Продовжуємо понеділок з нашою регулярною рубрикою InfoCrime. Ми викриваємо фейки та ворожу пропаганду, яка розрахована на мешканців Одеської області. Особливо активно в цьому себе проявляють проросійські пабліки, які намагаються впливати на громадську думку й не цураються грати на людських трагедіях. Традиційні медіа, хоч і уникають відвертої дезінформації, однак не проти пограти на емоціях читачів. В цьому дайджесті ми проаналізували новини та інформаційні повідомлення, які були опубліковані з 27 вересня по 1 жовтня. Ми зібрали в цьому дайджесті як і відверті фейки, так і звичайні маніпуляції.
Старі фейки й сучасні проблеми: про що писали ворожі телеграм-канали?
Минулого тижня в російських телеграм-каналах отримав поширення фейк про те, що на Одещині спустили під уткіс потяг, який віз західну допомогу. Таку неправдиву інформацію інформацію ми помітили, моніторячи проросійські телеграм-канали. Автори фейку стверджували, що на фото підірваний потяг, який віз до України «західну допомогу», і що українська робила все можливе, щоб приховати цей факт від української громадськості.
Ми скористались сервісами для перевірки зображень та виявили, що ці фото не мають жодного стосунку до Одещини. Вони були зроблені у РФ, в Ленінградській області, в ніч на 14 вересня, коли українська розвідка та ССО знищили там п’ятнадцять цистерн з пальним та на деякий час вивели з ладу залізничне сполучення напрямом Санкт-Петербург – Псков. За тисячу кілометрів від півдня України.
Хочемо зазначити, що аналогічний текст (проілюстрований, щоправда, іншим фото), вже поширювався російськими інформаційними джерелами раніше. У травні 2024 року різними каналами ширилась інформація про залізничну аварію на Одещині, а як доказ наводили фото, яке фігурувало в мережі як мінімум з 2014 року. Таким чином, подекуди проросійські канали використовують одні й ті самі фейки, не прив’язуючись до подій. Однак і реагують на актуальні події, що викликали суспільний резонанс.
Також проросійські пабліки намагались пов’язати трагічну повінь Одесі з так званим «пророцтвом» одеського містика Андрія Гіперборея. Мовляв, чоловік в липні він нібито записав у щоденнику видіння про «велику бочку Божого гніву», яка затопить землю, тварин і людей. А тепер, після руйнівних злив і загибелі дев’яти людей, цитата подавалась як доказ того, що пророцтво здійснилося. Такий підхід є маніпулятивним і має на меті не пояснити події, а викликати у людей страх і відчуття приреченості.
Насамперед варто звернути увагу, що будь-які «пророцтва» завжди формулюються максимально туманно й символічно. Образ «бочки Божого гніву» чи «потопу» можна тлумачити як завгодно і підганяти під різні події: від затяжних дощів, до війнчи економічних криз. Коли катастрофа вже сталася, такі записи легко подати як точне передбачення, хоча насправді вони є абстрактними метафорами без конкретики.
Друга маніпуляція полягає в акценті на датах: мовляв, рівно за два місяці після запису прийшла біда. Подібні збіги виглядають вражаюче лише на емоційному рівні, але насправді нічого не доводять. Будь-який період часу можна подати як «знаковий», якщо цього потребує легенда. Це навіює читачам ілюзію неминучості та фатальності, замість того щоб шукати реальні причини трагедії.
Таким чином, запис у щоденнику Андрія Гіперборея не має нічого спільного з прогнозуванням реальних подій. Тут відбувається маніпуляція на довіріі, страху та релігійних асоціаціях, для створення враження надприродного передбачення. За своєю суттю, повідомлення у цьому пабліку спекулює на людській трагедії, прагнучи підмінити раціональність містикою й спричинити нагнітання паніки. Автори маніпулятивного повідомлення прагнули посіяти відчуття безсилля та приреченості. В той час як в реальному житті ми мали справу зі стихійним лихом, а не з «Божим гнівом».
Заради клікабельності: як і чим маніпулювали одеські медіа?
Ми також продовжуємо досліджувати новини в офіційних медіа на предмет зловживань та маніпуляцій. Новина «Закривавлене тіло в під’їзді: одесит забив до смерті знайомого» має сильні візуальні тригери, що посилює шоковий ефект. Матеріал виглядає як зведення поліції чи швидкої, але в деяких випадках такі публікації не відрізняють попередні підозри від доведених фактів і можуть створювати враження остаточності там, де триває слідство. Тому потрібно уважніше ставтитись до формулювань на кшталт «забив до смерті», якщо немає посилань на вирок чи офіційну підозру.
Матеріал «В Одеській мерії на сесії стали запрошувати масовку з лояльних військовиху» використовує політичну рамку і термін «лояльні», що формує у читача образ організованої пропагандистської підтримки місцевої влади. Ця публікація вирізняється емоційно-забарвленою лексикою, а посилання на анонімні або непрямі джерела вимагають додаткового фактчекінгу. Зокрема, чи є там пряма цитата організаторів, документи запрошень або відео із сесії, бо без цього повідомлення може працювати як безпідставне звинувачення, особливо коли мова йде про українських військових
Публікація «Одесити зробили діру в стіні складу та винесли товару на чверть мільйона гривень» подається як оперативна кримінальна новина з конкретними деталями і посиланнями на пресслужбу поліції, проте заголовок й окремі фрази підсилюють драматичність, що робить матеріал емоційно навантаженим і підвищує клікабельність. При цьому відсутні коментарі потерпілої сторони або результати експертизи, тому читач не знайомий з деталями, йому пропонується погодитись з авторськими висновками.
Hовина «В Одесі відновлюють будинок, де сталася найстрашніша трагедія минулого року» привертає увагу до наслідків дронової атаки на багатоповерхівку, з сильним емоційним фокусом на постраждалих і реконструкції. Тут маніпуляція більш витончена, йде апеляція до співчуття і пам’яті читача, яка може підсилювати критичне ставлення або, навпаки, емоційно виправдовувати рішення місцевої влади. Важливо перевіряти факти відновлення, зокрема хто фінансує, встановлені терміни, офіційні акти, а не сприймати опис як повну картину.
Публікація «Труханов має піти у відставку через стихійну біду в Одесі, – депутатка Квасніцька » має ознаки політичної маніпуляції. З одного боку, у заголовку виноситься, що ці слова особиста думка однією з депутаток Одеської міської ради. Це була її реакція на трагічну повінь, яка забрала життя дев’ятьох людей в Одесі. З іншого боку, для того щоб стверджувати, хто саме винуватий в трагедії, що сталася, потрібні результати розслідування, які мають встановити всіх, хто не виконав свої зобов’язання, зокрема представників міської влади. Однак поки результати розслідування не опублкіковані, будь-які заяви щодо провини будь-якого посадовця можуть містити зовсім іншу мотивацію, ніж встановлення справедливості.
Усі проаналізовані матеріали мають ознаки клікабейтної журналістики. Ми тут побачили емоційні заголовки, вибіркову подачу інформації, іноді відсутність прямих офіційних документів або рівнозначних коментарів сторін. Всі ці прийоми працюють на те, щоб привернути читацьку увагу. Проте паралельно вони можуть призводити до викривленого сприйняття реальності і заважати отримати нейтральну оцінкуподій, яка має ґрунтуватися на фактах.
Маpія Шeвчyк
Проєкт реалізується за підтримки ІМІ і CzechAid
