Російсько-українська війна має багато героїчних та трагічних сторінок історії. Однією з найтрагічніших стала руйнація дамби Каховської ГЕС. Незважаючи на те, що про таку можливість провокації від окупантів говорилось неодноразово, кадри затопленої Херсонської області стали для багатьох справжнім шоком. А наслідки від цієї техногенної катастрофи ми відчуватимемо ще протягом багатьох років, зокрема в сільському господарстві.
За даними Української аграрної конфедерації, через підрив дамби в Каховці на Херсонщині було втрачено 92 % зрошувальних систем. Це стало великим ударом для фермерів Херсонської області. Вона входила до п’ятірки регіонів України за площею земель сільськогосподарського призначення і багато місцевих мешканців було задіяно в цій галузі. Специфіка півдня України полягає в тому, що сільське господарство тут можливе лише за наявності регулярного поливу.
«Херсонська область втратила джерело води, насосні станції, а подекуди втратила навіть магістральні канали та канали низького тиску. Я думаю, ви всі бачили кадри, коли стоїть фермер серед поля кавунів, вони повспливали, а він по пояс у воді стоїть і плаче. Це така сумна картинка тому що розумієте, майже рік в окупації з останніх сил на якісь кредитні кошти щось намагаєшся виростити, щоб якось підтримати економічну активність і потім знову тебе накриває отака ситуація, ще невідомо чим це все закінчиться. Тому такий розпач можливий, але його можна трішечки пом’якшити. Якщо ці люди зрозуміють, що вони не кинуті на призволяще, що ми всі їх готові підтримувати», – говорить генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль.
Новокаховська зрощувальна система, яка була найбільшою в Україні та Європі, нині повністю знищена. До трагедії площа сільськогосподарських земель в Херсонській області складала близько двох мільйонів гектарів. Зараз вони непридатні для використання, адже 85% з них – ґрунти, які потребують постійного поливу. За приблизними підрахунками, часткове відновлення зрошувальної системи обійдеться в 4,5 мільярдів євро. Навіть за умови наявності фінансування, відновлювальні роботи можна буде провести тільки по завершенню військових дій.
Чи треба відновлювати механізми зрошення – питання дискусійне. Каховське водосховище з системами поливу будувалось в в п’ятидесятих роках і зараз ці технології є морально застарілими. Зокрема, Одеська область в схожих умовах пішла шляхом реформ, налагоджуючи системи капельного поливу, які вимагають меншої кількості води з тим же результатом. Однак в будь-якому випадку залишається необхідність в будівництві насосних станцій, проведення магістральних каналів до земельних ділянок, які будуть зрошуватися цим самим капельним зрошенням . Всі ці технології в Україні давно відомі, але їх впровадження потребуватиме часу та фінансування.
Також на Херсонщині була порушена логістика річкового судноплавства, яке тут активно розвивалось до війни. Система шлюзів в Каховці зруйнована, а з ним втрачені налагоджені шляхи для перевезення агропродукції. За даними Міністерства аграрної політики, щорічно в нас вирощується 60-70 мільйонів тонн зернових культур, а споживається 17-18 мільйонів тонн. Під удар потрапляють бідні держави, куди зерно вивозилось на експорт.
З усіх південних областей Одеській пощастило найбільше. За винятком острова Зміїний, вся територія регіону уникла окупації, не піддавалась регулярним артилерійським обстрілам. Їй дошкуляють, хіба що, ракетні та дронові атаки, від яких, на жаль, не застрахована жодна область України. Проте тут, на відміну від Херсонщини та Миколаївщини, сільськогосподарські території не заміновані, та можуть використовуватися активніше, ніж до повномасштабного вторгнення.
«Через трагедію на Каховській ГЕС Одеська область залишилась майже єдиними регіоном в Україні з найбільшою кількістю потенційних зрошувальних систем. Вони всі розташовані на території 226 тисяч гектарів, яка може бути зрошуваною. Фактично, зрошується 40-42 тисячі гектарів. За минулий рік, завдяки реформі меліорації, Одеська область отримала на три тисячі гектарів більше зрошуваних земель. Переважна кількість з них виділені під посів та вирощування овочевих культур. Одеська область спроможна забезпечувати і себе, і сусідні регіони», – говорить директорка департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної військової адміністрації Алла Стоянова.
В правобережній частині області під водою опинилось 32 % територій, а от на лівому, який знаходиться під окупацією – 68 %. Постраждало не одне фермерське господарство, а десятки, і можливо навіть сотні фермерів Херсонщину. До того, ж з Каховського водосховища живилось сільське господарство Запорізької та Дніпропетровської області. Вони, загалом, втратили близько 70% джерел зрошення. Миколаївська область теж не дорахувалася 30 % зрошувальних систем, які отримували живлення з Каховського водосховища. Відновлення фермерського господарства на півдні України це комплексний масштабний проект, що вимагатиме задіяння багатьох ресурсів.
За підрахунками фахівців, якщо вкладати гроші у магістральні мережі та трубопроводи низького тиску до кінцевого споживача, то потрібно близько 2-2,5 тисяч євро інвестицій на один гектар. Зараз в Херсонській області втрачено від 550 до 600 тисяч гектарів зрошувальних земель. А якщо взяти до увагу Запорізьку та Дніпропетровську області, то територія може збільшитись до півтора мільйона гектарів в цілому. Це десятки мільярдів доларів або євро, які потрібно ще знайти та освоїти за короткий термін.
Херсонщина була осередком вирощування овочів відкритого ґрунту , ранніх фруктів та ягід. А баштанні культури, ті ж херсонські кавун, стали світовим брендом. За підрахунками аграрії, близько 35% овочевої продукції давав саме південь України . Одна тільки Херсонська область виробляла близько чотирьох мільйонів тонн зерна, олійних культур. Цей обсяг не був потрібний для внутрішнього споживання, більша частина з нього відправлялась за кордон. Близько 9 % зерна з півдня України йшла на експорт, але зараз цей потенціал втрачено.
Внаслідок руйнації Каховського водосховища, бракуватиме не лише базових овочів, а й традиційних херсонських кавунів. Їх вирощування теж взяла на себе Одещина. Напрямок баштанництва стали розвивати в області цього літа. Однак загалом, дефіциту харчових продуктів не спостерігалося й не планується згодом. Адже Україна є аграрною державою, яка виробляє продуктів харчування в 5-6 разів більше, ніж споживає. Однак через війну більше ніж десять тисяч гектарів земель стали непридатні для сільського господарства.
«Через важку гусеничну техніку відбувається руйнація та ущільнення верхнього родючого шару ґрунту. Будівництво окопів, бліндажів та інших фортифікаційних споруд теж передбачає виймання землі без розділення її на родючі та неродючі шари. А найбільш проблемним фактором є те, що у нас відбуваються обстріли. Через них ми маємо вирвові ушкодження, що передбачає повну руйнацію гумусу. Так керована авіабомба лишає за собою вирву глибиною шість метрів та радіусом 10-12 метрів. А ще при вибуху виділяється велика кількість теплоти, яка спалює органічні речовини, які підтримують родючість ґрунту, » – говорить доцент Херсонського аграрно-економічного університету Дмитро Ладичук.
Постраждалі території мають пільги по земельному податку, податку на нерухомість. Ці умови стосуються або деокопованих територій, або земель, де ведуться військові дії. Під них цілком потрапляє постраждала Херсонська область. Правобережна частина регіону знаходиться під постійними обстрілами та бомбардуваннями, лівобережна територія непідконтрольна українському уряду. Там є розвідка, є партизанський рух, однак проте, щоб відновити сільське господарство в повному обсязі, мови не йде.
Потрібна як мінімум деокупація території, щоб підрахувати збитки й налагодилити роботу агропідприємств. По лівому берегу Дніпра у російських військ проходила перша лінія оборони, тому вся територія там замінована. Щоб зробити її безпечною для сільського господарства, потрібно буде витратити багато часу та коштів. . Фахівці наводять цифри, що економічні збитки через російську агресію для аграріїв вже перевищили 55 мільярдів гривень. І не можна спрогнозувати, коли і яким чином постраждалі землі можуть знову використовуватися.
Марія Шевчук
Проєкт «Відновлення територій півдня України після руйнування Каховського водосховища» створено за участю CFI, Французького агентства з розвитку ЗМІ, в рамках проекту Hub Bucharest, за підтримки Міністерства закордонних справ Франції.
