В пошуках альтернатив: як адаптуватися до європейського енергетичного законодавства?

Електромережі України зазнали серйозних руйнувань внаслідок російської агресії. Чим ближче до фронту – тим сильніше страждає критична інфраструктура, хоча перебої з електрикрю відчувають навіть області, які знаходяться за тисячу кілометрів від зони військових дій. З 2022 року гостро постало питання, як захистити мережі від ворожих атак, побудувати стійку енергетичну інфраструктуру, яка не буде уразливою до зовнішніх чинників.

Одним з рішень може стати ширше використання відновлювальних джерел енергії, в чому Україну активно підтримують країни ЄС. Про це говорилось під час конференції «Кліматична та енергетична політика України в контексті вступу в ЄС», яка минулого тижня відбулась в Києві. Однак проблеми, які озвучувались під час заходу, стосуються безпосередньо регіонів.

 Довгострокова енергетична стратегія України безпосередньо пов’язана з політикою Європейського Союзу, яка стосується кліматичних змін та зеленого переходу. У 2021 році Україна поставила перед собою завдання стати  кліматично нейтральною країною до 2060 року. Відповідні кроки наш Уряд почав запроваджувати ще задовго до повномасштабного вторгнення. Наша держава працює над приведенням своєї енергетичної політики до стандартів ЄС і намагається зменшити викиди парникових газів, відповідно до Європейської зеленої угоди.

«Наша стратегія регіонального розвитку в процесі напрацювання, вона буде готова до кінця року. Проте вже є певні ідеї щодо окремих регіонів. Потрібно децентралізувати енергетику на локальному рівні, наскільки це можливо, використовуючи наявні або альтернативні ресурси. Також важливо знизити попит на електроенергію. Весь комплекс заходів дозволить нам реалізувати локальні енергетичні плани в контексті реформ, а також врахувати адаптацію до змін клімату, які в Україні ми відчуваємо вже сьогодні. Наша частина робота буде базуватись на вже реалізованих проєктах або на тих, які вже готові до реалізації», – зазначає заступниця Міністра розвитку громад та територій України Марина Денисюк.

Південь України, з його сонячними та вітровими ресурсами,  має потенціал стати великим експортером відновлюваної енергії до Європи, яка наразі активно шукає альтернативні джерела забезпечення світлом та паливом. За даними Євростату, у 2023 році провідним джерелом енергії у країнах ЄС була саме відновлювальна енергетика. Генерація відновлювальних джерел енергії склала 44,7% від всього виробництва електрики, надаючи до мереж 1,21 млн ГВт-год. Цей показник на 12 % вищий, ніж в позаминулому 2022 році.

В 2023 році, за даними ДТЕК, до загальної енергосистеми Одеської області було доєднано 306 сонячних та вітрових електростанцій загальною потужністю 67 МВт. Ці об’єкти зеленої генерації допомогли підвищити енергетичну стійкість регіону. І хоча альтернативних джерел енергії поки не так багато, щоб кардинально змінити ситуацію з відсутністю світла в кризові періоди, всі тенденції йдуть до того, що таких об’єктів з кожним роком з’являтиметься більше.

Наша держава працює над модернізацією своєї енергетичної інфраструктури, і в перспективі може відіграти ключову роль в зеленому переході країн Євросоюзу, які поступово відходять від поставок російських енергоносіїв. Російські атаки показали вразливість енергетичної інфраструктури не тільки України, але й сусідніх країн. Важливо залучати інвестиції в енергетичне майбутнє нашої держави, особливо в контексті повоєнного відновлення.

Європейський Союз став одним з ключових донорів для України в питаннях розвитку відновлюваної енергетики. Тільки в 2024 році уряд Німеччини  та Європейський інвестиційний банк надали нашій державі грант грант розміром 20 мільйонів євро для реалізації проєкту “Renewable Energy Solution Programme (RES)” (“Програма рішень для відновлюваної енергетики”).

ЄС активно підтримує зелений перехід України у межах своїх ширших зусиль щодо інтеграції України до європейського енергетичного ринку.Залежність від дешевого російського газу обійшлась дуже дорого. Тому європейські країни наразі перемикаються на альтернативні джерела енергії. Вони розглядаються їх як засіб диверсифікації власних енергетичних джерел та спосіб здобути незалежність від сторонніх носіїв.

Для України «зелений перехід» це питання не тільки екології, але й можливості жити та працювати, не підлаштовуючи свої графіки під російські обстріли та багатогодинні відключення світла.Незадовго до повномасштабного вторгнення, у 2021 році, Україна підписала угоду з Європейським союзом про підключення своєї електромережі до енергосистеми Євросоюзу, що сприятиме стабілізації електромереж та підвищенню інтеграції відновлюваних джерел енергії.

В перспективі таке підключення надасть нові можливості українським виробникам відновлюваної енергії для експорту електроенергії на європейські ринки. Досвід України вже третій рік демонструє, що децентралізовані джерела енергії виявились стійкішими до зовнішніх загроз.

«Ми розуміємо, що в умовах воєнного стану можливості уряду досить обмежені порівняно з масштабними проблемами, і міністерства можуть відчувати труднощі із залученням людей з необхідним досвідом, тому нам потрібно повідомити про ці можливості, але зробити це потрібно в середньостроковій перспективі. Також необхідно розуміти що втілення кліматичних змін потребуватиме значних ресурсів. Однак я був дуже радий почути, що п’ята частина загального бюджету України буде виділена на проєкти, орієнтовані на зелений і кліматичний перехід, і ми також готові зробити свій внесок для цього,» – заявив Директор розвитку програм Посольства Великої Британії в Україні Стефан Коссофф.

Незважаючи на виділені кошти, державне та міжнародне фінансування навряд чи буде достатнім для реалізації задуманого. Тому уряду необхідно вже сьогодні шукати способи залучення приватного фінансування в рамках проєктів зеленої енергетики. Для успішного здійснення зеленого переходу необхідно буде залучити велику кількість людей, щоб переконатися, що в них є навички і можливості для впровадження необхідних реформ.

В умовах воєнного стану проводити будь-які реформи значно складніше, ніж за мирних часів. Однак наші європейські партнери вже бачать прогрес в розвитку зеленої енергетики. Міжнародні організації, зокрема з Євросоюзу, працюють над тим, щоб забезпечити українське вітчизняне виробництво вітрових турбін і транспортних засобів. В України, незважаючи на поточні виклики, є потенціал і технічний, і людський, щоб втілити необхідні реформи в життя.

Марія Шевчук