Журналістам важливо знати поширені тактики, які використовуються продукуванні неправдивих новин. Такі повідомлення часто опираються на емоційні заклики чи сенсаційні заголовки, щоб потенційний читач перейшов за посиланням та прочитав новину.
Подекуди в гонитві за переглядами деякі медіа викривлюють інформацію, або несуть з першоджерела неправдиву новину, яка може бути вигадкою ворожої пропаганди. І тут, розуміючи соціальну відповідальність, медійникам важливо бути обережними та ретельно фільтрувати отримані дані.
«Нагромадження та потоки інформації довкола нас створюють інформаційний шум, виснажують нас. Ми хочемо бути спокійними та щасливими , блокуємо неприємну інформацію. Реагуємо на емоційний гачок. Не будьте собакою Павлова, яка реагує рефлекторно. Задавайте питання. Цікавтеся неприємною, “кислою” думкою. Обирайте з багатьох запропонованих вам видів інформаційного продукту найбільш поживний та корисний, так само, як обираєте хліб. Вчіться працювати з цим. Будьте працьовитими бджілками, які приносять з оточуючого світу екологічно чисту корисну інформацію» , – говорить медіатренерка Наталя Фенько.
Ці слова вона сказала під час тренінгу «Розширення можливостей журналісток в Україні», який відбувся на Кіровоградщині для медійниць з усіх куточків України. Навчання відбулося за підтримки організацій «Гендер Зед» та «Прес-клуб реформ» . Воно було поєднане з ретритом який з одного боку, дозволив учасницям заходу відпочити від повітряних (та не тільки) тривог. Хоча подекуди й сигналізація, розташована близько до будинків відпочинку, докучала.
Більшість учасниць прибули на тренінг з регіонів, які регулярно обстрілюються. Серед них були й кореспонденти «Інформеру» Медіатренери нагадали, що дезінформація підстерігає кожного з нас у різних формах. Фейкові вкиди найчастіше стосуються таких чутливих тем як здоров’я, політика та соціальні питання.
В одних випадках публікуються відверто неправдиві новини, в інших – зображення, згенеровані штучним інтелектом. Окремим видом фейків є маніпуляція статистичними даними, які, на перший погляд, начебто, вірні, але поставлені так з ніг на голову, що переінакшують експертів у первинному дослідженні.Кореспонденти «Інформеру» знайомі з цими речами на практиці.
Особливо поширення фейків активізувалось після повномасштабного вторгнення. Так в червні 2022 року в Telegram та Viber почались ширитись повідомлення , що в системи водопостачання проник збудник холери. І хоча всі офіційні органи влади спростовували цю інформацію, жодного спалаху холери за цей час не виникло, лякалка про те, що можливе зараження, час від часу турбує одеситів. В теорії, можливість такого захворювання не виключається, однак поки всі попередження з невідомих джерел були відвертими фейками.
Тема «політики» довгий час залишається однією з найулюбленіших у російських ботів та тролів. Так, наприклад, однією з найпоширеніших тез, яка лунає в проросійських телеграм-каналах є те, що супротив проти РФ не має жодного сенсу, Україна має поступитися своїми територіями заради миру та збереження життів.
Причому ці наративи поширюються як в регіональних пабліках для жителів українських міст, так і в цілому для громадян ЄС. Коли під час робочого візиту прем’єр-міністра Греції Кіріакоса Міцотакіса до Одеси ракета влучила в порт, російські пропагандисти подали це як «спектакль для закордонного гостя».
Мотиви, що стоять за дезінформацією, різні. Одні маніпулятори хочуть здобути політичні дивіденди, інші отримати прибуток, хтось прагне тримати спільноту, на яку поширюються фейки, в постійному страху. Однак шкода від усіх фейків однакова: люди втрачають довіру до офіційних джерел і шукають альтернативи.
Вв умовах стресу зменшується людська здатність критично мислити, через що в цих обставинах вдало на свідомість лягають нові, подекуди більш абсурдні фейки. Посилюються розбіжності в суспільстві, створююються «інформаційні бульбашки» , в яких швидко поширюються шкідливі наративи.
Боротися з дезінформацією допомагає медіаграмотність: людей треба навчати, як визначати джерела, що заслуговують довіри та перевіряти інформацію на достовірність. Комплекс таких знань допомагає людям більше орієнтуватися в інформаційному потоці та не панікувати там, де для цього немає жодного приводу. Важлива роль організацій, які перевіряють факти. Вони можуть допомогти протистояти фейкам, надаючи точну інформацію та контекст.
«Традиційно відбувається так, що українці мережево діють набагато ефективніше ніж часом спроможна держава. Такі ініціативи, як Центр протидії корупції, Інститут масової інформації, StopFake, Мольфар, OSINT та інші вони набагато більше назбирали матеріалу, якими зараз ми готові ділитися зі світом і на основі цього ухвалювати рішення. Заклинання про те що ми візьмемо якийсь досвід, наприклад європейський Digital Service Act, розпоширимо його діяльність на території України і буде нам рай, то ні, не буде. Тому що цей проєкт розрахований на мирний час, нам потрібні набагато ефективніші механізми і ми в принципі плюс-мінус розуміємо, яким чином їх застосовувати» , – говорить народний депутат України IX скликання та голова комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин
В боротьбі з дезінформаційними кампаніями важливо залучати громадськість. Люди мають знати про небезпеку фейків та вміти їх розрізняти. В більшості випадків, інформаційні вкиди не залучають складні схеми поєднання діпфейків (відео, згенерованих штучним інтелектом – прим.ред.), фотошопу та підробної статистики. Переважно вони ловлять людину на емоції, її страхи, через що першою реакцією людини є поширити новину, а не шукати першоджерело.
Більшість журналістів має в своїй практиці випадки несвідомого поширення фейків. Тому варто зберігати пильність, перевіряти достовірність джерел перед тим, як поширити ту чи іншу інформацію. При роботі з даними наприклад, є сенс витратити час та пошукати інформацію в кількох авторитетних джерелах.
Якщо є певні розбіжності чи сумніви в авторитетності, краще утриматись від публікації. На це потрібно витратити час, який не завжди є в умовах роботи на новинах. Однак дотримання таких нескладних правил зробить ваше ЗМІ авторитетнішим та не стане майданчиком для поширення неправдивої інформації.
Наталя Шевчук