Фото – обладнання для журналістів у “Медіабазі Одеса.Херсон”
Енергосистема на півдні України стала жертвою найсерйознішої атаки за останні два роки російської агресії у ніч на 22 березня 2024 року. Десятки ракет і дронів завдали ушкоджень обʼєктам розподілу та генерації електроенергії.
Внаслідок масштабних руйнувань протягом кількох діб без стабільного електропостачання залишалися обʼєкти інфраструктури та мешканці по всій Одещині.
Водночас, за власними даними Інституту масової інформації, інформаційний простір регіону втримався: основні видання, які впливають на більшість місцевої аудиторії, не припиняли віщання та публікацію новин. Окрім власного професійного прагнення та мотивації одеських журналістів цьому сприяли, зокрема, й доречна реакція міжнародних та українських організацій, які вчасно змогли надіслати та безоплатно передати медійникам необхідне обладнання, що дозволило не зупиняти висвітлення подій у регіоні.
Це відіграє вкрай важливу роль у контексті гібридної та інформаційної руйнації, яку здійснює загарбницька навала.
Впродовж усього кризового тижня безперебійно діяла «Медіабаза Одеса.Херсон», яка є проєктом ІМІ: місцеві медійники в умовах блекауту могли попрацювати, зарядити свої девайси та отримати необхідні фахові консультації від її співробітників. За словами координатора «Медіабази» Сергія Нікітенка, люди розуміли, що така атака може розпочатися у будь-який момент, тому все обладнання було заздалегідь заряджене та підготовлене до масового прийому журналістів.
«Нашими послугами скористалися кілька осіб, але загалом ми можемо забезпечити протягом доби безперервну комфортну роботу до десяти працівників ЗМІ. Під час блекауту нам вдалося провести тренінг фіксерів. Нам не треба було переносити захід через обстріли та відключення електрики», – розповів Сергій Нікітенко.
Значна кількість журналістів на сьогодні вже не має потреби відвідувати подібні ресурсні центри, оскільки протягом 2022 та 2023 року вони отримали від різних міжнародних організацій автономні джерела електроенергії: генератори, повербанки та зарядні станції.
Як розповів регіональному представнику ІМІ в Одеській області головред видання «Інтент» Валерій Болган, завдяки донорській зарядній станції їхня редакція змогла підʼєднати роутер з оптикою та одразу три ноутбуки. «Дякуючи цьому, змогли пропрацювати декілька годин, поки не було світла в усьому районі. За цей час редактори встигли відписати понад десять новин, зокрема, й про саме відключення», – розповів він.
«Цієї зими обійшлося без блекаутів, і хотілося вже полегшено видихнути, але в березні росіяни знову почали масово обстрілювати енергетичну інфраструктуру. І знову значних ударів зазнала Одещина, – розповідає редакторка видання «Одеса.Онлайн» Віталіна Пухир. – У деяких районах Одеси вдень світло зʼявлялося лише на три години, а працювати треба. І тут добрим словом ми згадали тих, хто раніше надав нам генератор, зарядну станцію та потужні повербанки. Бо в нашій редакції світло було весь час – ми одразу підʼєднали зарядну станцію, від якої працювали компʼютери, роутер, заряджалися всі гаджети. На випадок, якби електрики не було б довго, напоготові стояв і генератор. В якийсь момент почав падати інтернет, але й тут ми були підготовлені: якби ситуація перетворилася на критичну, скористалися б старлінком. Тож щодо забезпечення робочого процесу великих хвилювань не було».
За словами редакторки видання «Інформер» Марії Шевчук, взимку 2022–2023 років було дуже складно працювати. «Бувало, що світла не було по кілька діб. Зазвичай електрострум давали на три-шість годин на добу. Ми встигали підзарядити гаджети, але, зрозуміло, до наступного включення акумулятори не доживали. Найбільшою проблемою було зарядити ноутбук – з огляду на те, що це наш робочий інструмент. У нас були звичайні повербанки, але вони рятували тільки телефони. Повербанк від ІМІ якраз розвʼязав проблему саме з ноутбуком. Завдяки йому енергії вистачало на цілий робочий день. Це з урахуванням того, що ми заряджали під час короткотривалих увімкнень і потім вмикали протягом дня, коли заряд падав. Цієї зими блекаути були не такі масштабні, як торік. Але повербанк кілька разів теж знадобився – через погодні умови та відключення світла. Зокрема, завдяки акумуляторній електриці ми були на звʼязку та працювали. Та, звісно, підтримуємо наш повербанк завжди напоготові – зарядженим. Настала весна, і обстріли нашої інфраструктури росіянами тривають – і найімовірніше, що повербанк знадобиться знову», – розповіла Марія Шевчук.
Високо оцінила допомогу, яку надають українські медійні організації, також продюсерка компанії «Суспільне Одеса» Олена Кваша. «Підтримка, яку ми одержали з боку ІМІ, надзвичайно корисна та незамінна в роботі кореспондентів. Зокрема, за відключень електроенергії минулого та цього року генератор забезпечив безперервне виробництво: співробітники заряджали монтажні станції та ноутбуки, телефони. Ми забезпечені також аптечками, бронежилетами, касками та повербанками, що заряджаються від сонячного світла. Вони використовуються при виїздах до зон бойових дій – на Донеччину, куди незмінно виїжджають наші знімальні групи», – розповіла Олена Кваша.
Власну енергетичну автономність наразі підтвердили й у редакції видання «Думська». «Під час блекаутів робота редакції на сто відсотків залежить від електрогенеруючого обладнання: старлінк, генератор та повербанки перетворилися на предмети найпершої потреби, – розповідає директор видання Юрій Басюк. – Стало працювали 8–10 ноутбуків та безліч телефонів, до нас часто приходили по допомогу з інших редакцій. ЗМІ не може припинити роботу, як кафе: зачинитися на тиждень, а потім відновити діло – це буде смерть для ЗМІ та зрада інтересів аудиторії. Тому можливість працювати навіть у найскладніших умовах є дуже важливою. Під час останніх випробувань ми також неодноразово використовували генератор та повербанки».
Враховуючи, що ці медіа охоплюють більшість аудиторії регіону, можна зробити висновок про інформаційну сталість у регіоні. «Медіабаза Одеса.Херсон» з її власними ресурсами та можливостями для тривалої автономної роботи теж додає ресурсу на подальший ефективний інформаційний спротив. Головний виклик наразі полягає в тому, що у випадку більш агресивних обстрілів та відключень можливе значне скорочення населення регіону та, відповідно, зменшення аудиторії місцевих медіа, подальше обмеження фінансування через редукцію комерційного ринку, що знову ж таки може поставити під сумнів доцільність функціонування самих медіа.
Проте, як показав приклад важкої зими з 2022-го на 2023-й рік, місцеві медійники доволі вмотивовані, аби працювати в умовах відсутності фінансування взагалі.
Павло Колотвін, регіональний представник Інституту масової інформації в Одеській області.
