На початок квітня Одеська область увійшла у трійку областей України з найбільшою кількістю засіяних площ. Про це повідомляє Суспільне з посиланням на пресслужбу Одеської ОВА.
Місцеві сільськогосподарські підприємства засіяли 50 тис. га ярого ячменю, 19 тис. га гороху, дві тис. га вівса, п’ять тис. га ярої пшениці. Загальний план посіву в Одеській області навесні 2022 року складає 757 тис. га.
Весняна посівна на Одещині
За словами директорки департаменту аграрної політики Алли Стоянової, блокада морських шляхів та бронювання працівників не зірвали посівну кампанію у регіоні.
“Розпач перших днів війни змінився твердим розумінням, що потрібно сіяти, інакше буде голод. І тоді наші аграрії відкрили справжній аграрний фронт”, – розповіла Алла Стоянова.
За даними департаменту, у цьому році збільшать площу посіву гречки до 10 тис. га та рису – до п’яти тис. га. Кукурудзу на зерно посіють на площі 150 тис. гектар.
“Основна продовольча культура – озима пшениця – засіяна на площі 550 тис. гектарів. Стан посівів – задовільний. Найбільше посіяли в Подільському, Березівському, Білгород-Дністровському та Болградському районах – 86,9, 86,3, 72,7 і 70,7 тис. гектар відповідно”, – додала Алла Стоянова.
Зростання цін на зерно
За інформацією фермерів, весняна посівна буде характеризуватися зростанням цін на добрива через обмежений імпорт та перебої із роботою вітчизняних заводів. Вплине на собівартості кінцевої зернової продукції й збільшення вартості дизпалива.
“Роботи в полях обійдуться аграріям у суму майже в 13 млрд грн. В середньому на кожний гектар ріллі планується витратити понад сім тис. грн”, – зазначила Алла Стоянова.
Блокування портів
Також у департаменті розповіли про проблему заблокованих портів. Через це спинилися експортні продажі зернових. Наразі на елеваторах зберігають багато агропродукції.
“Одещина отримає гуманітарну допомогу три тис. посівних одиниць, які будуть розподілені між підприємствами площею в обробітку до 500 га, і не більше 100 посівних одиниць на одне підприємство”, – повідомила Алла Стоянова.
Ті ж аграрії, які мали змогу закупитись насінням, пальним та засобами захисту рослин, до початку війни, не мають суттєвих проблем із посівною.
