На українсько-молдовському кордоні завершується облаштування міжнародного автомобільного пункту пропуску «Рені» , де прикордонники двох країн проводитимуть спільний контроль. Така інформація прозвучала на зустрічі у Брюсселі щодо розвитку експортної спроможності України. Ця подія стане першим кроком для реалізації полегшених перевірок між КПП «Рені» (Україна), «Джурджулешти» (Молдова) та «Галац» (Румунія).
Насамперед, автомобільні дороги будуть вести до портів Румунії, через які наша продукція прямуватиме на експорт по всьому світу. Власне, питання доставки українського зерна стало тим поштовхом, який мотивує міжнародних партнерів шукати нові вигідні шляхи транспортування. Морські перевезення найзручніші для доставки великогабаритних вантажів, проте через війну порти в Україні стикаються із серйозними труднощами, хоч і продовжують працювати.
Перевезення під вогнем
За даними Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, зі старту роботи тимчасового коридору через Чорне море вивезли більше 22 мільйонів тонн вантажів. Зокрема, з серпня 2023 року ним пройшло більше 700 суден, які везли переважно зерно. Експорт здійснювався через такі порти, як «Одеса» , «Чорноморськ» та «Південний». За останній рік вони вийшли фактично на довоєнні показники, хоча не обійшлося без втрат. Азовське узбережжя наразі знаходиться в окупації, тому порти Чорного моря стали чи не єдиним шляхом міжнардного експорту.
У липні минулого року РФ вийшла з так званої «зернової угоди» та почала активно атакувати порти Одещини. Варто зазначити, що росіяни вели обстріли навіть в той час, коли гарантували безпеку перевезень, тому припинення угоди було радше символічним. За останні півроку через ворожі атаки було пошкоджено більше 200 об’єктів портової інфраструктури, постраждало близько тридцяти цивільних осіб. Проте порти продовжують працювати, регулярно збільшуючи обсяги перевалки. Попри всі ризики, вони продовжують вивозити українську аграрну продукцію на експорт.
«Росіяни намагаються перешкоджати як нашому цивільному судноплавству, так і міжнародному загалом. Ми працюємо над безпекою суден, які рухаються зерновим коридором. Вже є деякі плани, як організувати збільшення об’єму перевезень. Морський шлях для України є основним каналом експорту та імпорту, до повномасштабного вторгнення його обсяг складав 90 %. Це те, що дозволяє пришвидшити надходження валюти в нашу країну, покращити наш економічний стан та торгівельний баланс. Тому що наземні логістичні шляхи дорожчі та відповідно складніші, ніж море,» – пояснює речник Військово-морських сил Збройних сил України Дмитро Плетенчук.
Днями з одеського порту вийшов балкер SKY GATE, який везе 25 тисяч тон української пшениці до Нігерії. Це перше судно, яке вийшло з українських портів в 2024 році. Попри небезпеку, маршрут через Чорне море сьогодні залишається основним для доставум нашого зерна. Попри дрейфуючі міни в морі, попри періодичні обстріли портової інфраструктури, українська агропродукція прямує до країн, які ризикують опинитися на межі голоду.
Україна, незважаючи на ситуацію, в якій вона опинилась, продовжує допомогати іншим країнам. Однак для цього їй треба шукати допомоги в сусідів. На стратегічне партнерство зараз претендує така країна Європейського Союзу, як Румунія. Одесу та найбільший румунський порт, Констанцу, відділяє дорогами близько п’ятиста кілометрів. Це вигідне географічне положення для України, яким зручно налагодити перевезення вантажів. Однак донедавна цей транспортний маршрут був незатребуваним, бо нашому судноплавству нічого не загрожувало.
Налагодження міжнародних перевезень це можливість заробити аграріям кошти й підтримати економіку держави, яка дуже потерпає через війну. В ситуації що склалася, важливо розробляти альтернативні маршрути, які зроблять експорт безпечнішим та розвантажать порти. Так зерно активно вивозили через порти Балтійського моря, до Польщі та Литви, однак періодично кордони блокуються польськими фермерами чи іншими протестувальниками.
Євроінтеграція для півдня
В жовтні минулого року Україна ініціювала створення «зеленого коридору» між автомобільними пропускними пунктами «Рені – Джурджулешти – Галац». Основна мета – пришвидшити рух товарів та експорт української агропродукції. Створення спільного пропускного пункту вимагатиме спільної роботи між нашою державою, Молдовою та Румунією.
Нововведення допоможуть скоротити час на перевірки, які йдуть на перевірку вантажівок та, відповідно, зробити контроль більш швидким. Однак для цього потрібно розвивати інфраструктуру між прикордонними містами України, Молдови та Румунії. Реалізація масштабних змін це справа не одного року, однак перші ініціативи будуть запроваджені вже найближчими місяцями.
«В березні в Констанці планується запуск додаткової якірної стоянки для української агропродукції. Домовленість про це досягнута на зустрічі щодо нарощення експортної спроможності українських портів Дунаю. Організацію якірних стоянок ми обговорювали з румунськими колегами ще у вересні. Наразі завдяки відкриттю портів Одеси потік агропродукції через Придунав’я зменшився, проте питання не втратило актуальності.В будь-який момент з «резервного» напрямку аграрного експорту Дунай може знову перетворитись на основний. За січень-лютий румунська сторона обіцяє провести тендер та напрацювати нормативну базу, щоб вже у березні ввести стоянку в експлуатацію,» – написав генеральний директор Українського Дунайського пароплавства Дмитро Москаленко на своїй сторінці у Facebook.
Прикордонні пункти України, Молдови та Румунії розташовані буквально один за одним. Для того, щоб з півдня Одещини потрапити до румунського Галацу, необхідно подолати десять кілометрів територією Молдови, частина якої знаходиться між українським та румунським пропускними пунктами. При тому що цей маршрут є стратегічним для експорту українських товарів.
До російського повномасштабного вторгнення, за безперешкодної роботи портів, розробка альтернативних маршрутів не була актуальною. Однак в умовах небезпеки для цивільного судноплавства так потреба наразі постала дуже гострою. Затримка через те, що вантажівкам потрібно оминути дві митниці, є не єдиною проблемою. Зокрема, важливо розбудувати прикордонний пункт «Рені», щоб молдовські прикордонники могли проводити необхідні перевірки, коли вантажівки з нашими товарами виїжджають з України.
Для цього потрібно розширити автомобільний маршрут Рені – Галац з двох до чотирьох смуг, та обладнати прикордонні пунти додатковим технічним оснащенням. Однак для цього необхідна спільна робота. Зараз пропускна спроможність «Рені – Джурджулешти» складає приблизно п’ятдесят вантажівок на добу. Для міжнародної альтернативної транспортної артерії це дуже мало, при тому що наразі це один з основних автомобільних маршрутів, який веде до портів Румунії та найближчий шлях з районів Одещини до ЄС.
Ключова мета розбудови інфраструктури наявних пукнтів пропуску та створення «зеленого коридору» – збільшення фактичної пропускної здатності на кордонах як мінімум вп’ятеро, що пришвидшить рух товарів та експорт української аграрної продукції. І враховуючи факт, що Україна йде шляхом європейської інтеграції, це буде не тимчасовий захід, щоб запобігти міжнародній продвольчій кризі, а й новий логістичний маршрут, що дасть вихід Одеській області до країн Євросоюзу.
Марія Шевчук
