З початку повномасштабного вторгнення, перед кожним опалювальним сезоном, в інформаційному просторі ширяться попередження, що наступна зима буде гіршою за попередню, росіяни зруйнують всю енергетичну інфраструктуру і Україна полине в темряву. Жителі Одеси та області мають досвід життя по кілька діб без світла, деякі, на жаль, вже не перший зимовий сезон. Проте тривалість блекаутів не порівняти з тими, які були в 2022 році. Без відключень електрики та зіпсованих продуктів в холодильнику цьогоріч теж не обійшлося. Однак до краху енергетичної системи ще дуже далеко.
Найбільші проблеми з тривалими відключеннями світла мали прифронтові регіони. Особливо ті, де в росіян була можливість руйнувати критичну інфраструктуру дешевими та швидкими засобами ураження. Також дісталось областям, куди долітають балістичні ракети. До останніх належить і Одещина. Однак навіть за таких обставин енергетики лагодили пошкоджене обладнання, щоб люди, які залишились тут жити та працювати, були зі світлом та теплом. Вони виконували свою роботу, подекуди ціною життя.
Так 17 жовтня 2024 року ворог вдарив по одній з електропідстанцій в Одеській області. Внаслідок російської атаки загинуло двоє енергетиків. Сорокаоднорічний Дмитро Камінний був диспетчером, а Максиму Шаргородському, який був спочатку слюсарем, а потім виконував обов’язки диспетчера, назавжди залишиться сорок чотири роки. В кожного із загиблих залишились неповнолітні доньки. Чоловіки були досвідченими фахівцями, які велику частину свого життя присвятили роботі в енергетиці.
Наприкінці лютого та на початку березня сім енергетичних об’єктів на Одещині зазнали руйнувань внаслідок ворожих атак. Один об’єкт атакувався двічі. Загалом, від початку повномасштабного вторгнення область має 338 пошкоджених та зруйнованих енергетичних об’єктів. До їх переліку входять повітряні лінії, кабелі, трансформаторні підстанції, розподільчі пункти. Енергетики працювали цілодобово, тільки завдяки їх надзусиллям та злагодженій командній роботі вдалось полагодити пошкоджену інфраструктуру до працездатного стану.
«Навіть у військових умовах ми продовжуємо модернізацію, реконструкцію старих та будівництво нових мереж. Все заради того, щоб постачання електричної енергії було безперебійним та надійним. У 2024 році оператор системи розподілу вклав понад один мільярд гривень в рамках ремонтної та інвестиційної програми в розвиток мережі. Зокрема, ці кошти пішли на 1600 кілометрів повітряних та кабельних ліній. Це, для розуміння, приблизна відстань від Одеси до Праги», – пояснює директор ДТЕК Одеські електромережі Дмитро Григор’єв.
За роботу в небезпечних умовах війни, забезпечення цілісності енергосистем та відданість своїй професії 164 енергетики Одеської області отримали нагороди. Це були державні та галузеві відзнаки, а також грамоти і подяки від органів місцевого самоврядування. Протягом всього зимового періоду енергетики лагодили критичну інфраструктуру після обстрілів, ліквідовували наслідки аварійних ситуацій та робили все, що від них залежить, щоб люди залишалися зі світлом в своїх оселях.
На сьогодні всі мешканці Одеси та області з електроенергією, проте роботи з відновлення займуть ще тривалий час. Руйнування, завдані російськими атаками, виявились дуже суттєвими. Протягом останнього опалювального сезону ДТЕК повернув світло мільйону клієнтів, а якщо брати час з початку повномасштабного вторгнення ця кількість сягає двох мільйонів. Це з урахуванням моменту, що деяким населеним пунктам електрику повертали двічі або тричі.
В інших регіонах України ситуація з енергопостачанням була трохи кращою. На переконання радника прем’єр-міністра України та члена наглядової ради НЕК «Укренерго» Юрія Бойко, завдяки відданій роботі комунальників наші громадяни перебувають з електрикою і до кінця опалювального сезону мали теплопостачання. Якщо пригадати ряд інших не менш важливих факторів, які вплинули на успішне проходження осінньо-зимового періоду, то це була практично безаварійна робота працівників енергетичного сектору.
Атомники винесли значний тягар навантаження енергосистеми всю зиму практично без жодної аварійної ситуації. Тепловики виконали величезну ремонтну кампанію, повернувши до роботи те обладнання, яке на перший погляд повернути було неможливо. Гідроенергетики теж виконували свою роботу без аварій, а ще додатково повернули до життя непрацююче обладнання. Це стало ключовим фактором для того, щоб не вводились массово графіки погодинних відключень.
«Двадцять п’ятого грудня минулого року був останній масований обстріл електроенергетичної інфраструктури по Україні. Проте енергетики, маючи багатий досвід реагування на такого типу ситуації, хороший асортимент запчастин, які активно використовуються саме в такі періоди, досить швидко подолали наслідки цієї ракетної атаки. Крайні обмеження носили досить таки локальний характер. Фінальний термін усунення всіх обмежень в енергосистемі склав менше трьох діб. На мій погляд це досить таки яскрава характеристика нашого людського ресурсу, того власне чи не ключового фактору, який дозволив нам цю зиму пройти спокійно, зі світлом та теплом», – зазначає Юрій Бойко.
І наші, і закордонні експерти ставили під сумнів здатність української енергосистеми відносно безболісно пройти цю зиму. Проте вже зараз можна констатувати, що це вдалось попри ракетні та дронові атаки, несприятливі погодні умови, побутові аварії. Навіть неочікуване похолодання, яке прийшло до нас в квітні, разом з вимкнутим центральним опаленням і, відповідно, збільшеним навантаженням на електричні мережі, не спричинило колапсу енергетичної системи.
Через безпекову ситуацію, внаслідок якої не велась фото та відеофіксація багатьох матеріалів, широкій громадськості важко оцінити роботу, яку проробили комунальники. Наразі дуже невелика кількість людей має можливість скласти об’єктивне уявлення, що власне робилось як протягом усього осіннє-зимового періоду, так і перед ним. Однак ті, хто жив в холодних темних квартирах зимою 2022 року, підтвердять, що блекаути, які були цієї зими, не порівняти з тими, які були в перший рік повномасштабного вторгнення.
Марія Шевчук
Ця стаття стала можливою за підтримки програми “Голоси України”, яка є частиною Ініціативи Ганни Арендт і реалізується Лабораторією журналістики суспільного інтересу спільно з Європейським центром свободи преси та медіа і фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
