Після підриву Каховської ГЕС команда волонтерів з Одеси розпочала рятувальні операції для евакуації тварин з постраждалих територій. Засновниця Центру адопції Яна Титаренко повідомила, що в перший день вдалося привезти до Одеси близько 40 тварин, серед яких були собаки та коти, передав кореспондент “Інформеру” з відео на YouTube-каналі ГО “Зелений лист”.
Проте, попри обіцянку Одеської міської ради прийняти врятованих, на під’їзді до міста з’ясувалося, що місто не має можливості їх розмістити. Внаслідок цього волонтери змушені були доставити тварин до центру адопції, який уже на той момент був переповнений.
Тварини були розміщені в клітках, у багажниках та навіть під ногами в автівках. Попри труднощі, команда здійснила ще кілька рятувальних рейдів протягом наступних днів, а згодом почали надходити тварини від людей, які не могли самостійно їх евакуювати.
За словами Титаренко, в результаті рятувальної операції волонтерам вдалося врятувати 238 тварин, серед яких були як собаки, так і коти. Наразі в центрі залишилося лише 15 собак, які були врятовані під час цієї трагедії. Титаренко також зазначила, що в центрі є й інші собаки, привезені з Херсона, в тому числі від військових та переселенців.
Однією з найзворушливіших історій став порятунок собаки на ім’я Боня, який приплив до Одеської області на шматку фанери разом з іншою собакою. Після евакуації Боня був у важкому стані: він мав демодекоз, опіки та рани, а також страждав від зневоднення. Волонтери з’ясували, що псу близько 10 років, і знайшли людей, які доглядали за ним раніше. Зараз Боня мешкає в Польщі, де швидко відновився і живе в комфорті.
У перші два тижні центр адопції працював цілодобово, приймаючи каримати, повідки, нашийники та фінансову допомогу від місцевих жителів. Багато волонтерів залишилися працювати в центрі, доглядаючи за тваринами, зокрема за цуценятами, кошенятами та хворими. Титаренко зазначила: “Ми не могли зачиняти центр ані вдень, ані вночі, тому що допомога надходила постійно. Люди приносили все необхідне, а волонтери, які залишилися, доглядали за тваринами без перерви. У перші дні ми навіть ночували тут, організувавши чергування”.
З початком війни центр розширив свої можливості, побудувавши нову секцію вольєрів, оскільки кількість покинутих тварин лише зростала.
