Наприкінці червня у Відні відбувся форум Стратегії ЄС для Дунайського регіону. Це макрорегіональна ініціатива Євросоюзу, яка працює з 2011 року та прагне всебічно розвивати території, які розташовані в басейні річки Дунай. Ключовою особливістю стратегії є те, що між собою на рівних співпрацюють як країн-члени ЄС, так і держави, що не входять до складу Євросоюзу. Однією з останніх є Україна, яка попри всі виклики, продовжує реалізовувати спільні проєкти розвитку з сусідніми державами. Одеській області в цих програмах відведена одна з найважливіших ролей.
За останні десятиліття країни, через які протікає Дунай, зробили великий крок вперед у поглибленні співпраці. Стратегія ЄС для Дунайського регіону (EUSDR) об’єднує 115 мільйонів людей із 14 країн. Наразі цей регіон складається лише з країн-членів Євросоюзу та країн-кандидатів на вступ. Європейська інтеграція вздовж Дунаю ставить на меті, щоб найдовша річка Європи стала спільною водною артерією ЄС. Разом з тим на цій території виникають труднощі, бо вона стикається з системними загрозами та загрозами безпеці, включаючи згубний вплив третіх сторін, гібридні загрози та дезінформацію. Одним з найсерйозніших дестабілізуючих факторів стало повномасштабне російське вторгнення.
Людські втрати, руйнування інфраструктури, знищення природних ресурсів – це далеко не повний перелік наслідків, з якими зіштовхнулась Україна за останні два роки. Інші держави Дунайського регіону відчувають на собі цей згубний вплив через спільні кордони, економічні труднощі та безпекові загрози. РФ знехтувала міжнародним правом, підірвала існуючий порядок, який є основою безпеки в Європі та світі загалом. Наразі Стратегія ЄС для Дунайського регіону передбачає активну підтримку України не тільки на період воєнного стану, але й на шляху її подальшої європейської інтеграції.
«Загарбницька війна Росії змінила світ, реагуючи на це, Словенія та Австрія зробили пріоритетною співпрацю з Україною та Молдовою. Дунайська стратегія відіграє унікальну роль принаймні у двох аспектах. По-перше, об’єднання країни-членів Євросоюзу та країни-кандидатів за столом співпраці, а по-друге, у підготовці кандидатів до роботи з європейським фінансуванням та європейськими механізмами. Я могла б навести ще багато прикладів, але ті, які я навів, я думаю, вони достатньо демонструють, що Дунайська стратегія відіграє ключову роль в інноваціях і цифровому переході в зеленому переході в пом’якшенні наслідків клімату та в розширенні співпраці», – говорить комісарка з питань політики згуртованості Євросоюзу Еліза Феррейра.
Держави, які поєднує Дунай, розвинуті досить нерівномірно. Регіональна інноваційна система Європейського Союзу показує, що в Дунайському регіоні вистачає як сильних інноваторів, так і доволі слабких. Будь-яке вирішення цього виклику має будуватися саме на співпраці та передачі досвіду. Зокрема, використанні зв’язків Дунайського макрорегіону для створення ширшої інноваційної системи на користь усіх учасників. Вплив кліматичних змін стає дедалі очевиднішим, і наразі можна лише посприяти запобіганню та пом’якшенню наслідків. Також останніми роками для регіону гостро постало питання спільної безпеки.
Стратегія ЄС для Дунайського регіону стала майданчиком для співпраці з країнами-кандидатами на вступ до ЄС, їх готують до реформ та правилам роботи за загальноєвропейськими нормами. Зі свого боку, країни Євросоюзу мають виробити спільний стратегічний підхід для розвитку Чорноморського регіону. Довгий час цьому напрямку приділялось мало уваги і тільки після повномасштабного російського вторгнення, після того, як з’явилась загроза світової продовольчої кризи стало зрозумілим, наскільки ця територія є важливою для безпеки та розвитку транспортних маршрутів в Європі.
Досвід Стратегії ЄС для Дунайського регіону (EUSDR) може бути корисним для розвитку подальших проєктів транскордонного співробітництва. Свого часу вона взяла за основу успішний досвід країн Балтії. Дунайська стратегія використовує політику розширення Євросоюзу як стратегічну інвестицію. Історія демонструє, що членство в ЄС неодноразово ставало каталізатором для подолання регіональних конфліктів, сприяло примиренню, посиленню регіональної співпраці. Також вони прискорювало внутрішні інституційні та економічні реформи, яких наразі так потребує Україна.
«Найбільшою цінністю Дунайського регіону є люди, які працюють над різними темами в Дунайській стратегії. Вони залучені до роботи на різних рівнях комунікації, починаючи від державних міністерств до мерів, а також організацій громадянського суспільства, молодіжних дослідницьких установ. Тут багато людей, з якими в рамках платформи є велика можливість спілкуватися та здійснювати спільні ініціативи в проектах у реальній практиці та у своєму реальному житті. Співпраця в Дунайському регіоні означає для нас стабільність, тому що ми розуміємо, що без цього ми не зрозуміємо один одного,» – вважає директорка Українського інституту міжнародної політики Надія Афанасьєва.
Дунай став важливою дорогою життя для України та інших країн – як засіб транспортування та експорту українського зерна, продовольства та інших важливих продуктів. Коли під удар потрапили порти Чорного моря, був розроблений альтернативний маршрут на півдні Одеської області, який пролягав через цю річку. Через це портова інфраструктура українського Дунаю зазнавала й продовжує зазнавати військових ударів з боку РФ. Країна-агресорка своїми діями поставила під загрозу судноплавство на Дунаї, одній з найважливіших водних транспортних артерій Євросоюзу.
Загальна протяжність Дунаю складає 2850 кілометрів, з яких на українську територію припадають скромні 174 кілометри. Однак саме тут, на цьому відрізку, річка впадає і Чорне море, тому важливість цього напрямку не варто недооцінювати. У листопаді 2024 року у Відні запланований бізнес-саміт Дунайського регіону. Ключовими темами заходу стануть розробка шляхів сприяння процвітанню регіону через розкриття підприємницького та інноваційного потенціалу вздовж Дунаю. Окремо постане питання відбудови України, якій у майбутніх планах розвитку відведена одна з головних ролей.
Марія Шевчук
Матеріал створений за участю CFI, Agence française de developpement medias, як частина Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції.