Ми повертаємось до нашої регулярної рубрики InfoCrime. Російські військові останнім часом посилили обстріли Одеси, і паралельно з цим посилилися дезінформаційні кампанії в медіапросторі міста. Пропагандистські ресурси, орієнтовані на мешканців регіону, продовжують поширювати неправдиву та маніпулятивну інформацію. Причому, є фейки як постійні, так і сезонні. До постійних можна віднести питання мобілізації та ЗСУ, а от повідомлення, пов’язані з критичною інфраструктурою, з’являються ближче до зими. Детальніше читайте у нашому дайджесті.
Американці виступають проти Зеленського: розбір фейку
Проросійський канал «Республика Одесса» поширив відео, на якому нібито зафіксований білборд американської антивоєнної організації CodePink на Таймс-сквер у Нью-Йорку. На рекламному екрані начебто розмістили зображення Володимира Зеленського із закликом повернутися в Україну. Пропагандистські канали стверджують, що таким чином активісти організації протестували проти приїзду українського президента до США, а також називають CodePink організацією, яка раніше нібито називала Зеленського «вбивцею».
Однак відео з білбордом виявилося сфабрикованим. CodePink не повідомляла про розміщення такої реклами на Таймс-сквері, а відповідних заяв чи закликів немає на офіційному сайті організації та її комунікаційних майданчиках. На монтаж відео також звернули увагу в Центрі протидії дезінформації.
На окремих кадрах видно технічні невідповідності: зображення, накладене на рекламний екран, виходить за його межі. Крім того, воно не має характерних для реального LED-дисплея оптичних спотворень і піксельної структури, які були б помітні під час зйомки екрана під таким кутом. Це свідчить про те, що зображення білборда було додане до відео під час монтажу.
Окремо зазначимо, що позиція CodePink щодо війни в Україні справді є неоднозначною і неодноразово ставала предметом критики. Організація почала публічно висловлюватися про війну ще до повномасштабного вторгнення Росії. У заяві від 22 лютого 2022 року CodePink описувала ситуацію як «ескалацію громадянської війни» та закликала дотримуватися Мінських домовленостей.
Після початку повномасштабного вторгнення організація виступила із заявою «Russian troops out, no NATO expansion». У ній CodePink вимагала виведення російських військ з України, але водночас виступала проти подальшого розширення НАТО. У 2024 році, до другої річниці повномасштабної війни, CodePink назвала її «проксі-війною», пов’язаною з підтримуваним США розширенням НАТО. Організація закликала Конгрес не схвалювати додаткове фінансування України, а виробників американської зброї назвала основними переможцями війни.
У лютому 2025 року CodePink підтримала проведення переговорів за посередництва тодішнього президента США Дональда Трампа та закликала Вашингтон припинити постачання зброї Україні. Організація стверджувала, що продовження військової допомоги суперечить дипломатичному врегулюванню та підвищує ризик ядерної ескалації.
Отже, CodePink справді виступає проти американських поставок зброї Україні та послідовно закликає до переговорів. Водночас це не підтверджує твердження пропагандистських каналів про нібито протест організації проти приїзду Зеленського до Нью-Йорка чи про розміщення відповідного білборда на Таймс-сквері. Доказів того, що CodePink називала українського президента «вбивцею», також не наведено.
Українці мають менше митися: розбір маніпуляції
Разом з посиленням ударів по критичній інфраструктурі посилюються маніпуляції в медіа. Проросійський Telegram-канал «Республика Одесса» опублікував скріншот сторінки BBC в соцмережі Х, де був поширений матеріал із заголовком «Чому часто митися шкідливо?», та заявив, що публікація пов’язана з «прогрівом» українців перед майбутніми перебоями з водопостачанням.
Цим дописом канал намагається створити враження, що українські медіа нібито почали готувати населення до можливих проблем із водою після російських ударів по інфраструктурі. Однак для підтвердження цієї версії використовується публікація BBC, яка була створена ще у 2015 році. Матеріал вийшов за сім років до початку повномасштабного вторгнення і задовго до нинішніх атак на українську інфраструктуру. Тобто його поява не могла бути реакцією на події, які відбуваються зараз.
Сам матеріал присвячений впливу частого миття на шкіру та пояснює, чому надмірне очищення може негативно впливати на її природний захисний бар’єр. Це звичайна публікація на тему здоров’я та гігієни, а не повідомлення про необхідність економити воду через війну. Маніпуляція виникає через штучне поєднання матеріалу 2015 року із сучасними подіями.
Автори допису не акцентують увагу на тому, коли саме BBC опублікувала статтю. Натомість поруч із її скріншотом згадують актуальні удари по українській інфраструктурі. Через це у читача може виникнути враження, що публікація про частоту миття з’явилася зараз і є частиною певної інформаційної кампанії.
Фактично ж змінюється не сам текст BBC, а його контекст. Давню публікацію подають так, ніби вона пояснюється сьогоднішніми подіями. Це дозволяє каналу зробити висновок про нібито «прогрів» населення, хоча жодного доказу такого зв’язку не наведено. Більше того, банальна перевірка хронології повністю спростовує таку версію.
Щоб твердження про «прогрів» мало підстави, необхідно було б показати зв’язок між конкретними публікаціями та нинішніми подіями. Наприклад, довести, що матеріал створили або замовили саме через очікувані проблеми з водопостачанням. У випадку з публікацією BBC такий зв’язок неможливий уже на рівні часу публікації: стаття існувала задовго до повномасштабної війни.
Отже, «Республика Одесса» використовує реальний матеріал BBC, але не згадує важливі деталі, які повністю змінюють контекст. Публікація 2015 року подається як нібито актуальний елемент підготовки населення до наслідків ударів по інфраструктурі. Це спроба створити причинно-наслідковий зв’язок там, де він не підтверджується жодними фактами.
Таким чином, маніпуляція полягає не в тому, що BBC написала про вплив частого миття на шкіру. Цей матеріал є зразком науково-популярної публікації, яка поширюється в освітніх цілях. Маніпулятивною є саме спроба пов’язати цей матеріал, опублікований у далекому 2015 році, з нинішніми ударами по українській інфраструктурі та представити його як частину нібито організованого «прогріву».
В наручники – і на фронт?
Тема мобілізації залишається однією з найбільш гострих. Пропагандистські ресурси «Одесское общественное телевидение Z» та «Одесский партизан» поширили фотографію та коротке відео, які нібито показують відправлення українських військовозобов’язаних на фронт у наручниках. Автори публікацій стверджують, що в Україні нібито вже немає охочих служити, тому чоловіків примусово везуть «на убій».
Втім, візуальний контент має низку невідповідностей, які ставлять під сумнів його достовірність. На зображенні помітні проблеми з деталями в зоні рук і наручників. Кисті та зап’ястя виглядають неприродно, а самі наручники не мають достатньо чіткої структури. Такі спотворення можуть виникати під час генерації або редагування зображень за допомогою штучного інтелекту.
Питання викликає і одяг чоловіків. Камуфляжні штани лише нагадують український «піксель», однак форма плям та їхнє розташування виглядають нетипово для штатного українського військового камуфляжу. На оливкових футболках також не видно характерної символіки ЗСУ – хреста з тризубом, яку можна побачити на відповідних армійських футболках. Відсутність емблеми сама по собі не свідчить про підробку, адже військовослужбовці можуть носити різний одяг. Проте разом з іншими деталями вона привертає увагу.
Виникають питання до обставин, в яких були зафіксовані кадри. Не можна ідентифікувати автора. Також не вдалось знайти доказів, що чоловіки є реальними людьми, не знайшлось родичів та знайомих, що підтвердили їхні особи. Контент був додатково перевірений за допомогою сервісу OpenAI Verify. Онлайн-ресурс виніс вердикт про те, що фото було «згенеровано за допомогою інструментів OpenAI», та виявив водяний знак SynthID, пов’язаний з цим інструментом. Таким чином, можна стверджувати, що при створенні чи редагуванні зображення автори використовували штучний інтелект.
Водночас результат не дозволяє встановити, чи всю сцену створили штучно, чи ШІ використовували лише для редагування справжньої фотографії. Сумніви викликає і відео, яке поширюють разом із фотографією. Невідомо, хто його зняв, де та коли це відбувалося. Сам ролик не підтверджує, що чоловік є мобілізованим і що його везуть на фронт. Таке трактування з’являється лише в підписах до відео. Також немає доказів, що фотографія та відео були зроблені під час однієї події.
Ролик перевірили за допомогою DeepFake-o-Meter. Один із детекторів, AVSRDD, показав 100% показник можливої підробки. Два інші інструменти дали результати 61,9% та 54,2%. Такі показники не є безумовним доказом використання ШІ, але додають підстав для сумнівів у достовірності відео. Таким чином, твердження , що українських мобілізованих, яких у наручниках везуть на фронт, не має підтвердження.
Окремо зазначимо, що зображення містить низку невідповідностей, починаючи від деталей рук і наручників до нетипового камуфляжу та відсутності характерної військової символіки. Цифрова перевірка також виявила ознаки використання ШІ. Походження відео та обставини його зйомки залишаються невстановленими. Тому поширювати ці матеріали як доказ примусової відправки українських чоловіків на фронт немає підстав.
Марія Шевчук
Цей матеріал створено в межах проєкту Інститутом масової інформації за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів
