Одеська ОВА склала тест на інформаційну відкритість. Але все одно обмежує журналістів

Більше двох місяців тому, 15 березня 2023 року, з посади голови Одеської ОВА був звільнений генерал Максим Марченко, який очолював регіон від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Зараз керує областю виконуючий обов’язки керівника ОВА Бориса Волошенков, який був першим заступником Марченка до березня 2023 року. 

У травні 2023 року Інститут масової інформації провів моніторинг доступу до публічної інформації Одеської ОВА. Регіональний представник ІМІ відправив запит, щоб дізнатися розмір заробітної плати очільника ОВА в останній місяць його роботи та дохід виконуючого обов’язків керівника ОВА Бориса Волошенкова. Відповідь була надана відповідно до діючого законодавства (5 днів) та містила повну інформацію. Головною метою цього запиту було перевірити, чи діє цей інструмент доступу до інформації під час війни. Виявилось, що так. Але, на жаль, в інших одеських журналістів, які робили подібні запити до місцевих органів влади був інший досвід. 

Схожий запит щодо доходів керівників місцевих територіальних громад, до департаменту фінансів ООВА 17 травня відправила місцева журналістка Галина Халимонік. Станом на 30 травня їй все ще не надійшла відповідь, хоча, як було згадано вище, законодавством на це встановлено 5 днів. 

З подібними перешкодами в доступі до інформації зіштовхнувся й головред видання «Інтент» Валерій Болган. З лютого 2023 року його редакція намагається отримати від ОВА перелік осіб, які виїздили з Одещини через спеціальну програму «Шлях». «Нам відмовили вже двічі. Причому другий раз ми консультувалися з юристом, але все одно отримали відмову, яка, на нашу думку, безпідставна. Ми подали скаргу до омбудсмена та готуємо позов до суду. При цьому в інших регіонах ця інформація надавалася у відповідь на інформаційний запит», — розповідає Валерій Болган. 

Ще до повномасштабного вторгнення відправляла інформаційні запити до обласної адміністрації й відома одеська журналістка та громадська діячка Олена Балаба. «Писала пару запитів в ОДА, ще як її очолював Гриневецький (очільник області до 24.02.22, — прим. ред). 30 вересня 2022 року писала запит до місцевої поліції: там моя справа про напад на мене. Також без відповіді», — розповіла журналістка. 

Медіаюрист ІМІ Роман Головенко зазначає, що у воєнний період не задіяні якісь додаткові норми законодавства, які регламентують надання відповідей на публічні запити. Натомість звертають увагу на додаткові обставини: «Йдеться про ризики у зв’язку з російською агресією. Тому час проведення засідання місцевої ради в певних регіонах чи частина бюджету  лікарні, де лікують військових, посадовці можуть вирішити зробити інформацією з обмеженим доступом. Проблема в тому, що в таких ситуаціях розпорядник більше за запитувача знає про такі ризики. Отже, це питання оцінки обставин самим посадовцем на його розсуд, адже відповіді на всі випадки життя в законодавстві прописати неможливо. Це дає частині посадовців можливість зловживати існуючими нормами», – пояснив юрист.

З початком війни одеські журналісти зіштовхнулися з безпрецедентними перешкодами у своїй діяльності та обмеженнями з доступом до інформації на військові теми. Попри успішний досвід у комунікації з ОВА, одеські журналісти повідомляють й про перешкоди в отриманні даних на побутові теми, що звужує інфопростір та обмежує діяльність місцевих медіа. 

«На Одещині більші проблеми з доступом до публічної інформації, ніж в багатьох регіонах країни, а ми працюємо й по іншим областям. — каже Валерій Болган. – Ці проблеми стосуються як цивільних, так і військових тем. У нас часто обмежують інформацію про обстріли навіть цивільних об’єктів, що збільшує можливості для різних маніпуляцій та пропаганди». 

Зазначимо, що ворожі телеграм-канали активно користуються інформаційним вакуумом, створенню якого сприяє ОВА, та продовжують нарощувати свою популярність серед читачів області.   

Нещодавно одеські журналісти ініціювали звернення до центрального військового командування із закликом відновити на посаді начальника пресслужби тактичної групи “Грім” Дмитра Плетенчука, який був звільнений ніби через передчасне інформування громадськості про збитий ворожий літак. У самому листі журналісти також наголошували, що представники ОК “Південь” “уже неодноразово ухвалювали та/або продовжують ухвалювати рішення, які прямо або опосередковано негативно впливають на інформаційну стратегію спротиву нашої держави, навмисно ускладнюючи, а подекуди унеможливлюючи роботу на південному напрямку”. “Зазначимо, що створені нами матеріали показували боротьбу з ворогом та життя на деокупованих територіях часто всупереч, а не за сприяння ОК “Південь”, – йдеться в листі.

Крім поновлення на посаді Плетенчука, журналісти також просили розглянути можливості позитивних та ефективних змін у комунікаційній і кадровій політиці пресслужби ОК “Південь”.  

Станом на 31 травня 2023 року листа підписало 176 журналістів.


Павло Колотвін, регіональний представник Інституту масової інформації в Одеській області

Photo by AbsolutVision on Unsplash