Як просторове планування допомагає громадам Одещини?

На початку року Урядом була ухвалена передача земельних наділів сільськогосподарського призначення у підпорядкування об’єднаним територіальним громадам. Таким чином, вказані землі перейшли з державної власності до комунальної власності  ОТГ. Процес передачі почався ще в лютому, однак проблеми з його впровадженням досі нікуди не зникли.

Щоб з ними розібратися, в Одесі наприкінці червня організували першу Національну літню школу «Просторове планування як інструмент розвитку територій». На захід були запрошені понад 150 чоловік з двадцяти українських регіонів.  Серед учасників були незалежні експерти, землевпорядники, архітектори та керівники об’єднаних територіальних громад.

Завдяки децентралізаційній реформі, держава залишає на регіональному рівні велику кількість грошових надходжень. Проте разом із ними об’єднані територіальні громади наділяються більшою кількістю повноважень, за виконання яких мають нести відповідальність.  Так зокрема тепер українські ОТГ повинні  керувати земельними ресурсами за межами населених пунктів та здійснювати архітектурно-будівельний контроль над ними. Проте ухвалити необхідні закони на папері мало. Потрібно ще зробити так, щоб українські громади знали, як за ними працювати.

« Люди, які тут зібралися, хочуть передусім отримати нову інформацію для подальшої роботи. На захід були запрошені представники організацій, які займаються питаннями планування територій. Вони прийшли сюди щоб обмінятися досвідом та обговорити перспективи подальшого розвитку. Територіальні громади в нас різні за складом –  є сільські, селищні, міські. Через це рівень компетентності різних ОТГ в даних питаннях теж дуже сильно відрізняється. Так в селі дуже важко знайти професійного архітектора, який міг би здійснювати діяльність в цьому напрямку», – зауважує директорка Одеського Центру розвитку місцевого самоврядування  Юлія Молодожен.

В той час, як у великих містах майже вся територія забудована, великі площі поза ними лишаються вільними. На місці колишніх фермерських угідь та колгоспів зараз знаходиться багато пустирів і невідомо, яким чином їх використовувати. Сьогодні однією з найважливіших задач є подальша активізація утворення територіальних громад в рамках децентралізації.

Це допоможе фахівцям розробляти масштабні проекти розвитку. Так з 2011 по 2017 рік було затверджено всього 42 генплани з будівництва. А вже цьогоріч кількість таких планів в Управлінні з питань містобудування та архітектури  Одеської збільшилась на сотню.

«Наш відділ займається моніторингом містобудівної документації, розвитком районів та територіальних громад. Ми активно працюємо з архітекторами Одеської області, спілкуємося з ними та обмінюємося інформацією, адже через нас проходить вся документація на регіональному рівні. Зараз в нас на розгляді перебуває близько 140 генеральних планів. Я вважаю, що це дуже гарний показник в порівнянні з попередніми  роками. Спостерігається помітний розвиток і дуже добре, що проводяться семінари, які проводять роз’яснювальну роботу з цих питань», – говорить начальниця управління містобудування та архітектури Одеської облдержадміністрації Надія Бєлєнко.

Під час заходу значну увагу приділили важливим та актуальним питанням розвитку інфраструктури територіальних громад. Зокрема обговорення були присвячені нормативно-правовому забезпеченню просторового планування, порядку використання коштів державного дорожнього фонду, землекористуванню та розробці містобудівної документації.

Теми досить складні, з якими більшість тих же сільських та селищних населених пунктів ніколи не стикалися. Але зараз вони стали життєвими реаліями для українських ОТГ. Попереду їх очікує важка робота, яка має всі шанси окупитися сповна.

 «Завдячуючи роботі архітекторів, спеціалістів та землевпорядників громада має можливість розвиватися. Дуже важливе просторове уявлення цих фахівців, які на багато років вперед бачать, як буде змінюватися громада. Завдяки такому плануванню в ОТГ можна буде створити ті чи інші підприємства, втілити в життя інфраструктурні проекти. Всі об’єкти, які зараз будуються (а це близько п’ятидесяти підприємств) дають шанс та перспективу нашій громаді розвиватися. Вони нам платять податки, а за ці гроші ми можемо підтримувати соціальну сферу, дитячі садочки, школи і так далі», – розповідає керівник Авангардівської  селищної об’єднаної територіальної громади Сергій Хрустовський

Подібна активність у містобудівних проектах пов’язана з тим, що після децентралізації на рахунках громад зараз з’явилися значні кошти. Про мільярди гривень, звісно, не йдеться. Однак в залежності від фінансової спроможності того чи іншого населеного пункту, від кількості податків, що залишаються на території, громада може реалізувати ті проекти, про які ще п’ять років тому вона не могла й мріяти. До того ж, всім ОТГ держава виділяє інфраструктурну субвенцію, що теж дає неабияку підтримку новоствореним адміністративним одиницям.

Через рік-другий територіальні громади мають піти у «вільне плавання», проте до того часу вони мають підготувати матеріальну базу, яка забезпечить всі їх потреби. Зведення ж нових об’єктів може для багатьох з них стати одним із основних наповнювачів бюджету.

Марія Шевчук