«Креативна Європа» на екранах та у житті

Х ювілейний  Одеський міжнародний кінофестиваль   вкотре змусив говорити про ренесанс вітчизняного кінематографу . Цьому чимало сприяє не лише підтримка Держкіно, а й інші можливості: розвиток копродукції із зарубіжними партнерами та  підтримка ряду грантових програм (серед яких одна з найсерйозніших – «Креативна Європа»).

На ОМКФ-2019 крім численних кінопоказів   в межах Film Industry Office  відбулася  низка подій, під час яких представники програми “Креативна Європа” з України, Молдови, Грузії, Словенії, Болгарії, Сербії та Хорватії  надали кінопрофесіоналам докладну  інформацію про можливості програми, особливості співпраці, досвід інших країн та багато іншого.

Роздаткові матеріали

“Креативна Європа” – це програма Європейського Союзу, спрямована на підтримку культурного, креативного та аудіовізуального секторів, що охоплює 41 країну. З 2014 до 2020 року на підтримку європейських проектів було виділено 1,46 мільярди євро. На підпрограму “Медіа” припадає щонайменше 56% бюджету програми “Креативна Європа”. Вона включає в себе надання фінансової підтримки проектам, які мають наднаціональний потенціал поза межами національних і європейських кордонів, та займаються виробництвом, поширенням та популяризацією кіно- та аудіовізуальної продукції.

Модератором панельної  дискусії  «Креативна Європа — участь країн Східної та Центральної Європи»  виступила Юлія Федів, керівниця Бюро «Креативна Європа» Україна. Спеціальною подією ОМКФ стала  також конференція :«Копродукції — спосіб фінансування або культурний обмін?». Як зазначила генеральна продюсерка ОМКФ  Юлія Сінькевич: «Сьогодні Україна має надзвичайно високий потенціал, необхідні умови та професіоналів, які можуть стати надійними партнерами для копродукції».

Зрозуміло, що в кожної країни є своя  фінансова кінематографічна специфіка (і справа не лише у членстві в ЄС, а й у особливостях роботи національних кінофондів). Наприклад, учасники панельної дискусії від Болгарії не приховували, що спочатку вклали чимало зусиль та коштів у промоушн Софійського кінофестивалю, але потім ці витрати повністю окупилися. «Не треба гнатися за кількістю фестивалів,  краще хай вони будуть якісними», – ось  така порада від сусідів-болгар. Гості із Словенії розповідали, що часом їм простіше знайти фінансування в європейських партнерів, ніж у власній країні. А  ось Національно-культурний фонд Угорщини готовий надати на виробництво фільму  рівно таку суму, що вже виділила «Креативна Європа».  У Молдові взагалі поки що немає окремої структури, подібної до нашого Держкіно: Мінфін вважає, що такі гроші не можна видавати кінематографістам на власний розсуд, і кожного разу направляє певну суму через національний кіноцентр.

Учасники зустрічі

Тамара Татішвілі (представниця EWA – European Women Audiovisual network)  так окреслила копродукційні  стратегії  в Європі:  « Хоч ми  і конкуруємо у сфері кіновиробницва,  але  нам необхідно створювати спільний фронт для найкращого контенту та залучення молодих талантів».

Голова Держкіно  Пилип Іллєнко   відзначив, що  в Україні з’явилися  нові  амбіційні продюсери, а крім того Україна активно займається ко-продюсуванням фільмів, які фінансує «Єврімаж»,  і таким чином стає більш інтегрованою до європейської кіноіндустрії. Втім подібні  спільні проекти не можна вважати чарівною паличкою, слід пам`ятати і про ризики.

Учасники професійної секції  ознайомилися ще й  з презентацією «Ukraine: Here We Go!» під час якої Дар’я Бассель (керівниця індустріальної платформи Docu/Pro) та Вікторія Лещенко (програмна директорка Docudays.UA) розповіли про переваги та можливості для кінопрофесіоналів взяти участь в найбільшому міжнародному фестивалі документального кіно в Амстердамі – IDFA.

Вікторія Тігіпко під час інтерв`ю

А зрештою, як зазначила натхненниця та президент Одеського міжнародного кінофестивалю Вікторія Тігіпко, ми живемо у вкрай цікавий час, коли людина   завдяки новим технологіям  має все більше можливостей перетворюватися з пасивного кіноглядача на творця власної візуальної продукції. Це трохи зміщує акценти, але є  справжнім викликом у творчості.

Наталя Шевчук

 

Для довідки:

Грантові програми ЄС ,  Креативна Європа

Тривалість – 2014-2020 роки (буде подовжено на період 2021-2027 роки)

Для кого – організації, що мають статус юридичної особи впродовж не менше, ніж 2 роки, або фізичні особи-підприємці (третя група).

Обсяг фінансування – до 2 мільйонів євро (на великомасштабні проекти міжнародної співпраці)