«Дрони змінили правила війни!» Цю фразу неодноразово чули люди, які слідкують за ситуацією на фронті. Летючі «пташки» виконують функції розвідників, з них скидають боєприпаси на ворога, через них передають гуманітарні вантажі для побратимів. Подекуди дрони тримають фронт на ділянках, де обмежена кількість піхотинців. Але керування такою технікою вимагає специфічних навичок, які дуже відрізняються від звичайної комп’ютерної гри.
Саме тому Третя штурмова бригада створила школу FPV «Kill House», де всі охочі (як цивільні, так і військові) зможуть опанувати навички пілотування дронів, дізнатись особливості їх роботи та правила максимально ефективного використання. Такі школи зараз працюють в чотирьох містах України, зокрема в Одесі. Днями ми завітали на одне з занять щоб перевірити, як навчаються пілотувати дрони.
Одесит Сергій прийшов до «Kill House», щоб на своєму досвіді зрозуміти принцип роботу дрону, як ним керувати та відпрацювати ці навички на практиці. Чоловік працює в магазині зброї, є фахівцем зі стрілецького спорядження. А от дрони для нього новинка, і щоб заповнити свої пробіли у знаннях, він прийшов навчатися.
Про школу чоловік дізнався, побачивши оголошення на Facebook. Один з його друзів, який зараз служить в Третій штурмовій, підтвердив Сергію, що там навчають саме преставники бригади, і що навчання якісне, що, власне, остаточно переконало чоловіка записатись на курс дроновода.
«Я досить добре розбираюсь в стрілецькій зброї, зокрема зброї західного зразка, і коли розпочалась повномасштабна війна, я працював інструктором як для цивільних, так і для хлопців з тероборони. Показував, як користуватись західною зброєю, пояснював відмінності, тому що навіть для професійних військових це було складно. Специфіка роботи дозволила мені все показати та пояснити. Зараз переді мною стоїть завдання розібратись з тим, як працює дрон. Бо до мене досі звертаються за консультаціями і я маю знати, що казати людям», – каже Сергій.
Чоловік записався на вечірній курс, щоб поєднувати навчання з роботою. Найскладнішими виявились навички пілотування. Хоча на перший погляд здавалося б, що там складного, керувати джойстиком, а насправді виявилась купа нюансів. А ось зі спаюванням елементів дрона та розбором його технологічних особливостей все виявилось набагато простіше. Коли Сергій був студентом, то освоїв фах телемайстра, де навчився працювати з паяльником та мікросхемами.
Інструктор з позивним «Схід», один з тренерів школи, підтверджує, що пілотування одна з найскладніших навичок, яку новачки засвоюють найдовше. Але засвоїти її може кожен, інша річ, що різним людям треба приділити різний час на відпрацювання, щоб пальці працювали автоматично.
Починається навчальний курс з роботи на загальнодоступних симуляторах, які може завантажити будь-хто на свій ПК, на них відпрацьовуються основні вправи. Є певний перелік завдань, який кожен новачок має опанувати, і після цього вже, власне, він допускається до управління справжнім дроном.
Більшість відвідувачів школи,мали досвід гри саме на джойстиках. Але навіть тут є дуже велика різниця, бо наприклад техніка того, як правильно тримати пульт, дуже сильно відрізняється від того, як тримають джойстик звичайні гравці. Досвід у геймерстві дає приблизне розуміння, в яку сторону рухатись, як орієнтуватись в просторі. Але цього недостатньо, щоб навчитись пілотувати дрон.
Навичкам, як класти пальці та утримувати кермування, доведеться повчитись. Інша річ, що «майстри ігрових приставок» витратять на це менше часу ніж ті, хто грав мишкою та клавіатурою, чи ті, хто взагалі не мав досвіду комп’ютерних ігор. Однак інструктори кажуть, що за весь час поки не було такого, щоб хтось не впорався і не засвоїв курс.
Коли навчання на симуляторі завершене успішно, курсантів виводять керувати БПЛА на трасі. З нею, зазвичай, виникає найбільше проблем. Бо треба розуміти, як правильно увійти у поворот, як це зробити завчасно. І не забувати про постійний контроль, бо FPV це дуже рухливий дрон, над яким легко втратити керування.
Пілотування відпрацьовують вісім курсантів водночас, за їх роботою слідкують два інструктори. Вони дають як практичні поради, так і перехоплюють управління, якщо дрон летить кудись не туди. Це вдається не завжди, тому «навчальні матеріали» доводиться постійно ремонтувати. Але це видатки навчального процесу, без якого успішно навчитись пілотуванню неможливо.
«Зона моєї відповідальності школі – це інструктаж відвідувачів по симуляторах. У нас є як і звичайні симулятори, які є в вільному доступі, і ті військові, і бойові симулятори, на яких власне відпрацьовується робота по ворожій техніці. І тут є дуже велика різниця в керуванні, зокрема в орієнтуванні на місцевості, роботі з боєкомплектом. Останні симулятори не знаходяться в вільному доступі, а тому саме на цій школі відвідувачі можуть, скажімо так, побачити, як це працює. Переходити до реального пілотування сенсу немає, якщо не опанували базу», – зазначає Схід.
Вартість навчання в школі «Kill House» складає вісім тисяч гривень для цивільних, та чотири тисячі гривень для учасників бойових дій. Військовослужбовці Третьої штурмової бригади навчаються безкоштовно. Вечірній курс розрахований на дев’ять днів по три години на день, денний – на шість днів по шість годин.
Навчальний курс розпочинається за мірою надходження заявок. Проте сам термін навчання умовний, відпрацювання необхідних навичок для відвідувачів школи необмежене, немає ліміту спроб на виконання тих чи інших нормативів. Кожен курсант навчається у своєму темпі, хтось допроходить навчання з іншою групою, хтось відпрацьовує пропущені лекції.
Деяким треба більше часу на відпрацювання вправ, хтось приходить раніше, щоб посидіти за симулятором, є можливість навіть взяти навчальний пульт додому чи на роботу, щоб кожну вільну хвилину приділяти сумуляціям польоту на дронах. Всі курсанти, хто приходить навчатись до « Kill House» , не шкодують на це часу. Навіть ті, в кого спершу нічого не виходить.
Відвідувачі школи бачать, що є люди, які теж проходять курс, яким не все вдавалося з першого разу. З часом вони спостерігають, як людина здобуває навички, необхідні для завершення навчання, і це дає мотивацію рухатись далі. Немає якогось окремого дня, коли всі здають нормативи. Кожен день відвідувач може виконувати необхідні вправи стільки, скільки необхідно. Головне норматив виконати з першої спроби, під наглядом інструктора.
Один з інструкторів, з позивним «Гас» , потрапив на посаду у вересні минулого року. Спочатку чоловік сам пройшов курси дроноводів, спробував, зрозумів, що йому це цікаво. Почав трошки розвиватися в сфері БПЛА, а саме в FPV. В той час якраз потрібна була допомога хлопцям з Третьої штурмової бригади, він допомагав інструкторам в школі, і з часом сам став навчати інших людей пілотуванню.
«У курсантів різний вік, різний досвід. В нас навчаються і хлопці, і дівчата, і не скажеш, що одним щось дається складніше чи легше. Все від людини залежить. Є і сорокарічні чоловіки, є і двадцятирічні хлопці. Їх всіх, на мою думку, об’єднує війна. Сюди йдуть люди не просто, бо їм по фану подобається, вони йдуть з конкретною метою: навчитися літати, щоб потім, припустимо, воювати на фронті, або також навчати когось, або збирати дрони,передавати їх військовим, щоб ми могли знищувати ворога на нашій землі», – говорить Гас.
На його думку, Третю штурову серед інших військових формувань вирізняє дисципліна, постійне прагнення навчатись, бажання допомогти своєму побратиму. Бо кожен думає не тільки за себе, а й за когось іншого. За три роки повномасштабної війни утворилось бойове братство, причому не тільки на фронті, а й у побутових питаннях. І людям це подобається, вони хочуть бути частиною спільноти і відчувають, що вони можуть бути максимально ефективними як на полі бою, так і в тилу.
Марія Шевчук
Ця стаття стала можливою за підтримки програми “Голоси України”, яка є частиною Ініціативи Ганни Арендт і реалізується Лабораторією журналістики суспільного інтересу спільно з Європейським центром свободи преси та медіа і фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
