейсом стало поширення дезінформації про нібито закриття консульства США в Одесі. Але проблема в тому, що останнє американське представництво у регіоні закрилося ще у 1918 році. “Комунікаційну шизофренію” продемонстрували російські офіційні органи після ракетного обстрілу Одеського порту 23 липня, наступного дня після підписаних “зернових домовленостей”.
Як виявили фактчекери проекту “Стоп фейк”, на російських сайтах новин, а також у проросійських блогах активно поширювалася інформація про те, що нібито ЗСУ навмисно завдали ударів по порту в Одесі. Російське державне агентство ТАРС увечері 23 липня також поширило інформацію про те, що Росія не має відношення до обстрілу Одеси. Проте вже 24 липня представник МЗС Росії Марія Захарова заявила, що ракети «Калібр» знищили об’єкт військової інфраструктури одеського порту — український військовий катер. Через добу в Міноборони Росії також повідомили, що «у морському порту Одеси на території судноремонтного заводу високоточними ракетами знищено український військовий корабель і склад ракет Harpoon».
Загалом у цьому форматі з липня по кінець вересня аналітиками проекту “Infocrime Odesa” було зафіксовано 122 фейки, з них практично 70% стосувалися інформаційних маніпуляцій у темах про війну.
Військовий час та джерела інформації
Очевидно, що війна значно вплинула на інформаційний простір регіону. 70% від усіх новин ґрунтуються на пресрелізах та заявах речників. Лише 8% — це власна робота кореспондентів проаналізованих медіа. Такі дані були отримані у межах точкового аналізу п’яти відомих одеських новинних вебсайтів у вересні 2022 року, що провів Інститут масової інформації. Загалом були проаналізовані 611 новин. Слід відзначити, що цього року відсоток новин, створених на основі пресрелізів, опинився на рівні 2018 року. Тоді, в ході подібного дослідження одеських медіа, відсоток новин з пресрелізів досягав 70%. У 2020 році цей коли показник становив 60% від загальної кількості проаналізованих джерел інформації.
Практично вже рік війни вплинув на фінансову спроможність місцевих ЗМІ, відбулися скорочення та оптимізація редакцій. Через це й значно скоротилася чисельність власних матеріалів у основних онлайн медіа регіону. Фактично зник ринок рекламних послуг, політичної реклами, скоротилася підтримка з боку інвесторів та власників ЗМІ. За останніми даними ІМІ, фінансовий стан журналістів суттєво погіршився. Про це зазначають 74% опитаних медійників з усіх регіонів України.
Проблеми з фінансами помічає й кореспондент та представник «Радіо Свобода» в Одесі Михайло Штекель. На думку журналіста, одеські медіа опинилися в складній ситуації з початком повномасштабного вторгнення. Деякі телеканали та сайти були закриті, інші скоротили журналістів та фотографів.
Як відомо з приватних бесід, кореспонденти регіональних онлайн-медіа вже працюють в умовах урізаних гонорарів. Хоча, радше, існують на ентузіазмі, наголошує керівник проєкту «Одеса.Онлайн» Вадим Тютюкін. «Зазначу, що виживають ЗМІ, які не мають єдиного «господаря», а фінансування відбувалося з різних джерел. Щодо перспектив одеських ЗМІ, що залишилися на сьогодні в робочому режимі, прогнозувати складно. Можу впевнено сказати про наш ресурс — зараз ми працюємо в режимі 24/7, і, навіть, якщо фінансування зовсім зникне, весь колектив висловив готовність працювати на волонтерських засадах», — розповів Вадим Тютюкін.
Важким викликом наразі стають періодичні блекаути після ракетних обстрілів. Починаючи з кінця листопада 2022 року Одещина опинилася практично без електропостачання. Ситуація була однією з найважчих у країні, бо фактично протягом місяця щоденно відбувалися екстрені відключення по 15-20 годин.
Як зазначають місцеві медійники, значно скоротилася чисельність відвідувачів сайтів, проте збільшилася кількість підписників у соцмережах — читачі використовують більш енергозаощаджувальні шляхи отримання інформації з невеликим інтернет-трафіком (смартфони, планшети).
Незламні одеські медійники
У пошуках інтернету багато журналістів працювали з “пунктів незламності”. Наразі в Одесі вже запустилися кілька проектів, головною метою яких є підтримка ЗМІ у таких умовах. Один з них – “Медіабаза Одеса/Херсон”, де присутня спеціальна акамуляторна установка, яка на тривалий час забезпечує освітлення та інтернет, обладнані робочі місця для журналістів з можливістю зарядити свої робочі пристрої від зарядних станцій. Також при координації ІМІ та інших медійних організацій низка місцевих редакцій отримали генератори. Зазначимо, що, починаючи з березня 2022 року, при посередництві регіонального представника ІМІ в Одеській області, кілька десятків місцевих журналістів отримали індивідуальні комплекти захисту (бронежилет та каски). Також у постійне користування роздані десятки аптечок, повербанків, супутникових телефонів, турнікетів, кілька Старлінків та інше необхідне журналістам під час війни обладнання. Кілька комплектів захисної амуніції підготовлені для тимчасового користування на період роботи у місцях підвищенної небезпеки. Ними вже скористувалися більше тридцяти разів, а серед користувачів були кореспонденти іноземних ЗМІ з країн ЄС.
Однак чисельність “клієнтів” Медіабази поступово скорочується — за час війни вже понад 200 регіональних медіа припинили свою діяльність в Україні. У цьому переліку присутні і ЗМІ Одещини (біля 10 таких прикладів). Їхня частка не така велика як у регіонах, де відбуваються активні бойові дії. Проте війна й соціально-економічна ситуація в країні повністю переформатували місцевий медіапростір.
Особливо вона позначилася на регіональному телебаченні та газетах. Продюсерка одеського 7 каналу Олена Ротарі зазначає, що, фактично з першого дня повномасштабного вторгнення одеські регіональні телеканали перейшли на мовлення загальнонаціонального марафону, а політики та бізнесмени, які, здебільшого, є власниками телеканалів в Одесі, вирішили мінімізувати свої витрати на медіа та перенаправити всю допомогу на ЗСУ.
«Більшість місцевих тележурналістів та відеооператорів стали співпрацювати з іноземними колегами як фіксери (супровідник). Інша частина кореспондентів перейшла на роботу до різних волонтерських штабів, які допомагають внутрішнім переселенцям та військовослужбовцям», — розповіла регіональному представникові ІМІ в Одеській області Олена Ротарі.
Головред Першого міського телеканалу Віталій Мілевич вважає, що війна збільшила кількість роботи в місцевих медійників, оскільки щоденно з’являється багато важливих подій і присутній великий попит на інформацію в громаді: «З іншого боку, наявні великі проблеми з фінансуванням у всіх медіа, особливо в локальних. За моєю інформацією, за час повномасштабної війни більшість одеських телеканалів припинили або майже припинили свою роботу. Ми намагаємося триматися, але також були вимушені змінити сітку та призупинити виробництво низки проєктів», — розповів він.
Заступник редактора одеської газети «Порто-франко» Олександр Галяс розповів, що війна суттєво вплинула на газетний ринок Одеси — на плаву залишилися лише ті видання, які мають сторонню підтримку.
«Облрада підтримує, явно чи неявно, «Одеські вісті», «Чорноморські новини», «Вечернюю Одессу», але й ті скоротили кількість виходів до щотижневика. Газета «Слово» виходить лише в онлайн-форматі. Газета «Порто-франко», незалежне видання, змушена була тимчасово припинити вихід. Редакція існує коштом передплати, продажу і реклами. Зараз вартість друку та тарифи на продаж робить випуски збитковими. Тим більше, що впала платоспроможність цільової аудиторії, а це переважно люди віком 50+ з вищою чи середньою спеціальною освітою. Фінансова проблема є фактично єдиною, яка заважає відновленню випуску газети», — каже Олександр Галяс.
Війна продовжує стрімко змінювати інформаційний ландшафт регіону. Місцеві редакції готуються до другої половини зими, вчаться писати грантові заявки та накопичують ресурси, щоб пережити 2023 рік, оскільки навряд чи ринок реклами відродиться досить швидко. Попри скорочення, фінансові негаразди та інформаційні обмеження місцеві журналісти продовжують оперативно інформувати населення та тримати свій фронт у боротьбі з ворогом.
Павло Колотвін, регіональний представник Інституту масової інформації в Одеській області
Photo by Austin Distel on Unsplash
