Уряд регулює ціну газу для населення. Наразі вона становить 6900 грн за тисячу кубометрів. Ринкова ж ціна підчас опалювального сезону може перевищувати регульовану на понад 2000 грн. Як це впливає на держбюджет та яких рішень Кабміну очікувати українцям, розповідає заступник директора Центру економічної стратегії Марія Репко.
Приблизно 12-17% грошових витрат українців припадає на утримання житла, де газ – доволі значна складова. Газу власного видобутку в Україні не вистачає, щоб перекрити все споживання, тому його доводиться імпортувати. Наприклад, у 2016 році газу не вистачало, навіть незважаючи на суттєву економію в промисловості, що спожила на 12% менше, ніж у 2015 році.
Минулого року споживання газу в теплокомуненерго для потреб населення знизилося лише на 3% (-17% у 2015 році), тут суттєвої модернізації та збільшення енергоефективності досягти не вдалося.
Населення ж газ особливо не економило, його споживання зросло на 5%. Для порівняння, у 2015 році споживання газу населенням скоротилося на 25% після підвищення тарифів.
Ціна газу в нерегульованому сегменті на серпень цього року очікується на рівні 7420-8230 грн за 1000 куб. м. з ПДВ (прейскурант Нафтогазу), тоді як регульований тариф, що встановлюється не ринком, а Кабміном, для населення становить 6957,9 грн за тис. куб. м.
За такої різниці неможлива поява нових гравців на ринку газу для населення та його демонополізація: набагато вигідніше продати газ дорожче промисловому підприємству, ніж дешевше – населенню, ще й зв’язуватися із субсидіями чи компенсаціями.
Держава може врегулювати ситуацію двома способами.
Перший – через підвищення цін для населення до ринкового рівня та охоплення субсидіями всіх, для кого комунальні платежі перевищать 15% доходу родини. Дуже важливо при цьому перераховувати ці субсидії вчасно, щоб не допускати накопичення боргів та забезпечити безперебійне постачання.
Другий – як це відбувається зараз – доплачувати постачальнику зі спецобов’язками, тобто продавати газ населенню за регульованою ціною із бюджету.
Другий варіант є гіршим за попередній, бо у такому випадку дотується споживання і бідних, і багатих, а також виникають проблеми із ринковим середовищем на ринку газу.
Держава має остаточно визначитися із своїми планами та нарешті перейти до повноцінного ринку газу, де буде багато компаній-постачальників та не буде монополій. Бо в іншому випадку газова реформа, яка покликана оздоровити фінансову ситуацію в країні, знизити корупцію та зробити більш справедливим субсидіювання (субсидія лише тим, хто її потребує) виявиться незавершеною.
VoxConnector, спеціально для Informer.od.ua
