Однією з найважливіших галузей в Україні, зокрема на Одещині, залишається сільськогосподарська діяльність. З одного боку держава видає аграріям гранти, залучається міжнародна підтримка, працюють “шляхи солідарності”, а з іншого — атаки РФ і конкуренція з країнами-партнерами.
Україна отримувала 20% ВВП від сільського господарства до повномасштабної війни, а також воно покривало 40% експорту. Підтримка аграріїв під час російської агресії важлива, але вони продовжують зіштовхуватися з новими викликами.
Але спочатку почнімо з допомоги фермерам
Грантова угода від 7 листопада на 700 млн доларів між Мінагрополітики та Світовим банком у межах проєкту ARISE є одним з прикладів допомоги сільському господарству. Кошти використають для надання допомоги малим сільськогосподарським виробникам та на фінансове забезпечення програми “Доступні кредити 5-7-9” для с/г виробництва та харчового перероблювання.
Водночас 550 млн доларів Україна отримає у межах проєкту Світового банку для відновлення сільського господарства. Гранти та кредитні угоди підписали уряд та Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР). Кошти теж спрямують на програму” 5-7-9%”, аби підтримати доступ сільгоспвиробників до фінансування через пільгове кредитування та гранти, передавало Міністерство фінансів.
Як повідомляла пресслужба Мінагрополітики, уряд розширив умови надання грантів на розвиток садів і теплиць. У документі Одеську область було визначено оптимальною за природно-кліматичними умовами. Ще уряд зменшив кількість робочих місць на один гектар та додав норми щодо визначення обов’язково виплати мінімальної заробітної плати. Але для вирощування мигдалю скоротили фінансування.
Також агровиробникам Одещини пропонували отримати мінеральні добрива для посівної навесні 2024 року, а саме до двох тонн карбаміду. Департамент аграрної політики Одеської ОВА зазначав, що подача заявок триває протягом 1-14 листопада.
«Погоджені заявники, які обробляють від 5 до 20 гектарів землі (власна та орендована), отримають по одній тонні добрива, а ті, хто обробляють від 20 до 500 га – по дві тонни. Пріоритетність в отриманні добрив матимуть господарства, власницями або заявниками яких є жінки», — розповіли у департаменті.
Самі ж добрива планують видати протягом листопада-грудня поточного року. Їх надасть уряд США у межах програми USAID АГРО.
Ще в регіоні в умовах війни побудували завод з кондитерського перероблювання фундука, який вже розпочав роботу. Засновник підприємства Максим Шейко в інтерв’ю журналу «Садівництво по-українськи» розповів, що будівництво коштували 700 тисяч євро, з яких майже 207 тис. євро отримали з державного гранту за програмою програма «ЄРобота».
«Ми одні з перших на Одещині подали документи на отримання гранту на максимальну суму 8 млн грн», – розповів Шейко.
Покращення врожаю, але погіршення експорту
Станом на 3 листопада Українська зернова асоціація, покращила прогноз потенційного врожаю 2023 року, збільшивши її до 81,6 млн т зернових та олійних, тобто на 1,1 млн т. Покращення очікують завдяки збільшенню врожаю кукурудзи та соняшника. Потенційно протягом сезону 2023/2024 експорт може скласти 50 млн т, але за минулий сезон було вивезено 58 млн т.
Попри покращення показників врожайності — проблемою залишається те, як аграріям продати продукцію в умовах блокади портів, конкуренції в країнах ЄС, здорожчання логістики альтернативних шляхів як зараз, так і потім через подорожчання валюти наступного року до 40,7 грн за дол.
Згідно з прогнозами вже третій рік поспіль очікується падіння експорту, що значно посилює тиск на фермерів. У 2021 році Україна експортувала 73,8 млн т зернових та олійних, а нині число на понад 20 млн т менше.
Однією з головних проблем є втрата доходів від вантажоперевезень. Як підкреслив експерт ринку логістики, член комітету з логістики Європейської бізнес-асоціації Юрій Щуклін, аграрії також стали вивозити менше зерна “Укрзалізницею”.
«Станом на зараз, використання вагонів “Укрзалізниці” практично наближається до нуля, яку б ціну за оренду вони не пропонували. Результат останнього аукціону на право оренди вагонів державного перевізника – 4900-8600 гривні за один рейс. Хочу нагадати, що торік “Укрзалізниця” розігнала на аукціоні вартість оренди вагона до 228 тисяч гривень за рейс. Ось промовистий результат нездорових економічних відносин: карколомний розгін ціни у 2022 році та її падіння у 2023 році в 46,5 раза», — наголосив він.
Наприкінці вересня оцінювали, що внаслідок російського вторгнення прямі та опосередковані збитки українських аграріїв перевищили 40 мільярдів доларів, казав голова Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду.
Також аграрії втрачають кошти через систематичні російські атаки по портовій та припортовій інфраструктурі, внаслідок яких пошкоджень зазнає дороговартісна техніка, елеватори, безпосередньо збіжжя тощо. Дунайські порти та альтернативні Чорноморські шляхи в умовах блокади не можуть покрити потреби усіх перевезень.
Наприклад, одним з нещодавніх інцидентів стала російська атака на порт Одещини. Внаслідок обстрілу загинув працівник Адміністрації морських портів, лоцман першого класу Сергій Сурін і ще троє членів екіпажу та працівник порту отримали поранення. Як заявляли в Силах оборони півдня України, РФ вдарила протирадіолокаційною ракетою Х-31П в надбудову цивільного судна під прапором Ліберії, яке мало перевозити залізну руду до Китаю.
Сфера потребує законодавчих змін
В етері “7 каналу” заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Денис Марчук наголошував, що допомогти фермерам на тлі здорожчання експортної логістики та здешевшання цін на агропродукцію могли б законодавчі зміни у сфері фінансування аграріїв.
«Логістичні маршрути сьогодні є надто дорогими. Подекуди транспортування агропродукції забирає 50% її вартості. Також ціна всередині країни на зернові є нижчою за собівартість. Навіть по соняшнику ціна є збитковою. Хоча багато аграріїв зробили ставку на посів олійних культур з надією вийти на собівартість. З кожним місяцем аграріям стає складніше», — казав Денис Марчук.
Станом на початок листопада в Україні намолотили понад 67 млн тонн нового врожаю. Серед них зернових культур — 47 млн 184,1 тис. тонн, олійних — 19, 958 тис. тонн. Найвищий показник намолоту зернових продемонстрували аграрії Вінниччини (майже 4 млн т), а надалі по 3 млн т Одещина, Черкащина, Кіровоградщина, Полтавщина та Дніпропетровщина.
У журналі «Зерно» торгово-аналітичної компанії Barva Invest Богдан Костецький вже надав пораду аграріям, які потребують коштів для озимої посівної або сушіння, продати зібраний урожай в межах потреби поповнення обігових коштів на найближчі 1,5-2 місяці. Причиною є подорожчання курсу долара, що призведе до інфляції.
Польсько-українські відносини і не тільки
Не вщухає і напруга у польсько-українських відносинах. Попри рішення Єврокомісії не продовжувати на заборону імпорту зерна з України — Варшава продовжила цю політику, але і підготувала транзитні коридори. На думку юристки і дипломатки, колишньої заступниці міністра закордонних справ з питань євроінтеграції Лани Зеркаль у BBC, без розуміння механізму аграрних субсидій в ЄС та у відносинах ЄС-Польща, обійтися неможливо.
У результаті конфлікту, крім заборони, Польща та інші сусіди домоглися додаткових 100 млн євро агросубсидій. З них левову частину отримала Варшава. Це показує, що майбутня євроінтеграція буде тісно пов’язана з тим, що українцям доведеться “конкурувати за можливість отримувати ці субсидії і з Польщею, і з Францією, з Іспанією, Португалією”.
Питання субсидій неодноразово виникатимуть під час розмов про вступ в ЄС, оскільки, як помічало Financial Times, у випадку і членства в ЄС Україна могла б претендувати на 186 млрд євро з бюджету ЄС впродовж семи років. Це означає, що іншим країнам доведеться урізати п’яту частину видатків на субсидії фермерам або іншими словами: “Усі країни-члени будуть повинні платити більше, а отримувати менше із європейського бюджету”.
За даними ЄК, в ЄС у середньому підтримки потребує майже 87% усіх аграрних господарств. В Україні ж нема таких дотацій і субвенцій, які існують в ЄС, заявляв Денис Марчук, голова Всеукраїнської аграрної ради (ВАР). Хоча наш бізнес навчився працювати і заробляти навіть під час війни та викликаних нею проблем — залишається зернова суперечка, яка заснована на економічних показниках.
Негативний вплив на продажі, зокрема і продукції з Одеської області, матиме і страйк польських перевізників. Податкова адміністрація Польщі зазначала, що вантажівки в середньому чекатимуть до шести діб на окремих пунктах пропуску час очікування на в’їзд в Україну.
Зокрема польські перевізники вимагають повернути практику дозволів для українських перевізників, створити окремі черги для автомобілів на номерах країн ЄС та на всіх кордонах для порожніх фур. Ще вони вимагають посилити для іноземних перевізників правила перевезень за ЄКМТ (Європейська конференція міністрів транспорту) і отримати доступ до української системи “Шлях”.
Як казав один з організаторів страйку, підприємець Томаш Борковський в інтерв’ю “Радіо Свобода”, з України багато перевізників в’їжджають до Польщі порожніми, вантажать товар і везуть його до інших країн. Утім для цього вони не мають дозволів, які передбачено для інших держав. Водночас він розповів про проблеми із системою “Шлях”.
«Зараз мій водій, щоб зареєструватися в електронній черзі в Україні, повинен їхати в Україну, а найближчий термін, щоб легально зареєструватися і перетнути назад кордон, – це 12 днів. То він 12 днів має жити в машині, десь на паркінгу або просто при дорозі перед пунктом пропуску, щоб могти повернутися додому порожнім. А якщо завантажений – то черга ще довша. Український водій може піти додому і чекати вдома. Йому не платять, бо він сидить вдома, а я своєму водію маю заплатити за кожен день, бо він на роботі. Я вважаю, це нечесно щодо нас. Наприклад, українські водії, які приїжджають до Польщі завантажуються і виїжджають з Польщі, вони не змушені стояти стільки часу, не чекають так довго на виїзд», – пояснив він.
Міністерство розвитку громад станом на 9 листопада повідомляло, що з обох сторін заблоковані понад 20 тис. транспортних засобів. Збитків зазнає як українська економіка, так і економіки інших країн, які не можуть перевозити товари та порушують свої договірні зобов’язання. Посол України в Польщі Василь Зварич називав початок страйку “болючим ударом у спину”.
У Федерації роботодавців України додавали, що уряд України знає про вимоги перевізників Польщі лише зі ЗМІ, оскільки офіційно їх не отримував.
«Страйкує лише одна з чотирьох польських асоціацій перевізників. Причому протестувальники – це водії вантажівок, які працювали на білоруському та російському ринках. Їх не підтримали інші асоціації, а польський уряд двічі звертався з проханням зупинити акцію», – йдеться у повідомленні.
На 2024 рік контракти укладаються протягом листопада-грудня — якраз під час страйку, що призведе до загрози для держбюджету наступного року і впливає на участь українських компаній на міжнародних ринках.
У вересні в інтерв’ю Le Figaro голова Міжпрофесійної асоціації постачальників курячого м’яса Anvol Жан-Мішель Шеффер казав, що французькі птахівники переживають “ситуацію недобросовісної конкуренції” через дешеву українську продукцію. Також, аби не обвалити ціни він рекомендував аграріям не збільшувати виробництво буряка у 2024 році. Хоча ситуація не дійшла до прямого конфлікту між країнами — принаймні можна казати про зростання напруги через конкуренцію. Ймовірно, вона зростатиме і надалі, зокрема з іншими державами.
Підсумовуючи можна сказати, що збільшення врожаю, але зменшення його вартості та здорожчання експорту на тлі конкуренції та атак РФ — демонструє значні ризики на 2024 рік. Для розв’язання ситуації уряд має активно підтримувати аграріїв, зокрема у питанні транспортування, оскільки інакше ситуація може “пірнути з головою” у кризу на одній з найважливіших галузей України.
Автор: Маргарита Юзяк
Photo by Polina Rytova on Unsplash
