Право на рівність: як війна змінила ставлення українців до ЛГБТ-спільноти?

Після 24 лютого 2022 року в Україні значно виросла кількість одружень. За даними сервісу Opendatabot, показник зареєстрованих шлюбів в минулому був найвищим за останніх сім років. Найбільшу статистику тут зробили військові та мобілізовані. Однією з мотивацій офіційного оформлення стосунків стало те, що «друга половина» може претендувати на захист держави. Однак, на жаль, такі права мають не всі.

Люди, які перебувають у стосунках з одностатевими партнерами, таких можливостей позбавлені. Для українського законодавства в сімейному кодексі немає місця людям, які не відносять себе до гетеросексуалів. Наразі в Україні є неможливими реєстровані партнерства або шлюби для гомосексуальних людей. Люди, які фактично проживають сім’єю, є один для одного ніким в плані законодавства.

Символ громадської організації “Військові ЛГБТ”.

Одна українська гомосексуальна пара в 2014 році подала позов до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Вони зазначили, що проживають разом з 2010 року, однак не можуть реалізувати право на сім’ю.Розгляд позову тривав майже дев’ять років. Суд визнав, що за цією справою є очевидною дискримінація та зобов’язав Україну виплатити компенсацію позивачам у розмірі п’ять тисяч євро кожному.

Весною 2023 року на сайті Президента України була опублікована петиція «За реєстровані партнерства для одностатевих і різностатевих пар», на підтримку відповідного законопроекту. Петиція набрала 25 тисяч голосів необхідних для того, щоб на неї було надано відповідь. Таке голосування демонструє, що українці розуміють важливість того, щоб одностатеві пари могли легалізувати свої стосунки. Це допоможе їм реалізувати свої права та обов’язки аналогічно тому, як це роблять гетеросексуальні партнери. По суті, рішення ЄСПЛ тільки підтвердило необхідність реформ у сфері підтримки прав людини для ЛГБТ.

Нет описания фото.
Віталій Матвєєв

«Військовослужбовці, які наразі знаходяться на фронті та захищають Україну, захищені у випадку своєї смерті. Проте інший партнер не може оформити ніяких гарантій, зокрема забрати тіло з поля бою. Українське законодавство неодноразово, десь з 2015 року, розробляло стратегії, виносили постанови Кабміну щодо надання одностатевим парам пільг та гарантій. Європейський суд з прав людини підтвердив та констатував, що Україна з 2015 року нічого не робить в цьому напрямку. Стратегія була прописана до 2023 року, але на сьогодні ми не маємо жодного законодавчого акту, який був прийнятий Верховною Радою яка б забезпечила ці права», – зазначає голова правління громадської організації «Прожектор» Віталій Матвєєв.

Це рішення для нашої держави є прецедентним, однак носить більше декларативний характер. Європейський суд з прав людини не накладає зобов’язань щодо зміни українського законодавства. Та й в світовій юридичній практиці такі постанови публікувались багато разів щодо країн Євросоюзу. Аналогічне рішення в 2023 році було винесено щодо Румунії, а в 2021 році щодо Італії.

Це усталена практика, яка показує, що в тій чи іншій державі люди піддаються дискримінації та позбавлені тих прав, які «за замовчуванням» мають гетеросексуальні прави. Європейський суд з прав людини кваліфікував порушення статті 14 та статті 8. Раніше подібні випадки кваліфікувались за статтею 8, як порушення права на приватне життя. А у випадку України була додатково зазначена стаття 14, яка говорить про дискримінацію. Тобто було додатково зазначено, що в Україні ЛГБТ-партнери піддаються утискам.

Сьогодні одностатеві пари не можуть оформити стосунки, як це роблять гетеросескуальні пари. Як вже зазначалось, особливо гостро ця проблема постала після повномасштабного вторгнення. Україну зараз захищають близько мільйона людей, серед яких є представники ЛГБТ-спільноти. Законопроект, який зараз чекає схвалення у Верховній Раді, не вирішує всіх проблем, з якими стикаються одностатеві пари. Однак це перший крок до позитивних змін.

Возможно, это изображение 8 человек и текст
Акція на підтримку законопроєкту № 9103 “Про інститут реєстрованих партнерств”.

У разі ухвалення законопроекту, одностатеві пари зможуть оформити договір, зареєструвати між собою партнерство, щоб забезпечити себе якимись гарантіями. Законопроект не замінює собою чинний Сімейний кодекс та Конституцію України, де прямо прописано, що шлюб має бути укладений між чоловіком та жінкою. Однак він цілком вирішує майнові права, зокрема партнер буде особою першої черги у випадку відкриття спадщини, нарівні з батьками та дітьми.

Проте попри всі наявні проблеми, у вітчизняному законодавстві тема сексуальної орієнтації не знаходиться поза увагою. Пряму заборону дискримінації за цими ознаками можна знайти в трудовому кодексі, нормативних актах Міністерства охорони здоров’я, правилах етичної поведінки поліцейських… Однак на сьогодні ці згадки розпорошені різними документами, які не пов’язані між собою.

Європейський суд з прав людини зазначив, що наразі Верховна Рада зареєструвала закон про реєстровані цивільні партнерства. Також аналогічний проект розробляє Міністерство юстиції. На сьогодні всі необхідні зміни прописані в Стратегії прав людини, хоча багато правозахисників ставляться до неї зі скепсисом.

Нет описания фото.
Іван Терещук

«Насправді, ця стратегія виглядає для мене дещо сумнівним документом. Адже до цього був попередній аналогічний документ, який визначав підтримку прав людини для ЛГБТ одним з пріоритетів, але нічого зроблено не було. Однак загалом, ситуація з правами гомосексуальних людей не є настільки поганою, як це може здатися з першого погляду. Адже багато років в чинному нормативно-правовому полі України є пункти про сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність. В Україні були випадки, коли за умови спільного проживання суди визнавали одностатевих партнерів членами однієї родини. Один з них був в Одеській області, щодо двох жінок, які жили разом», – говорить директор відокремленого підрозділу ГО «Асоціація ЛГБТ «Ліга» Іван Терещук.

Російське повномасштабне вторгнення дало поштовх для багатьох соціальних зрушень в Україні. Чимало наших громадян відчули себе частиною західної цивілізації, зрозуміли, за які цінності ми стоїмо та проти чого боремось. Багато українців усвідомило, що вони не хочуть залишатись складовою «руського міру», а прагнуть стати частиною цивілізованого демократичного світу.

Реформи, які мають зробити видимими ЛГБТ-родини, назрівали з початку Незалежності. Вони не про демонстрацію того, що в Україть живуть разом не тільки гетеросексуальні пари. Це законодавчі ініціативи про базові права людей , які мають бути захищені незалежно від того, яка в людини сексуальна орієнтація.

Марія Шевчук