Шість випадків порушення прав журналістів в Одесі протягом 2024 року зафіксували експерти ІМІ. Серед них, зокрема, були погрози журналісту відправити його у зону бойових дій та стеження за іншою медійницею. Через російську агресію в регіоні зупинили мовлення і фінансування два телеканали, двічі журналістам обмежували роботу. Всього в Україні, за даними “Барометра свободи слова” ІМІ, у минулому році 268 разів порушували свободу слова. За більшість з них відповідає РФ.
Пристрій для стеження за журналісткою
Одним з порушень стала заява журналістки та блогерки Ірини Гриб, яка виявила у своїй автівці пристрій для прослуховування та стеження. 19 січня 2024 вона розповіла, що знайдена система була оснащена блоком живлення, GPS, Wi-Fi та аудіоконтролем, який міг працювати постійно онлайн. ЗА тиждень до цього, 13 січня, її Telegram-канал намагалися зламати. “Прикро, що у воюючій країні ресурси правоохоронних органів витрачаються на залякування та гоніння журналістів та блогерів”, – повідомила у соцмережах журналістка. Ірина Гриб пов’язує знайдений пристрій для прослуховання зі своїм матеріалом про “зерновий коридор” в Одеській області. Блогерка каже, що в матеріалі фігурували представники Одеської ОВА, Бюро економічної безпеки, Одеської митниці та податкової.
Фото та відео – фейсбук Ірини Гриб
Перешкоджання знімати сюжет
24 червня спеціальний кореспондент “ТСН” Сергій Осадчук поскаржився, що його діяльність обмежували невідомі охоронці, а один з них назвався командиром підрозділу, що охороняє територію підприємства, де в ту ніч впали ворожі ракети. “Він сказав, що в нього наказ, щоб ми відійшли на безпечну відстань, бо нам може загрожувати небезпека. Хоча, коли ми приїхали, представник патрульної поліції провів нас на місце і попросив ближче не підходити. Двоє цих так званих охоронців почали втручатись, коли ми записували свідчення очевидців, працівників складу. Ми посварилися. Він сказав, що вони працюють на громадських засадах на відміну від нас, які отримують гроші. Я уточнив, чому ви як доброволець не на передовій. Він запропонував нам разом туди поїхати”, – розповів Сергій Осадчук, додавши, що незабаром охоронці пішли і більше до них не підходили.
Об’єкт, де здійснювали зйомку, був цивільним, а журналісти отримували дозвіл від військових з дотриманням усіх заходів безпеки. Одеським журналістам вдалося встановити, що охоронці були частиною Громадського формування з охорони громадського порядку “АЛМАЗ”, що, за даними “Опендатабота”, було зареєстровано в червні 2022 року.
Погрози журналісту відправити на “нуль”
27 червня 2024 року головний редактор видання “Альтернатива.орг” (Одеська область) Роман Варшанідзе розповів регіональному представнику Інституту масової інформації про погрози. Невідомий, який представився співробітником головного управління розвідки, під час телефонної розмови погрожував відправити його на “нуль”, якщо журналіст не залишить без уваги справу щодо Овідіопольського медичного закладу, де він мав неприємну розмову з робочих питань з головним лікарем. Наступного дня правоохоронці зареєстрували кримінальне провадження за статтею “Погроза або насильство щодо журналіста”. 7 липня слідчий повідомив журналісту, що особу, яка погрожувала, не встановили. З того часу тиск припинився.
Зупинення мовлення і фінансування
1 вересня 2024 року одеський “7 канал” тимчасово припинив мовлення. Причини цього керівництво не коментувало, але деякі журналісти анонімно розповіли, що рішення стало несподіванкою для всього колективу. Вони поставилися з розумінням до ситуації, оскільки на регіональний ринок негативно вплинула війна та скорочення фінансування.
Вже наступного дня, 2 вересня, новинному сайту “УСІ” (“Українська служба інформації”) зупинили фінансування, хоча команда видання вирішила продовжити свою журналістську діяльність. Представники сайту заявляли, що такого рішення не очікували, але будуть працювати надалі. Команда має плани на майбутнє, зокрема ребрендинг, розроблення нової стратегії, створення оновленного інформаційного майданчика та розвиток соцмереж.
За даними власних джерел ІМІ, “7 канал” та “УСІ” пов’язані з місцевим бізнесменом Аднаном Ківаном. 28 жовтня 2024 року він помер внаслідок онкологічного захворювання.
Одеська ОВА не дає інформацію
17 вересня 2024 року Центр журналістських розслідувань NikCenter повідомив, що Одеська ОВА відмовила їм в наданні переліку осіб, поданих на державні нагороди під час війни. У військовій адміністрації заявили, що запит журналістів може бути “небезпечним” для тих людей, інформацію про яких вони бажають отримати.
Зокрема, керівник апарату Одеської ОВА Володимир Завадський процитував уповноваженого з прав людини Дмитра Лубінця. Той заявляв про так званий “паперовий тероризм”, коли українці навмисно скеровували велику кількість запитів на інформацію до держорганів, щоб перевантажити їх роботою.
Медіаюрист громадської організації “Платформа прав людини” Євген Воробйов повідомив, що Одеська ОВА неправомірно відмовила журналісту NikCenter в отриманні повних анкетних даних осіб, поданих на державні нагороди.
“Прізвище, ім’я та по батькові особи самі по собі не дозволяють ідентифікувати особу, а лише в сукупності з іншими відомостями про неї – ідентифікаційний номер, серія і номер паспорта, адреса, дата і місце народження тощо дають можливість беззастережно ідентифікувати таку особу та є персональними даними, що підлягають захисту. Крім того, розпорядник інформації не взяв до уваги, що запитувана інформація становить суспільний інтерес”, – пояснив юрист.
Редакція надсилала запит зі скаргою до представництва уповноваженого Верховної Ради з прав людини за фактом порушення Одеською ОВА права на доступ до інформації. У жовтні 2024 року вони отримали проміжну відповідь від представниці Уповноваженого з прав людини в Одеській області про відкриття провадження за скаргою. Після цього також надійшла повторна відповідь від Одеської ОВА на запит, у якій вони знову відмовили у наданні усіх даних. Наразі ані рішення, ані повної відповіді на запит журналістів не надійшло.
Інші одеські медійники не стикалися з тиском, погрозами або стеженням. Здебільшого вони обмежували діяльність через війну. Головний редактор видання “Інтент” Валерій Болган у своєму коментарі регіональному представнику ІМІ розказав, що ситуація на Одещині загалом не відрізняється від інших регіонів, за виключенням персональної поведінки людей або органів влади. “Загалом ситуація складна, бо досі багато хто з посадовців виправдовує воєнним станом банальне перешкоджання журналістській діяльності, особливо в сфері доступу до публічної інформації. Також зменшилася кількість публічної діяльності органів влади взагалі, що непрямо, але теж впливає на їх прозорість”, — каже він.
Головна редакторка Odessa Online Віталіна Пухир розповідає, що обмеження діяльності медійників в минулому році стосувалися допуску на місця прильотів, втім, додає, що це було в рамках закону. Редакторка “Думської” Алія Замчінська зауважує, що ситуація зі свободою слова в Одесі з 2023 року суттєво не змінилася. У деяких робочих питаннях їхня команда відчула пом’якшення позиції, як отримання доступу на відкриті заходи, яка обмежувала районна рада та облрада.
“Головним чином на ситуацію впливає велика війна та пов’язані з нею обмеження роботи медіа. Великою проблемою залишається закритість деяких органів державної влади та місцевого самоврядування, яку намагаються виправдати воєнним станом. Скажімо, якщо мерія Одеси ще 2022 року відновила публікацію своїх документів, рішень сесії міськради та виконкому, розпоряджень мера тощо, то обласна військова адміністрація — ні. Відсутні у відкритому доступі й багато розпоряджень голови облради Григорія Діденка – зокрема ті, що стосуються фінансових питань”, — говорить журналістка.
У редакції “Думської” не було проблем з журналістськими запитами, оскільки на них відповідали майже всі розпорядники публічної інформації. Протягом року нападів на членів команди вони не фіксували.
Лінійна продюсерка “Суспільне Одеса” Ксенія Дружиніна зазначає, що редакція не стикалася з обмеженнями роботи. “Ані протягом 2024 року, ані від початку повномасштабного вторгнення Суспільне Одеса не доводилось стикатися із ситуацією, коли нам перешкоджали працювати чи регулювали те, що ми маємо та хочемо показати людям. Наша команда часом стикається із вимогою узгодження матеріалів із військовими, командуванням бригад або їхніми пресслужбами. Тут враховується момент безпеки та доречності фактів чи новин у той чи інший період. Щодо свободи слова у місті – ніяких обмежень чи “правил” для ЗМІ немає ані зі сторони місцевої, ані обласної влади. Кожне видання має право публікувати будь-яку інформацію у різних формах”, — резюмує вона.
Маргарита Юзяк, Павло Колотвін, регіональний представник ІМІ в Одеській області
Photo by Sam McGhee on Unsplash
