Житловий комплекс та робота журналіста. Де межа між приватністю та публічністю?

В Одесі триває будівельний бум. Десятки новобудов та житлових комплексів з’явилися на дуже коштовній приморській землі за останні кілька років. На жаль цей процес, як і по всій країні, відбувається з порушеннями законодавства, різними схемами відчуження комунальної землі за корупційними схемами, щодо яких було написане не одне розслідування як місцевими так і загальноукраїнськими журналістами.  

Деякі матеріали щодо особливостей роботи місцевих дивелоперів писали навіть закордонні ЗМІ. Чи не щомісяця НАБУ, САП, СБУ та інші правоохоронні інституції розпочинають розслідування, де фігурують місцеві будівельні фірми та пов’язані з ними бізнесмени чи представники місцевої влади.

                                                                   (Фото — odessa.dozor.ua)

Але у полі зору цього матеріалу – житлові комплекси, що вже існують, та медійний проект на місцевому одеському телебаченні «Архітектурний патруль», який розкриває особливості будівництва в Одесі, оскільки захопити та отримати від міста землю – це одне, а от побудувати насправді якісне нове житло – це зовсім інша справа. Ведуча проекту Анастасія Большедворова та оператори телеканалу «Думська ТВ» щомісяця проводять ревізію одного з численних ЖК в Одесі.

Знімальна група перевіряє будинки на доступність для людей з інвалідністю, наявність місць для паркування, дитячих майданчиків та на виконання інших будівничих норм. У перебігу програми разом з експертами аналізується якість фасадів та вікон, утеплення, використаних матеріалів та загальна відповідність проекту реальному станові будівництва.

Програма швидко набула популярності серед місцевої аудиторії, оскільки продемонструвала реальний стан справ з новобудовами у регіоні: майже кожна компанія будує з численними порушеннями. І головне – керівництво будівельних компаній та їхні представники в керуючих компаніях, які зазвичай поєднані, стало конфліктують, порушуючи свободу слова, та право знімальної групи програми «Архітектурний патруль» на виконання її журналістської роботи.

Останній такий випадок стався 4 вересня. Тоді охоронці житлового комплексу «Одеські традиції» не пропускали знімальну групу на територію комплексу для відеозйомки сюжету. Охоронці мотивували недопущення тим, що територія житлового комплексу є приватною. Незважаючи на спротив охоронців, знімальній групі вдалося пройти на територію ЖК.

Geplaatst door Анастасия Большедворова op Woensdag 4 september 2019

Geplaatst door Анастасия Большедворова op Woensdag 4 september 2019

Надалі невідомі особи, які назвалися місцевими мешканцями, заблокували журналістку у під’їзді будинку та, за словами ведучої програми, силою відштовхували її від дверей, залишивши синці на руках. Окрім того, невстановлені особи не дали можливості операторові телеканалу увійти до будинку.

Знімальна група викликала поліцію, та припинила конфлікт, але журналісти так і не змогли завершити запланованої зйомки програми на території житлового комплексу. Як тоді повідомила Анастасія Большедворова представнику ІМІ в Одеській області, редакція телеканалу вирішила не писати заяви до правоохоронних органів, а оскаржити дії охоронців ЖК у суді.

«Я вже багато разів писала заяви до правоохоронних органів. Поліція нічого з цього зробити не може», – розповідає Анастасія Большедворова.

Раніше, цього ж року, охоронці іншого нового житлового комплексу, «Новий Люстдорф», не пропускали знімальну групу програми на територію комплексу. Інцидент стався 4 травня.

Охоронці, подібно до нещодавнього випадку, мотивували недопущення знімальної групи тим, що територія житлового комплексу є приватною. Через недопущення на територію житлового комплексу довелося звернутися по допомогу до двох нарядів поліції. Лише після двох годин очікування знімальна група все ж таки потрапила на територію.

Як повідомляв «Детектор медіа», голова кооперативу, що обслуговує ЖК «Новий Люстдорф», Руслан Стадійчук дав журналістам інтерв’ю, у якому пояснив, що «охорона виконувала свою роботу», та вибачився за їхню поведінку.

«У підсумку до нас звернувся забудовник, який приніс нам свої пробачення. Купили рюкзак для мого інспектора на інвалідному візку (який був пошкоджений охоронцем під час інспекції ЖК. – Ред.). Тому заяву до поліції ми не писали. Але перешкоджання нашій роботі, звичайно, було. Конфлікт розв’язався», – розказала журналістка.

Проаналізувавши ці випадки, юрист ІМІ Алі Сафаров зазначає, що вхід у двір не закрито для сторонніх, немає паркану-хвіртки тощо. «Тож двір не є приватною територію, тільки у сам будинок не пускати журналістку було б законно, а не пускати у двір – це перешкоджання», – вважає Алі Сафаров.

У перебігу зйомок програми нападають на знімальну групу не лише охоронці, а й місцеві мешканці разом з представниками управління будинком. Кілька років тому на журналістку напав директор ТОВ «Управдом-1» Валерій Вітковський. Приводом для візиту журналістів стали скарги мешканців на неякісне будівництво та обслуговування будинку. Коли знімальна група прийшла в офіс компанії, щоб отримати офіційний коментар, директор ТОВ несподівано зі спини напав на журналістку.

«Ми вели зйомки програми Архітектурний патруль. Наприкінці програми, як належить за канонами журналістики, ми обов’язково заходимо до керівника, щоб запропонувати йому дати коментар і пояснити своє ставлення до проблем будинку. На Шампанському, 9, таких питань було багато – запах газу, порушення норм безпеки та інше. Проте, ледве побачивши камери, він накинувся на мене, повалив на підлогу, пхав ногами. У мене порваний одяг, я у шоковому становищі», – розповідала тоді Анастасія Большедворова.

Журналісти звернулися до поліції, але після особистих вибачень з боку нападника заяву було відкликано.

Медіаюрист Роман Головенко вважає, що юридично власник може обмежити доступ сторонніх, крім визначеного ним кола осіб, на свою територію. «За наявності переважаючого суспільного інтересу журналісти можуть проводити зйомку навіть на приватних територіях, але це дискусійне питання, якщо ситуація не ургентна, а вади життєвого простору у ЖК можуть бути зафіксовані фотознімками будь-кого з мешканців», – коментує ситуацію Роман Головенко.

Подібна ургентна ситуація виникла в Одесі на початку 2019 року. 12 січня охоронці будівельного майданчику перешкоджали діяльності знімальної групи «7 каналу» та силоміць відтіснили їх з території, де внаслідок падіння крану загинув будівельник. Свої дії охоронці мотивували, як завжди, тим, що територія будівельного майданчику є приватною.

Юрист ІМІ Алі Сафаров зауважує, що якщо сталася аварія, яка призвела до загибелі людей, навіть якщо вона трапилася на приватній території, інформація про таку подію не може бути втаємниченою.

Сафаров наводить частину другу статті 21 Закону України «Про інформацію», яка визначає, що фізична або юридична особа може обмежити доступ до інформації, зокрема обмежити доступ до власних приміщень, земельних ділянок тощо, заборонити проводити там фото- та відеозйомку, аудіозапис тощо.

Водночас, зауважив юрист, треба враховувати, що, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 21 Закону України «Про інформацію», до інформації з обмеженим доступом не можуть бути віднесені відомості про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні ситуації, що сталися або можуть статися, та загрожують безпеці людей.

«Таким чином, якщо сталася аварія, яка призвела до загибелі людей, навіть якщо вона трапилася на приватній території, інформація про таку подію не може бути втаємниченою. Окрім того, частина четверта статті 25 Закону України «Про інформацію» визначає, що після пред’явлення документу, що засвідчує його професійну належність, працівник засобу масової інформації має право збирати інформацію у районах стихійного лиха, катастроф, у місцях аварій, масових заворушень, воєнних дій, крім випадків, передбачених законом. Перешкоджання журналісту у збиранні інформації за таких обставин має ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 173 Кримінального кодексу України», – прокоментував юрист Алі Сафаров.

Слід зазначити, що значно зменшилася кількість випадків порушення прав журналістів охоронцями одеської мерії. За минулих років подібні випадки траплялися чи не щомісяця. Останній такий випадок агресії та обмеження прав представників ЗМІ відбувся 4 вересня 2019 року, коли співробітник «Муніципальної варти» не допустив знімальну групу «7 каналу» до приміщення міської ради та вдарив по телефону тележурналістки Олени Іонової.

Знімальна група прийшла на засідання комісії з охорони здоров’я Одеської міськради, проте муніципальна охорона відмовилася їх пропустити. Журналістка почала знімати дії варти, але один з охоронців намагався перешкодити запису та вибити телефон у співробітниці ЗМІ.

Пізніше охорона пропустила журналістів на засідання комісії. Прес-служба міста тоді повідомила у соціальних мережах, що керівництвом міста ухвалено рішення про звільнення даного співробітника охорони.

Одеса залишається одним з найнебезпечніших регіонів для журналістів. У рейтингах ІМІ регіон традиційно посідає верхні позиції. Але дуже важливо, аби й самі журналісти розповсюджували інформацію про покарання нападників, а мешканці міста розумілися на загрозах та санкціях, які на них очікують у випадку перешкоджання роботі представників ЗМІ.

Інститут масової інформації нагадує, що за умисні дії, спрямовані на перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, можуть розцінюватись як злочин, передбачений частиною 1 статті 171 Кримінального кодексу України, що тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу до 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 3 років.

Павло Колотвін, регіональний представник ІМІ в Одеській області

Матеріал підготовлено в рамках проекту «Мережа медіа-спостерігачів», який виконує ІМІ за підтримки Freedom House.