Мешканцям Одеси до тривалої відсутності світла не звикати. За ці кілька місяців, після багатогодинних відключень електрики, кожен встиг виробити свої правила виживання у знеструмленому місті. Однак подекуди вони суперечать техніці безпеці та здоровому глузду. Разом з одеситами та представниками ДСНС ми спробували з’ясувати, як пережити тривале відключення з найменшим ризиком для здоров’я та майна.
Від будинків до квартир
Андрій мешкає в одному з приватних секторів на околиці Одеси разом з мамою та братом-школярем. Максимально в родини світла не було три доби. Десь в той час вони повністю відмовились від використання холодильника. Продукти зберігають на вулиці, щоб не зіпсувались. Деякі сусіди Андрія придбали для себе електрогенератор, але його сім’я такий варіант не розглядала. Адже генератор – річ недешева, й на нього потрібно паливо, що теж вартує грошей. Та й в їхніх умовах, за економного споживання, вистачає навіть кількох годин електрики й недорогих гаджетів.
“У нас є два павербанки: одну банку мені подарували до проблем зі світлом, а коли почались тривалі відключення електроенергії, взяли ще одну. Обирав з того, що було на даний момент, бо майже все розкупили. Коли світла немає і треба щось зробити, то підсвічуємо собі телефонами. У деяких випадках користуємось свічками. У будинку – газовий котел та така ж плитка. Також маємо твердопаливний котел та дрова. Жодними гасовими лампами, балонами та іншими небезпечними приладами, що можуть вибухнути, не користуємось. Єдине, на що можна було б витратитись, – акумулятор для живлення роутеру. Щоб був інтернет, навіть коли світла немає,” – говорить Андрій.
А от одеситу Юрію, мешканцю одного зі спальних районів міста, набагато складніше. Чоловік з родиною мешкає на тринадцятому поверсі багатоквартирного будинку з електроплитами. За чотири місяці до війни в Юрія народилась довгоочікувана дочка. Спочатку війна не дуже позначилася на побуті молодих батьків. Проте коли почались атаки на енергетичні об’єкти, стало дуже складно. Дитину потрібно помити, нагодувати, що в умовах відсутності електрики, коли на ній пов’язано все у квартирі, стало справжнім квестом.
Тривалі відключення світла почались з перших днів листопада. Спочатку, за словами Юрія, без електрики було набагато важче. Зараз родина вже звикла, та служби встигли ефективніше запрацювати. Був випадок, коли у квартирі світло зникло на чотири доби. Вірніше, його давали, але через перепад напруги відбувалась аварія – й будинок знову поринав у темряву. Фахівці три дні шукали, що згоріло, потім ремонтували. Зараз вже такого немає, бо жителі будинку знають, куди звертатись у випадку аварії і як лагодити. До останнього часу електрика була за графіком “три години є, шість годин немає”.
“В мене дружина – розумничка. Ці ж росіяни анонсували, що будуть стріляти по інфраструктурі, так вона в мене підметушилась, придбала туристичну газову горілку. Я з неї ще тоді сміявся, навіщо ти її купила, півтори тисячі гривень витратила. Але, як виявилось, ця горілка нас дуже врятувала, коли почались тривалі відключення світла. Ми живемо високо, тому прогулянки намагаємось підлаштовувати під графік електрики, щоб ліфти працювали. Але подекуди малу носимо немов імператрицю в якісь стародавні часи. Беремо з дружиною за обидва боки візочка – і так спускаємось”, – сміється Юрій.
Гаряча їжа для малечі влітає родині в копієчку. Газ для туристичної плитки недешевий, коштує 100 гривень за балон. Якщо готувати для дитини, балону вистачає на два дні. Якщо для всієї родини, то виходить на день. Тому дорослі намагаються готувати для себе, коли є світло. А от дитині треба харчуватись за графіком, тому газова горілка в основному працює на неї. Юрій з дружиною розуміють, що такий туристичний прилад не передбачений для використання в квартирі. Але в ситуації, що склалась, це стало чи не єдиною альтернативою.
“Звичайно, все на свій страх і ризик. Я намагаюсь купувати балони від виробника. Знайомі мені радили, мовляв, чому ти не береш балон та не закачуєш газ, так дешевше вийде. Але, як правило, через такі прагнення до економії і трапляються неприємні випадки. Я не намагаюсь зекономити якимись саморобними балонами, бо, як правило, вони й вибухають. Хай останні й дешевші, але я краще переплачу, ніж потім шкодувати”, – вважає чоловік.
Чи вартує ризик свічок?
Страхи Юрія та Андрія небезпідставні. В ДСНС України в Одеській області зазначають, що статистика зараз дуже гнітюча. З кожним днем кількість надзвичайних подій, які тим чи іншим чином спровоковані відключеннями світла, збільшується. Люди гинуть, травмуються, і кількість цих випадків зростає. Точну їх кількість важко підрахувати, бо невеликі аварії часто не потрапляють до уваги пожежників та рятувальників. Подекуди господарі будинків ліквідують наслідки власними силами чи залучаючи інші приватні структури. Часто короткі замикання відбуваються без пожеж. ДСНС не викликають, обладнання просто виходить з ладу.
Коли вмикається світло, громадяни намагаються одночасно прати, готувати і т.д. При тому, що після тривалого вимкнення бажано від’єднати від розетки навіть холодильники. Захистити побутові прилади від пошкоджень під час перепадів електрики зможуть стабілізатори живлення. Якщо буде висока напруга, вони просто не дадуть запрацювати техніці. В ДСНС зазначають, що в них за добу буває більше десяти викликів на загоряння трансформаторних підстанцій. І це саме та ситуація, коли винні безпосередньо споживачі, які всупереч рекомендаціям вмикають всі прилади відразу й провокують короткі замикання.
“Дотримання правил може убезпечити кожного. Якщо проаналізувати, то саме ігнорування правил людьми призводило до трагедій. Така практика характерна не тільки для Одеської області, але й усієї України. Не проходить дня, щоб не трапилось проблем з електрикою. Коли світла довго немає, воно повертається, і збільшується кількість пожеж саме через аварійний режим роботи електричного обладнання. Простими словами, відбувається коротке замикання. До всіх тих проблем, які є сьогодні, ми і раніше казали про те, якщо йдете з дому, вимикайте все. За винятком холодильника і т.д. Але й в цьому випадку були ситуації, коли від бойлера чи холодильника займалась квартира”, – розповідає речниця ДСНС в Одеській області Марина Мартиненко.
Загалом, рятувальні служби не рекомендують використовувати газові горілки в приміщеннях. Але й прямо заборонити не можуть, адже до останнього часу ні в кого не було потреби використовувати туристичні плитки вдома, тому ніяких нормативних актів для використання не передбачено. Однак якщо ситуація вимагає, ДСНС-ники просять не забувати за вентиляцію. Заносячи балони з холодного повітря в тепле, в жодному випадку не нагрівати їх. Газ розширюється і може бути вибух. Не можна використовувати великий посуд. Коли ставиться велика пательня, від неї нагрівається балон – і це теж може призвести до неприємностей.
Варто звертати увагу на безпечність балону для роботи. Його герметичність треба перевіряти за допомогою мильного розчину. Сірники та запальнички використовувати заборонено. Безпечний варіант такий: треба намилити губку для миття посуду й пройтися нею по всім стикам ємності. Якщо щільність балону порушена, підуть бульбашки і це відразу стане видно. До речі, таку ж перевірку “милом та водою” можна провести на обладнанні будинків з газовим опаленням. Адже й там можуть трапитись надзвичайні ситуації, пов’язані з розгерметизацією котла, витоком газу тощо.
“У законодавстві вимог щодо газових горілок дуже мало. Тому передусім слід орієнтуватись на рекомендації виробника, вони в цій ситуації будуть найбільш слушними та правильними. Сама назва туристичної горілки натякає, що ми маємо використовувати її на вулиці. Зараз ними близько тридцяти відсотків одеситів користуються в побуті. В будинку їх використовувати заборонено. У квартирах, де встановлені газові плитки, є певні вимоги до вентиляції. Якщо вже користуєтесь, в будинку має бути відчинене вікно. У нас зафіксовано випадок, коли діти отруїлись через те, що працювала газова горілка для обігріву приміщення. Там були закриті вікна і двері, не було вентиляції”, – каже начальник управління запобігання надзвичайним ситуаціям ГУ ДСНС в Одеській області Володимир Пашевич.
У ситуації, що склалась, люди вимушені вдаватись до альтернативних джерел тепла та живлення. Особливо в будинках, де всі прилади працюють на електриці. Проте в ДСНС застерігають, що дотримуватись елементарних правил безпеки необхідно завжди.
Марія Шевчук
Ця публікація була створена медіа «Інформер» в межах кампанії «Безпека (Ци)Вільних». Кампанія «Безпека (Ци)Вільних» реалізується ГО «Інтерньюз-Україна» та стала можливою завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та щирій підтримці американського народу через Проєкт USAID «ГОВЕРЛА». Зміст цієї публікації не обов’язково відображає погляди USAID та Уряду США.
