Країни Європейського Союзу продовжили тимчасовий захист для українців до березня 2025 року. Це максимальний період, на який може надаватися цей статус, адже згідно директиви Ради ЄС, його не можна надавати більше, ніж на три роки. В наступному році якраз спливає термін, на який може бути оформлений тимчасовий захист. Чи завершаться за цей час військові дії на території України – невідомо, на яких підставах українці зможуть залишитися за кордоном, якщо вдома буде небезпечно, теж питання відкрите. В кожному випадку, нічого не говорить про те, що найближчим роком ситуація зміниться, тому життя можна планувати тільки терміном на рік.
Водночас, спостерігаються зміни в тому, яку саме допомогу отримуватимуть наші співвітчизники, які знайшли прихисток в європейських державах. Якщо раніше підтримка була орієнтована на те, щоб дати людям перепочити та адаптуватися до нових обставин, то зараз більше уваги приділяється інтеграції українців. Щоб вони вчили мову приймаючої країни, знаходили роботу та ставали максимально незалежними від соціальної допомоги та благодійних організацій.
Економічні наслідки російського повномасштабного вторгнення відчувають на собі навіть ті країни, яких війна безпосередньо не стосується.Разом з тим, темою українських біженців активно маніпулює російська пропаганда в європейському інформаційному просторі. Країни ЄС не встигли оговтатись від коронавірусної кризи, як постало питання допомоги Україні, яка зіштовхнулась з великою війною.
Така підтримка має стратегічне значення, бо РФ вустами пропагандистів неодноразово погрожувала, що наступною ціллю стануть держави ЄС та НАТО. Тому попри певних одіозних політиків, на кшталт Орбана в Угорщині чи Фіцо у Словаччині, більшість схильна саме підтримувати Україну, навіть на шкоду своїй економіці. Інша річ, що так далекоглядно думають не всі, і це дає великий простір для маніпуляцій.
«Тема українських біженців була однією зі стратегічних кампаній, інформаційних атак та пропаганди Російської Федерації з перших днів повномасштабного вторгнення. Втім, на переконання нашого аналітичного центру, це все технології, які були опрацьовані ще з сирійськими біженцями, та з часів міграційної кризи, створеної на польсько-білоруському кордоні. Ця тема стала інструментом як для переслідування людей, що рятували свої життя від війни, так і для підриву політики солідарності з Україною. В цьому контексті наші біженці постають лінивими та нахабними, і взагалі нацистами та бандерівцями, які заполонили Європу. І що скоро Європа побачить, якими українці є насправді і чому Росія розпочала військову агресію. І треба розуміти, що всі ці теми дуже гарно адаптовані до контексту тієї чи іншої країни, » – говорить керівниця Групи аналізу гібридних впливів Українського кризового медіацентру Маріанна Присяжнюк.
Європейські країни продовжують підтримувати українців, однак вимагають, щоб працездатні люди вносили свій вклад в економіку. Так у Німеччині, яка прихистила півтора мільйони українців, більше уваги приділятимуть допомозі з працевлаштуванням. Знижений мовний поріг, з яким людина може шукати роботу та самостійно шукати роботу. Якщо людина не працевлаштується, можливе зменшення соціальних виплат.
Чехія, яка входить до ТОП-3 за кількістю українських шукачів притулку, теж зменшує об’єми допомоги. Зокрема, термін проживання у безкоштовному житлі скорочується з п’яти місяців до трьох, деякі послуги (на кшталт підтвердження диплома) знову стануть платними. Також власникам автівок варто замінити українські номери на чеські.
Досвід інших країн ЄС показує, що українці досить добре та швидко адаптуються в нових обставинах. Так станом на жовтень 2022 року, українці сплатили до польського бюджету податків на 10 мільярдів злотих. Сама ж країна виділила за аналогічний період на допомогу 3,5 мільярдів злотих. Таким чином, українці принесли доходу приймаючій країні більше ніж вдвічі за ті гроші, що вона витратила на допомогу.
Польський досвід став у нагоді багатьом європейським країнам, які прийняли українців. Вони побачили в них перспективу, людський кваліфікований ресурс, якого зараз дуже бракує. Допомога для українців нікуди не зникає, вона зазнає реформ під впливом актуальних потреб. Останні тенденції підтверджують те, що нас раді бачити в європейській сім’ї.
В грудні Європейська Рада оголосила про початок переговорів щодо вступу України до ЄС. Разом з нами таке запрошення також отримала сусідня Молдова. На прискорену євроінтеграцію багато в чому вплинула теперішня політична обстановка. Виявилось, що Україна є важливою для Європейського Союзу, чорноморські порти важливі для продовольчої безпеки, і що дуже довгий час нас відверто недооцінювали.
Станом на кінець жовтня 2023 року, тимчасовий прихисток в країнах Євросоюзу отримали понад 4 мільйони українців. Багато з них побачили європейські країни вперше в житті. В свою чергу, європейці до 24 лютого дуже мало знали про Україну та людей, які там проживають.
«Розширення Європейського Союзу це та ситуація, з якої абсолютно всі вийдуть переможцями. Україна має отримати моральну, політичну та фінансову підтримку, на яку вона заслуговує. І ми теж цього потребуємо заради нашої власної безпеки, разом з Україною, Грузією, Молдовою, а також Боснією та Герцеговиною. Нам усім хотілось би бачити об’єднану, одностайну позицію, щоб надіслати найсильніші сигнали Україні, яка веде війну за всіх нас. Ми не говоримо про миттєво членство в ЄС, ми говоримо про наступний крок, якого українці заслуговують, » – заявила президентка Європейського парламенту Роберта Метсола під час минулорічного саміту ЄС в Брюсселі.
За досвідом інших країн, від старту переговорів до членства в Євросоюзі минало від п’яти до семи років. За цей час Україна має провести низку реформ, які наблизять наше чинне законодавство до законодавства ЄС. Незважаючи на воєнний стан та інші супутні проблеми, Україна проробила велику роботу, яку оцінили наші європейські партнери. Чимало українців, які вже майже два роки живуть в державах Європейського Союзу на своєму власному досвіді побачили його переваги. Звісно, всюди вистачає проблем, ідеального місця на землі не існує. Однак побачити й перейняти кращі практики це гарна можливість зробити своє життя кращим, де б ти не жив.
Марія Шевчук
