Ігор Федик: «Болгарія довгий час дивилась на Україну крізь призму відносин з Росією»

У червні болгарські журналісти з усіх куточків світу приїхали до Одеси, на щорічну зустріч медіа. Місто-порт біля Чорного моря вперше за двадцять років стало точкою збору для болгарських медійників: цьому не став на заваді факт війни та ризик обстрілів. Одеська область один з тих регіонів, який цілеспрямовано працює з Болгарією, починаючи від економічних проєктів, закінчуючи спільними культурними заходами. Проте якщо говорити про роботу на рівні держави, то Болгарії приділяється досить мало уваги, порівняно з іншими країнами Європейського Союзу.

Болгарія є однією з держав ЄС, яку з Україною поєднує спільне море і перспективи розвитку, які на сьогодні не вдалось реалізувати достатньою мірою. Як в Болгарії сприймають Україну? Яка роль в цьому російської пропаганди? І яким чином можна змінити ситуацію на краще? Про це ми поговорили з координатором відділу Південно-Східної Європи New Geopolitics Research Network Ігор Федик, який мешкає в Болгарії з 2018 року.

Ігоре, добрий день! Як ви можете охарактеризувати болгарсько-українські відносини на даний момент?

– Говорити сучасний стан будь-яких відносин треба з урахуванням того, якими вони були до цього моменту. Якщо брати час до 24 лютого, то Болгарія і Україна дивилися, скажімо так, трошки в різні боки. На сьогодні ж в стосунках Болгарії та України є суттєві покращення в порівнянні з тим, що було до російського повномасштабного вторгнення. Зокрема, якщо взяти динаміку торгівельних відносин, то за даними торгово-промислової палати України товаробіг з Болгарією зріс в три з половиною рази. Це суттєве покращення, однак на мою думку, є великий потенціал, який можна розвивати.

–        Через що склалась така ситуація?

Причини цьому були різні. Якщо, наприклад, брати Болгарію, то вона знаходиться в орбіті впливу Російської Федерації. Зараз вже не так, як до повномасштабного вторгнення, бо можливості Росії впливати на країну стали меншими на даний момент. Болгарія довгий час дивилась на Україну крізь призму відносин з Росією. Жодних суттєвих кроків в бік України не робилося без урахування інтересів РФ. Так само і в Україні в принципі не було такого суттєвого інтересу до розвитку відносин з Болгарією.

–        Як ставляться в Болгарії до України після повномасштабного вторгнення?

Болгарія наразі є однією з країні, яка надає Україні військову підтримку, тобто вона не тільки постачає військову допомогу, але і продає зброю. Крім того, вона нам серйозно допомогла, коли у нас виникли проблеми з паливом. На даний момент існує емпатія в болгарських громадян стосовно України та її жителів, люди більше цікавляться тим, що відбувається в Україні, змінюється думка про нашу державу. Нас вже не сприймають з Росією як одне ціле, тобто є більше розуміння процесів, які відбуваються в Україні, і це позитивно впливає на динаміку двосторонніх відносин.

– Як Болгарія допомагає європейській інтеграції України?
Болгарія підтримує євроінтеграційні прагнення України. Зокрема в червні 2022 року Софія підтримала рішення про надання Україні статусу країни-кандидата на вступ до ЄС. У грудні 2023 року лідери ЄС погодили відкриття переговорів з Україною про вступ, а офіційне рішення щодо цього було прийняте на першій міжурядовій конференції в червні 2024 року. В обох випадках Болгарія голосувала «за». Також для України є важливим й досвід євроінтеграції цієї країни. Його використання дозволить нам краще розуміти «джунглі» європейської бюрократії, уникати тих помилок, які робила Болгарія на власному шляху до ЄС і, відповідно, швидше долати непрості євроінтеграційні етапи.

–        В Болгарії, наскільки мені відома, велика діаспора українських громадян, серед яких чимало етнічних болгар. Чи намагаються вони розповідати про Україну?

Багато українців, які тим чи іншим чином опинилися в Болгарії після війни, і ті, хто перебував там до повномасштабного вторгнення,  намагаються поширювати інформацію про Україну. Тут все залежить від можливості конкретних людей. Є інтерес з боку болгарських засобів масової інформації щодо подій в Україні, інтерес власне до людей, які знаходяться в Болгарії та можуть донести реальну ситуацію, а не те, що поширюють російські медіа.  Російські наративи активно присутні в інформаційному просторі Болгарії і тому дуже важливо, щоб українці мали можливість говорити.

Що найчастіше питають болгари про Україну?

– Якщо говорити про мій особистий досвід,  то я регулярно отримую запрошення на телебачення і я маю можливість коментувати ті чи інші події які стосуються України, російсько-української війни, тобто можу доносити українську точку зору.  Питання різні, але всі вони так чи інакше стосуються війни: від ситуації на полі бою, до того, як живуть українці в умовах війни, як їм вдається жити та працювати.

– Які основні наративи просуває російська пропаганда в Болгарії?

Спектр наративів дуже широкий. В принципі все те, що ми чуємо в Україні, все воно вкидається і в інформаційний простір Болгарії. Загалом, тут немає відмінності з іншими країнами Євросоюзу. Просто інколи є невелика різниця,  внутрішній контекст наприклад про те, що Україна пригнічує етнічних болгар, або що Україна використовує болгарські боєприпаси, щоб вбивати етнічних болгар на окупованих територіях. Так, наприклад, було звернення до президента Болгарії, щоб він перестав постачати зброю у «київському режиму», який вбиває етнічних болгар в окупованих Росією областях.

–        Тобто, принципово пропаганда не відрізняється?

Є стійкі наративи, які постійно поширюються і наративи, які з’являються ситуативно. Серед стійких, що РФ не є агресором, що на цю війну її спровокувало НАТО і що це війна на між Росією і Україною, а війна між НАТО і РФ, що Росія захищається, і тому вона була змушена вдатися до таких от дій в Україні, щоб захиститися себе. Ну і багато говориться про те що Україна – це маріонеткова держава, яка підконтрольна Заходу що вона зовсім не самостійна що її використовують для того, щоб вбивати братні народи.

–        А чи є особливості роботи пропаганди, характерні саме для Болгарії?

Спілкуючись з болгарськими експертами, які досліджують тему російської пропаганди, доходимо висновку, що Болгарія є своєрідною лабораторією для тестування нових наративів.  Російські пропагандисти запускають певні наративи в Болгарії і, якщо вони гарно заходять аудиторії, звідти йдуть далі гуляти Євросоюзом. Болгарія, з різних історичних причин, сприятливіша до пропаганди, ніж інші країни. Однак і тут є певні нюанси.  Наприклад, той же наратив про денацифікацію він не дуже зайшов болгарському населенню в інформаційному просторі. Це не дивно, адже навіть самі росіяни не до кінця розуміють, що мається на увазі під словом «денацифікація». А як пояснити іноземним громадянам те, що не можеш пояснити своїм власним.? Тому цей наратив зараз майже не використовується.

–        Чому російські фейки і пропаганда такі успішні в цьому регіоні?

–        Є багато різних моментів. Одна з причин, чому російська пропаганда добре заходить в Болгарії це те, що болгарам останні років 150 постійно в голову втовкмачували вдячність Росії за звільнення. Спочатку від османського ярма, потім – від нацистів.  Це основні такі два стовпи в Болгарії російської пропаганди, на яких нашаровується все інше.  В Софії стоять пам’ятники царю-визволителю, стояв донедавна пам’ятник Червоній армії, який нарешті демонтували. Постійно насаджувалась вдячність російському народу за допомогу.  А те що в армії тодішньої царської Росії, а потім і радянської армії, окрім росіян були і інші народи, зокрема, й українці, якось замовчується.

–        Чи є організації, які намагаються протидіяти, російському впливу?

На державному рівні найефективнішими в протидії та спростуванню є Міністерство оборони Болгарії. Цією темою вони почались серйозно займатись в 2023 році. Тоді за ініціативи міністра Тодора Тагарева при пресцентрі Міноборони був створений напрям, який займається розвінчуванням фейків російської пропаганди. Є певні кроки з боку інших міністерств і відомств, але системно проти неї працює поки лише Міноборони. Активно працюють над цією темою також громадські організації, окремі журналісти. Проблема в тому, що між державними установами, а також між ними і неурядовими організаціями немає координації в протидії російському інформаційному впливу. Тому ефективність протидії йому не така висока, як могла би бути.

–        Чи розуміють люди в Болгарії, що наразі РФ загрожує європейському континенту?

  Частина населення в Болгарії дійсно розуміє, що відбувається в Україні, хто є  агресором, а хто жертвою. Що не НАТО спонукало Росію напасти, що Росія напала на Україну. У таких людей є розуміння що Росія – це агресор, що її вчинки становлять загрозу для інших країн. Якщо Росія досягне успіху, наступними будуть країни-сусіди. Болгарія хоч і немає спільного кордону з Україною, але і вона і не так далеко знаходиться/ Одним із наслідків російсько-української війни для Болгарії, як і для усіх країнах світу,  особливо в Європі, це переозброєння болгарської  армії. Його не порівняти з тим, що було до повномасштабного вторгнення.  Створені численні проєкти, які активно розвиваються,  виділяються кошти.

–        Але й вистачає людей, для яких «не все так однозначно», так?

Частина болгарського населення – це так звані «русофіли».  В них є інше розуміння, яке зокрема нав’язується  їхнім президентом і проросійськими політичними силами, які присутні в парламенті. Вони просувають думку, що Болгарія не повинна постачати Україні зброю,  займати щодо війни нейтральну позицію, а не ту, яка на сьогодні є загальноприйнятою в НАТО. І це звучить абсурдно, тому що країна є частиною Альянсу і не може займати протилежну йому позицію.

–        Що на вашу думку можна зробити для покращення болгарського українських відносин?

В Україні має бути чітке розуміння на рівні державного керівництванаших двосторонніх відносин з Болгарією, як от наприклад є з Румунією.  Україна і Румунія вони прагнуть перетворити наші відносини на стратегічне партнерство. З Болгарією є куди рухатись, але треба чітко розуміти, для чого це нам, що нам може дати Болгарія і що ми можемо запропонувати їй.

 Марія Шевчук

Фото з особистого архіву Ігоря Федика.

Матеріал створений за участю CFI, Agence française de developpement medias, як частина Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції.