Що можна протиставити російським наративам? Які інформаційні загрози існують для європейських країн? Де шукати достовірні дані? Ці питання підіймали медійники у Вільнюсі, на «Fact-checkers networking event». Захід відбувся в рамках проєкту MediaFit, в якому взяли участь журналісти з країн Балтії, Естонії, Польщі, Румунії та України. Ми також долучились до цього нетворкінгу, щоб обмінятись досвідом з колегами та дізнатись про нові інструменти для протидії дезінформації.
Литовські напрацювання
Медійники з балтійських країн неодноразово ставали об’єктом інформаційних атак з боку РФ та мають величезний досвід у боротьбі з фейками. В Литві навіть створені спеціальні медіабібліотеки для фактчекерів, де за короткий час можна знайти необхідні дані. Також останнім часом велика увага тут приділяється створенню професійних спільнот.
Об’єднання з колегами інших регіонів та країн дозволяє литовським журналістам створювати якісні матеріали та орієнтуватися у вирі інформації, яка постійно змінюється. Українцям, в свою чергу, є що розповісти своїм північним колегам, бо вони стали свідками, як за короткий час з інформаційного підґрунтя виникла загроза для існування держави.
На зустрічі у Вільнюсі медійники з різних країн розповідали, як вони протидіють дезінформації у себе вдома. Фактчекінг, як напрямок, став складовою журналістики досить таки недавно. Проте вже створені напрацювання, як шукати інформаційні дані та перевіряти їх на достовірність.
Водночас журналісти-практики повинні регулярно підвищувати свою кваліфікацію, обмінюючись досвідом з колегами. Базові знання про безпеку в Інтернеті та медіаграмотність важливі, однак треба знати й про те, що відбувається в інформаційному полі. Приклад України демонструє, що перехід від віртуальних до реальних загроз відбувається досить швидко.
Однією з ініціатив, яка присвячена боротьбі з дезіформацією у Литві, є Locked N’ Loaded. Проєкт спрямований на ознайомлення громадськості з обороною та литовською армією. Також він працює над поглибленням мотивації та зміцнення практичних навичок, необхідних для самозахисту. До роботи залучені медіа, соціальні мережі, різноманітні інформаційні майданчики.
Експерти проєкту ставлять за мету зацікавити якомога ширшу аудиторію питаннями війни та національної безпеки. Контент поширюють як у вигляді аналітичних статей, так і в форматі коротких гумористичних матеріалів. Окрему увагу засновники ініціативи приділяють подіям в Україні, її протистоянню російській агресії.
«Факт-чекінг – це лише половина нашої роботи, яку ми робимо. Інша половина роботи присвячена власному аналізу ситуації та можливого майбутнього. Наша діяльність досить різноманітна. Ми опублікували приблизно 52 тисячі аналітичних звітів, статей і різних форм інформації. Ми почали розділяти подкасти у двох основних мережах: один напрямок орієнтований на радіо та телебачення, інший – безпосередньо на сайт Delphi. Ми намагаємося охопити якомога більше людей, яких може зацікавити наша ініціатива. Велику увагу приділяємо темі війни, однак професійних військових в нашій команді поки що не дуже багато», – говорить представник проєкту Locked N’ Loaded Мантас Вілімас.
В Литві до загрози російської агресії ставляться серйозно, саме тому у цій країні така висока підтримка України. З початку повномасштабного вторгнення Литва виділила, загалом, 1,2 мільярда євро військової допомоги для України. Ця сума становить 1,5% від усього ВВП країни. У самій столиці, Вільнюсі, підтримка відчувається на кожному кроці.
Українські прапори тут, напевно, чи не популярніші, ніж литовські. І навіть в холодний дощовий день тут відчуваєш тепло. Наша символіка прикрашає державні установи, вікна ресторанів та кафе, балкони будинків. Багато литовців таким чином дають зрозуміти, що вони підтримують Україну та засуджують російську агресію.
Український досвід
Більшість спікерів, запрошених для виступів на нетворкінгу, представляли Україну. Частина з них виступила з презентаціями онлайн, однак деякі приїхали до Вільнюсу особисто. Якщо кілька років тому шлях до цієї балтійської столиці можна було подолати за годину літаком з Києва, то тепер на дорогу, який би вид транспорту не обрав, треба закладати не менше доби.
Через труднощі логістики не всі охочі знайшли час долучитись до заходу персонально. Проте досвід працівників українських ЗМІ є безцінним для їх закордонних колег. Наші медійники здобули унікальні робочі навички яких, ймовірно, хотіли б ніколи не мати.
Журналісти в Україні сьогодні працюють під серйозним психологічним тиском. Чимало редакцій на початку великої війни отримувало листи з «пропозиціями про співпрацю» від РФ, а пізніше – DDoS-атаки та наплив ботів. Медійники на окупованих територіях потрапляли в полон, чи під натиском погроз були вимушені припинити свою роботу.
Навіть після виїзду з окупації набагато спокійніше жити не стає. Російські дрони та ракети прилітають навіть у найвіддаленіші куточки в України, обстріли цивільної інфраструктуру, зокрема енергетичної, серйозно ускладнюють підготовку матеріалів. Основною ціллю своїх атак (інформаційних і не тільки) росіяни обирають східні та південні регіони України.
Окупанти продовжують поширювати наративи про пригноблений «юґа-васток», «русскій горад Адесу», який треба терміново рятувати від «нацистів». Паралельно вони обстрілюють території, які вважають «історично своїми» та ведуть підривну роботу на прикордонних Україні територіях.
Так на півдні України періодично говориться про загрозу з боку так званої ПМР – невизнаного державного утворення на території Молдови, яке межує з Одеською областю. І хоча на даний момент агресію з боку Придністров’я мало хто розглядає (через обмежену кількість військових, незрозумілий стан техніки та інші причини), цей фактор чинить негативний психологічний тиск на жителів Одещини.
«Росія намагається створити напруження між автономним регіоном Гагаузія та республікою Молдова. Я просто хотів би нагадати , що протягом перших тижнів повномасштабного вторгнення у 2022 році однією з головних цілей Росії було прорватися з Одеси до Придністров’я, щоб вплинути на європейські перспективи Молдови. Це серйозний виклик для інформаційної політики, тому що без будь-яких важливих заходів і кроків у цьому напрямку Кишинів може в майбутньому зіштовхнутися з серйозними викликами безпеки. Проросійські партії намагаються використати майбутні жовтневі президентські вибори в Молдові для просування своїх наративів у сучасному суспільстві», – говорить керівник Групи з аналізу гібридних загроз Українського кризового медіацентру Володимир Солов’ян.
Проблема інформаційних загроз та державної безпеки не є внутрішньою проблемою України. Росія ставить за мету окупувати нас, однак вже мало хто безпосередньо сумнівається, що це її кінцева мета. РФ через своїх пропагандистів прямо говорить, що воює з НАТО, і коли питання стоїть таким чином, будь-яка сусідня держава може стати наступною.
Під найбільшою загрозою, звісно, країни Балтії, які були в складі СРСР: тут досі лишається велика кількість вихідців з Росії, з яких далеко не всі розділяють демократичні цінності. Тому балтійські держави чи не найбільше серед усіх підтримують Україну, як ніхто інший розуміючи серйозність російської загрози.
Марія Шевчук
